ОДНИХ ЗАОХОЧУЮТЬ, ІНШИХ «РОЗДЯГАЮТЬ»
Те, що індустрія туризму є однією з найприбутковіших і найдинамічніших різновидів світового господарства, — аксіома. Як і те, що найбільші вигоди для національної економіки країни приносить внутрішній і в'їзний туризм. Саме він стимулює розвиток промисловості, сільського господарства, будівництва, транспорту, страхування, зв'язку, торгівлі, громадського харчування, житлово-комунального господарства, сфери побутових послуг, медицини, культури, мистецтва, спорту.
За офіційними даними, від функціонування турбізнесу безпосередньо залежить життєдіяльність понад 40 галузей економіки і близько 10–15 відсотків наших громадян.
За інформацією Держприкордонслужби, 2011 року Україну відвідало більш ніж 29 млн осіб. Автономна Республіка Крим, де п'ятдесят відсотків громадян працює в туристичній галузі, прийняла 5,7 млн відпочивальників. Чотири з них — з України, 1,7 млн — іноземці. Платежі від їхнього обслуговування тільки до кримського бюджету становлять 38 млн гривень.
За даними досліджень, проведених Асоціацією туроператорів Криму і Севастополя, кожний вояжер-іноземець щодоби в Україні залишає від 130 до 200 дол. США. Це один із аргументів, аби держава стимулювала саме тих, хто працює в сфері внутрішнього і в'їзного туризму. Особливо це актуально напередодні чемпіонату Євро-2012.
Керівництво держави проголошує туріндустрію одним із пріоритетних напрямів економіки. Утім, утілити в життя гарні наміри, на жаль, проблематично. Чому?
Про це йшлося в Києві на зустрічі журналістів із депутатом Верховної Ради Криму, головою постійної комісії з питань санаторно-курортного комплексу і туризму Рустамом Теміргалієвим, президентом Асоціації туроператорів Криму й Севастополя Борисом Зелінським і президентом Туристичної асоціації України Борисом Вихристенком.
Приводом зібратися стали болючі законодавчі зміни. Ось, приміром, 7 липня 2011-го було ухвалено Закон України № 3609-VІ (набрав чинності 06.08.2011 р.), де викладено в новій редакції ст. 207 Податкового кодексу України (ПКУ). Внесено також інші зміни.
Такі новації покладають на туроператорів внутрішнього і в'їзного туризму додатковий тягар зі сплати податку на додану вартість (ПДВ). Це суттєво знижує їхню конкурентоспроможність порівняно із закордонним туризмом, у тому числі компаніями, які відправляють мандрівників за рубіж. Одне з підтверджень — витяг із зазначеної статті ПКУ: «Суми податку, включені відповідно до ст. 139 цього Кодексу до витрат, не враховуються при визначенні бази оподаткування в цілях цієї статті».
Як відомо, у туроператора, котрий купує послугу за кордоном для її перепродажу в Україні, немає вхідного ПДВ, тобто законодавчі новації на нього не поширюються.
Ось один із прикладів, наведених Борисом Зелінським. Вітчизняний туроператор, який працює в інтересах нашої держави, купує в українського готелю, санаторію, пансіонату турпослугу за ціною 10 тис. грн, у тому числі 1666 грн ПДВ. Потім цю послугу продає нашому ж клієнтові-відпочивальнику за ціною 11 тис. грн. Прибуток — 10 відсотків, а також 444 грн ПДВ. За нормами такий туроператор зобов'язаний за цю операцію віддати до бюджету оті 444 грн.
Інший вітчизняний туроператор, той, що здійснює діяльність в Україні, але турпослугу купує в зарубіжного готелю за ціною 10 тис. грн (до речі, без ПДВ!) і реалізує її теж нашому покупцю за 11 тис. грн, у тому числі 166 (!) грн ПДВ.
Як бачимо, той, хто присвятив себе внутрішньому та в'їзному туризму, платить ПДВ у розмірі 444 грн, а той, хто працює на закордон,— 166 грн. То як говорити про переваги й конкурентоспроможність українського турпродукту?
— Отакі «корективи» працюють на відплив капіталу з країни,— з болем розповідав Рустам Теміргалієв.— Така поправка до закону для Криму катастрофічна. Фактично підтримку одержують ті, хто вивозить туристів із України, а не ті, хто працює на прийом іноземних вояжерів. Шкода, що не створено преференцій для фірм, які рекламують принади рідної країни на міжнародних турвиставках, організовують рекламно-інформаційні маршрути для іноземних колег.
І це ще не всі неприємності. Торік (від 1 січня до 1 серпня) для вітчизняних турфірм склалася парадоксальна ситуація: чинні тоді норми податкового законодавства забороняли туроператорам включати вхідний ПДВ як до податкового кредиту, так і до витрат. Це призвело до того, що туроператор, який був кінцевим споживачем, платив ПДВ із власних коштів. При прибутковості 10 відсотків додатковий тягар із податку на прибуток для фірм, що працюють у сфері внутрішнього і в'їзного туризму, становив 34,5 відсотка. За цих умов розраховувати на будь-який прибуток, звісно, не доводилося.
Такі колізії тривали до 4 грудня 2011-го. Тоді ухвалили Закон № 4014-VІ «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких інших законодавчих актів України щодо спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності». Документ дозволив включати вхідний ПДВ у витрати з 1 квітня 2011 року. Проте цей закон набрав сили тільки 1 січня 2012 (!) року. Ті ж оператори, які торік потрапили під податкові перевірки у І–ІІІ кварталах, виявилися «злісними порушниками законодавства». Утім, питання про включення туроператорами вхідного ПДВ до складу витрати з 1 січня до 31 березня 2011 р. залишається відкритим. Ураховуючи ситуацію, Асоціація туроператорів Криму і Севастополя вирішила виступити з ініціативою терміново внести позитивні корективи: дозволити включати вхідний ПДВ у витрати з 1 січня минулого року.
Відновити норми, що діяли раніше (п. 6.2.2 ст. 6 Закону «Про податок на додану вартість»), про застосування нульової ставки ПДВ до експорту турпослуг (операцій з надання послуг на території України в разі їх продажу за кордоном напряму, або при посередництві нерезидентів із застосуванням безготівкових розрахунків). Потрібно також надати право підприємствам при визначенні об'єкта оподаткування вносити до складу витрат суми, сплачені за відпочинок і оздоровлення своїх працівників у вітчизняних санаторіях і пансіонатах.
Подібні новації, на думку Бориса Зелінського, мають сприяти підвищенню конкурентоспроможності вітчизняного турпродукту, стимулюванню розвитку внутрішнього і в'їзного туризму, збільшенню турпотоку в Україну, а також позитивно вплинуть на економіку держави.
Олена СЕДИК
також у паперовій версії читайте:
- ГЛОБАЛЬНИЙ ЧИ ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ?
назад »»»