ЗЕМЕЛЬНИЙ РУБІКОН
Як зауважив відомий класик, земля і сонце не можуть бути предметом власності. Однак за висловом іншої видатної особистості, обертання Землі нам не допоможе, щоб жити, маємо крутитися самостійно.
Багато хто в Україні чекає на відкриття ринку землі, аби отримати право розпорядитися своїм наділом. Проте дію мораторію на продаж земель сільгосппризначення було продовжено ще на рік. Це випливає з ухваленого у грудні, щоправда тільки у першому читанні, законопроекту про ринок земель. Сьомого грудня, коли депутати планували розглянути цей документ, аграрії на знак протесту проти впровадження в Україні ринку сільгоспземель прийшли під стіни Верховної Ради.
На думку мітингувальників, Україна не готова до вільного продажу сільгоспугідь — законодавча база не повна, Земельний кадастр не діє, закон про ринок земель треба так відпрацювати, щоб він відповідав вимогам селян і фермерів. Аграрії вважають, що вільний обіг земель призведе до занепаду українського села, і селяни не зможуть тримати свійську худобу. Тож вони вирішили вигуляти корову біля Верховної Ради. Через блокування роботи парламенту опозицією депутати так і не розглянули тоді проект чутливого закону.
Зрештою земельне питання наполовину вирішили дев'ятого грудня, взявши законопроект про ринок земель за основу. Представники опозиції переважно участі у голосуванні не брали. Комуністи категорично виступили проти ухвалення документа. Решта 245 нардепів проголосувала «за». Повністю ухвалити закон нардепи планували 12-13 січня. Однак після погоджувальної ради вирішили ще попрацювати над документом.
Розробники законопроекту запевняють, що документ пройшов всенародне обговорення, до нього надійшло кілька тисяч пропозицій від комісій, які працювали у кожній області, від громадських організацій, асоціації фермерів. Багато з них були слушними, і їх внесли до проекту. В опозиції зазначають, що у Верховній Раді не відбулося жодного засідання профільного комітету, де б розглядали численні поправки. Тому треба провести відкрите засідання комітету із запрошенням усіх авторів поправок і кожну зміну проголосувати.
Найбільш дискусійне питання — максимальна площа землі в одних руках. Раніше пропонували надавати 2100 га, зараз — 100. Придбати землю може будь-який громадянин України. При цьому покупець обов'язково має надати декларацію про доходи. Юрособи до купівлі землі не допускаються, але можуть орендувати її: не більш ніж 6 тис. га на компанію в одному районі та не більш як 5% ріллі на території області. Компанії-орендарі мають зареєструватися там, де знаходиться їхня земля.
Цю норму запровадили для того, аби ті платили податки до місцевих бюджетів. Адже нині більшість великих агровиробників має столичну прописку, тож і податки осідають у Києві. Розвивати інфраструктуру в сільській місцевості вони не поспішають.
У Держземагентстві проти оренди на 6 тис. га, адже в Закарпатті, Передкарпатті, Львівській області — це майже вся рілля, решта — ліс. Тож одна юрособа може заволодіти всім районом. На Донеччині чи Херсонщині можна давати в оренду і по 150 тис. га землі, там її багато. Доцільно запровадити відсоткове обмеження оренди. Раніше законопроект дозволяв купувати землю державі, фізособам і фермерським господарствам. У новій редакції останніх не значиться. Розробники запевняють, що від початку минулого року, коли почали працювати над законопроектом, кількість фермерських господарств збільшується. Напевно, вони реєструвались, аби з відкриттям ринку купувати землю.
В агентстві сподіваються, що після ухвалення закону буде розблоковано аукціонну діяльність, тому можна продавати і передавати в оренду землі несільськогосподарського призначення. Аукціони не діють від 2008 року, і держава втрачає від трьох до п'яти мільярдів гривень. Експерти зауважують, що немає синхронізації між тим, що пропонує проект, і на що готові органи місцевої влади.
У законопроекті пропонується створити при Держземагентстві бюджетну установу, яка займатиметься підвищенням кваліфікації ліцетаторів (підприємців, які займатимуться аукціонною діяльністю), сертифікацією оцінників землі. Ця установа рецензуватиме звіти про експертну оцінку земель державної й комунальної власності. Є наміри створити Держагентство, яке має стати головним оператором на ринку землі — матиме пріоритетне право її викупити у тих, хто бажає продати, та здавати в оренду. Експерти зазначають, що це має відбуватись у ринкових, конкурентних умовах, а не за допомогою чиновника, який вирішуватиме, кому, скільки і за якою ціною здавати землю в оренду.
«Невідшліфовані» ідеї
У Земельному кодексі, який ухвалено у 2002 році, було записано, що Кабмін має створити Державний земельний іпотечний банк. Такої установи досі немає, є тільки плани у земельному законопроекті. Цей банк надаватиме дешеві кредити для сільгоспвиробників, причому не тільки для купівлі землі, а й під заставу земельної ділянки. Цьогоріч планується завершити роботу зі створення Державного земельного кадастру (з держбюджету на це виділено 80 млн, на видачу безплатних держактів на землю — 230 млн), інвентаризувати сільгоспземлі, на території кожної сільради розробити схему землевпорядкування.
Ідея створення земельного банку цікава, зазначають аналітики, але не «відшліфована». Адже ця фінустанова може володіти і торгувати землею. А також давати кредити під заставу землі, тож теоретично зацікавлена, аби цю заставу забрати. До того ж банк розпоряджатиметься програмами бюджетної підтримки сільгоспвиробників.
Може статися, що фінустанова дасть кредит під земельну заставу, але не зможе видати бюджетну допомогу, передбачену для сільгоспвиробника. І той буде змушений віддати заставлену землю банкові. Функції кредитування, земельної власності, держпідтримки не можуть бути об'єднані в одній юрособі, констатують експерти.
Не зможе земельний банк видати кредити всім охочим, переконані фермери, їх отримають великі агрохолдинги. Взагалі земельна реформа спрямована на розвиток великих сільгосптоваровиробників, дрібним і середнім фермерським господарствам місця у ній немає. Торік у лютому на своєму з'їзді фермери однозначно виступили за мораторій на продаж землі й за те, щоб закон про ринок земель був чітко відпрацьований, а не ухвалювався поспіхом. Вони звернулися до парламенту з пропозицією зробити фермерські господарства учасниками процесу купівлі-продажу землі. Аби не було «схемників» прописати норму, що придбати землю може господарство, яке пропрацювало на землі п'ять років і 75% його продукції — сільськогосподарська.
Турбує й те, що свого часу фермери набули у власність господарські двори, будівлі, тваринницькі приміщення, що знаходяться на сільгоспземлях. У проекті пропонується викупити ці землі з відстрочкою платежу на 20 років. Ніби непоганий варіант, але краще, щоб ці землі передавали трударям безплатно. Місцевій владі потрібні гроші, й вона може підвищити ціни. Вірогідно, що вони будуть суттєвими і фермери залишатимуть господарство.
У 90-х, коли створювали фермерські господарства, їм надавали найгірші землі у постійне довічне успадковане володіння. Законопроект передбачає, що їх фермери мають викуповувати. Доцільніше віддавати цю землю трударям безплатно, тоді вони зможуть заставляти її у банку і викуповувати ріллю, що межує з їхніми ділянками, чи в оренді. Бо останні можуть перекупити інші господарники, це ускладнить виробництво.
Підтримка
Важливо, щоб під час запровадження ринку земель українці почувалися захищеними. Допомогти їм у цьому має проект «Агроінвест». Це проект технічної допомоги, який фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID), він працюватиме в Україні п'ять років. Основна мета — сприяти розвитку сільського господарства та підвищенню конкурентоспроможності агробізнесу незалежно від організаційно-правової форми та масштабів виробництва. Крім того, проект допомагатиме зміцненню експортного потенціалу нашої держави як учасниці глобальної ініціативи із гарантування продовольчої безпеки. Він покликаний допомогти селянам краще розуміти та захищати свої права на землю і виважено розпоряджатися власністю.
Інформаційна кампанія передбачає серію теле- і радіопередач, публікації в ЗМІ, створення «гарячої лінії». Вона спрямована на поширення інформації про земельну реформу та її наслідки для власників земельних паїв, особистих селянських господарств і фермерів, має допомогти їм краще зрозуміти свої права і можливості, куди звертатися для захисту.
«Агроінвест» надаватиме юридичні послуги для найуразливіших верств сільського населення. Зокрема, допомагатиме офіційно зареєструвати право власності на землю, розв'язати земельний конфлікт, урегулювати проблему в орендних відносинах. У ресурсному центрі аналізуватимуть питання, що виникають у процесі земельних відносин; розроблятимуть матеріали, які допомагатимуть власникам паїв і фермерам захищати свої права на землю. Функціонуватиме спеціалізований веб-портал, де можна знайти «дорожні карти» з вирішення важливих питань та шаблони документів для оформлення необхідних заяв.
Діятиме «гаряча лінія», куди власники земельних паїв зможуть телефонувати, щоб отримати консультацію з прав на землю. Партнерам проекту надаватимуть вторинну правову підтримку — допомагатимуть у складанні заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім процесуальних документів).
Проект сприятиме наданню первинної правової допомоги. Ідеться про захист від обвинувачення; здійснення представництва інтересів осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу в судах, держорганах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; складання документів процесуального характеру.
«Агроінвест» працює і над удосконаленням законодавства, яке регулює різні аспекти агросектора України, аби зробити його більш сприятливим для розвитку сільського господарства. Аналіз засвідчив, що потрібно зосередити увагу на створенні умов для прозорого і передбачуваного ринку земель (законодавство, пов'язане зі зняттям мораторію на продаж сільгоспземель). А також на усуненні регуляторних бар'єрів, які стримують доступ аграріїв до фінансування (включаючи розробку механізмів фінансування під заставу майбутнього врожаю та удосконалення механізму складських розписок).
Експерти вважають, що варто вдосконалити систему оподаткування та субсидування сільгоспсектора і учасників ланцюжка доданої вартості. Послабити тарифні та інші бар'єри, які стримують торгівлю; удосконалити експортну політику сільгосппродукції, а також підходи до регулювання цін на продукти харчування і механізми гарантування продовольчої безпеки. Потрібно створити сприятливі умови для розвитку кооперативного руху в агросекторі, удосконалити законодавство, яке регулює створення та діяльність оптових ринків.
Важливим напрямом роботи проекту є сприяння доступу малих і середніх сільгосптоваровиробників (МСВ) до фінансів. Експерти підрахували, що обсяг незадоволеного попиту на фінансування в агросекторі щороку перевищує 7 млрд дол., із яких 2,6 млрд потрібні для посіву та збирання врожаю. Аграріям заважає отримати це фінансування відсутність документованого руху грошових коштів. До того ж банки неохоче кредитують малих і середніх сільгоспвиробників, їм вигідніше працювати з великими клієнтами.
У кредитуванні фермерів зацікавлені кредитні спілки, але за законом можуть позичати їм лише як фізособам. У спілок обмежені джерела коштів, які можна спрямувати на кредитування фермерських і особистих селянських господарств. Тому вони кредитують на короткий термін і під високі відсотки. Проект працює над усуненням цих законодавчих перешкод, бо вважає, що кредитні спілки — найперспективніші партнери для таких господарств. Це доводить світова практика.
Для банків, кредитних спілок та інших небанківських фінорганізацій проект проводить тренінги та консультації з управління ризиками сільгоспсектора, МСВ, розробки кредитних інструментів, процедур кредитування сільського господарства. Ознайомлює МСВ із вимогами кредитної документації, перевагами та ризиками позичання, законодавчими вимогами і зобов'язаннями. «Агроінвест» співпрацює з фінустановами, небанківськими фінорганізаціями та учасниками ланцюжка доданої вартості для розширення їхньої обізнаності щодо потенційних ринкових можливостей у роботі з МСВ. Із новими інноваційними кредитними продуктами та механізмами фінансування надавачі позик за підтримки проекту зможуть перейти від короткострокового кредитування до середньо-і довгострокового.
«Агроінвест» спрямовує значні зусилля на розбудову ринкової інфраструктури і створення оптових, регіональних та місцевих фермерських ринків. За оцінками експертів, близько 30% плодоовочевої продукції згниває на полі, а ще 20% втрачається у процесі зберігання. Виходить, що половину продукції виробляють марно. Проект допомагатиме аграріям утілювати бізнес-проекти, спрямовані на поліпшення виробництва, зберігання та збут продукції.
На етапі виробництва важливо згуртувати виробників в організації, які б допомогли їм виростити продукцію, яку можна об'єднати в товарні партії. Потім необхідна допомога у сортуванні, охолодженні, зберіганні продукції. А на етапі збуту — в маркуванні, пакуванні, маркетингу. Для цього проект працює над створенням каналів збуту, в тому числі над наближенням ринків до виробників і формуванням маркетингових груп, здатних постачати продукцію до супермаркетів та на експорт. Вирішення цих завдань дасть змогу досягти основної мети проекту — розвитку сільгосппідприємств, незалежно від розміру та організаційної форми, підвищення конкурентоспроможності вітчизняного агровиробництва на світових ринках.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»