НОВИЙ ЕТАП
ЄВРАЗІЙСЬКОЇ
ІНТЕГРАЦІЇ
Колишній віце-прем'єр-міністр російського уряду Віктор Христенко першого лютого 2012 року офіційно очолив Євразійську економічну комісію (ЄЕК). Рішення про створення цього наднаціонального органу було ухвалено президентами Росії, Білорусі та Казахстану на саміті держав Митного союзу наприкінці минулого року.
Сам факт створення ЄЕК розглядається як урахування уроків провалів економічної інтеграції на теренах Співдружності незалежності держав. Адже за двадцять років, які минули після розпаду СРСР, відсутність виконавчого наддержавного органу вважалася головною причиною «необов'язкового» підходу до реалізації рішень у рамках СНД.
Натомість Євразійська економічна комісія має широкі повноваження у сфері регулювання умов роботи Митного союзу. Ідеться про погодження митних правил, умов оподаткування, кредитної й торговельної діяльності. Фактично на ЄЕК покладено титанічне завдання створити євразійський спільний ринок між Росією, Білоруссю та Казахстаном. Відповідно до ідеального плану, мовиться про формування спільного ринку капіталів на основі російського рубля, спільного ринку товарів і послуг у форматі Митного союзу, спільного ринку робочої сили.
Проте все красиво виглядає на папері, а не в реальності. Зокрема, перетворення російського рубля на спільну «євразійську валюту», попри зусилля, спрямовані на торгівлю за рублі російською нафтою в межах Митного союзу, стикається з неузгодженою політикою, яку проводять центральні банки Білорусі та Казахстану.
Вони не поспішають відмовлятися від валютного суверенітету на користь спільної валюти, тим паче, що досвід спільної європейської валюти євро дає наразі негативний приклад. На заваді створенню спільного ринку праці — російська міграційна політика, яка потурає націоналістичним ксенофобським настроям більшості російського суспільства. Воно виявляється неспроможним соціокультурно адаптувати вихідців із Кавказу, і на цій підставі негативно ставиться до будь-яких трудових мігрантів.
Крім того, членство Росії у Світовій організації торгівлі, за умов відсутності у цій організації Білорусі та Казахстану, ставить великі питання щодо адаптації до умов роботи Митного союзу національних законодавчих систем цих країн. Не в останню чергу невизначеності Євразійському союзові додають внутрішньополітичні проблеми у всіх трьох державах — його членах.
За цих умов перед ЄЕК стоять завдання, які гідні подвигів давньогрецького героя Геракла. Тільки у випадку з цією комісією потрібні сприятливі політичні умови, стабільний стан світової економіки, чого на обрії поки що не спостерігається. Тож поки євразійська економічна інтеграція не впоралася зі своїми застарілими проблемами, на «проривний» успішний результат навряд чи доводиться розраховувати.
Україна, зважаючи на підписану у жовтні минулого року угоду про вільну торгівлю в рамках Митного союзу, зацікавлена в освоєнні цього перспективного ринку. Утім, за умов світової економічної кризи, як свідчить історичний досвід, передовсім потрібно розраховувати на власні можливості й не перебільшувати здатність будь-яких інтеграційних об'єднань вирішувати за нас наші проблеми.
також у паперовій версії читайте:
- УРОКИ ДАВОСА
- ГРУЗИНСЬКО-АМЕРИКАНСЬКЕ ПАРТНЕРСТВО
- ТУРЕЦЬКО-ФРАНЦУЗЬКИЙ КОНФЛІКТ
назад »»»