У КОСМОС СТАРТУЮТЬ... З ПРОСПЕКТУ ПЕРЕМОГИ
У січні одне з провідних державних підприємств України — виробниче об'єднання «Київприлад» — відзначило 50-річчя діяльності у сфері створення і випуску апаратури для космічної галузі.
Вихідці з «поштової скриньки»
Свого часу це підприємство з ініціативи засновника вітчизняної практичної космонавтики, головного конструктора ракетно-космічних систем академіка Сергія Корольова було підпорядковано Міністерству загального машинобудування СРСР (за такою назвою в епоху тотального засекречування галузей військово-промислового комплексу ховалося все, що було пов'язане зі створенням бойової ракетної й ракетно-космічної техніки).
Це зараз на даху одного з корпусів виробничого об'єднання, розташованого у Києві на розі проспекту Перемоги та вулиці Гарматної, всім добре видно сяючі блакитним світлом емблему «Київприладу» та великі літери його назви. А от за часів Союзу РСР у пресі навіть згадувати назву цього підприємства забороняли цензори всесильного Головліту. Лише згодом ми дізналися, що й у службовому (закритому!) листуванні «Київприлад» був зашифрований як «поштова скринька 2793».
Свій родовід «Київприлад» веде від створеного у перші повоєнні роки в столиці УРСР заводу «Газапарат». Він налагодив виробництво газових плит, редукторів, промислових і побутових лічильників, попит на які зростав з огляду на широку газифікацію міст і сіл.
У 1962 році — після названої ініціативи С. Корольова — завод уперше отримав конструкторську документацію на випуск приладів для космічної техніки.
Перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк згадує, що бортову апаратуру, створену і вироблену на «Київприладі», йому доводилося опановувати у ЦПК імені Ю. Гагаріна під час передпольотних тренувань.
«Київприлад» випустив бортові командно-вимірювальні системи для супутників «Молния-3», «Экран», «Гонец», «Горизонт», «Галс», за допомогою яких забезпечували зв'язок із віддаленими куточками території країни та морськими суднами, а також пряму трансляцію телевізійних передач на різні регіони.
Апаратура з маркою «Київприладу» прислужилася й на орбітальних космічних станціях «Салют», «Алмаз» і «Мир», у ракетах-носіях космічного призначення з сімейств «Циклонів» та «Зенітів» (дніпропетровського КБ «Південне» і ВО «Південний машинобудівний завод») і «Протонів» (дітищ московського Заводу імені Хрунічева), а також у проекті багаторазового космічного корабля «Буран».
Труднощі загартовують
На «Київприладі» також розробили й виготовили апаратуру управління блоком виведення «Ікар» — для ракети-носія «Союз», якою виводили на навколоземні орбіти супутники «Глобалстар», і командно-програмну систему управління «Компарус» — для російського модуля «Заря», що входить до складу Міжнародної космічної станції (МКС), і апаратуру телеметрії для міжнародного космічного проекту «Морський старт», у якому бере участь й Україна.
«Київприлад» бере нині активну участь не лише у забезпеченні потреб космічної галузі України, а й у численних міжнародних програмах співпраці з Росією, США та іншими зарубіжними партнерами. Так, продукція цього об'єднання (16 різних приладів) надійно працює на пілотованих космічних кораблях «Союз-ТМ» і транспортних вантажних кораблях «Прогрес-М».
З метою модернізації стартового комплексу для запусків ракет-носіїв «Зеніт-М» (на космодромі Байконур) «Київприлад» підписав контракт із розробником цієї ракетно-космічної системи — конструкторським бюро «Південне» — на створення трьох комплектів обладнання систем автоматизованого управління. З використанням цих систем зроблено кілька успішних запусків «Зенітів» за міжнародним проектом «Наземний старт» та іншими програмами.
Відповідно до технічного завдання КБ «Південне» фахівці «Київприладу» створили і на конкурсній основі реалізували «Фундамент» — автоматизовану систему управління стендом транспортних випробувань створюваної у Дніпропетровську нової ракети-носія космічного призначення «Циклон-4».
Хоч через економічні труднощі виробничі потужності підприємства нині використовуються десь на 30 відсотків, усе ж близько 800 працівників об'єднання, які трудяться тут, розширюють номенклатуру виробництва не тільки космічної продукції, а й земного призначення. Це, зокрема, сучасна мікропроцесорна та інша апаратура для енергетики, металургії, залізничного транспорту, будівництва, міського електротранспорту і метрополітенів.
Серед споживачів продукції «Київприладу» — металургійні комбінати Кривого Рогу, Маріуполя, Дніпропетровська, Єнакієвого та деяких інших міст України, низка гірничозбагачувальних комбінатів (Північний, Східний, Орджонікідзевський, Полтавський тощо), «Укренерговугілля», «Укрзалізниця», «Нібулон», «Наша ряба», «Буковель» та багато інших. Різні проекти за участю «Київприладу» реалізують наразі в Росії, Білорусі, Казахстані, Узбекистані та інших країнах.
Плани на завтра
Від голови Державного космічного агентства Юрія Алексєєва ми дізналися, що «Київприлад» бере участь (своєю апаратурою для випробувань) у проекті щодо нової американської ракети-носія «Таурус-2», створеної компанією Orbital Science Corporation на замовлення Національної аерокосмічної адміністрації США (NASA) і призначеної для доставки вантажів на Міжнародну космічну станцію. Зазначимо, що перший ступінь цієї ракети створено у дніпропетровському КБ «Південне» і виготовлено на ВО «Південний машинобудівний завод». Перший випробувальний пуск «Тауруса-2», як очікується, має відбутися нинішнього року з американського космодрому Уоллопс, розташованому на острові біля атлантичного узбережжя США.
В одному з демонстраційних приміщень «Київприладу» можна побачити велике панорамне зображення того, який вигляд матиме наземна складова космічного ракетного комплексу, створюваного конструкторським бюро «Південне» для запуску з бразильського космодрому Алкантара українських ракет-носіїв «Циклон-4».
До складу цього великого об'єкта, як пояснив мені заступник генерального конструктора КБ «Південне» з випробувань Анатолій Агарков, входитимуть командний пункт, технічний і стартовий комплекси. У свою чергу, генеральний директор ВО «Київприлад» Олександр Осадчий розповів, що для цих складових наземного комплексу космодрому Алкантара за проектом українсько-бразильського співробітництва у космічній галузі виробниче об'єднання торік розробило апаратуру автоматизованого дистанційного управління агрегатами стартового комплексу і апаратуру автоматизованого робочого місця керівника робіт, а у 2012-му виготовлятиме ще кілька підсистем АСУ для Алкантари. Це, наприклад, апаратура, яка автоматизовано і дистанційно управлятиме системою заправки ракети компонентами палива і системою збирання та нейтралізації випарів і стоків компонентів ракетного палива; апаратура для систем термостабілізації й термостатирування головного блоку ракети повітрям високого тиску і систем забезпечення стислими газами.
У поточному році на «Київприладі» буде завершено розробку конструкторської документації та виготовлення контрольно-перевірочної апаратури для електрообладнання ракети-носія «Циклон-4».
Під час відзначення космічного ювілею підприємства голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов брав участь у своєрідній експрес-нараді з керівництвом цього виробничого об'єднання та його провідними фахівцями, на якій був присутній і кореспондент «ДУ».
На цій зустрічі визначалися напрями взаємовигідної співпраці. До того ж генеральний директор «Київприладу» Олександр Осадчий ознайомив очільника КМДА з деякими проблемами і попросив допомогти у їх розв'язанні. Одна з них — земельна: державному підприємству, яким є «Київприлад», протягом тривалого часу не вдається оформити ділянку землі, на якій розташоване виробниче об'єднання, оскільки документи з цього питання «ходять по колу» без позитивних зрушень.
Тим часом «Київприлад» плідно співпрацює з багатьма столичними структурами — «Київенерго», «Київпастрансом», Київським метрополітеном тощо. Оскільки нині міська влада декларує наміри щодо розвитку Києва на основі інноваційних підходів, колектив «Київприладу», який має чимало сучасних високотехнологічних науково-технічних розробок, готовий зробити у цю справу свій вагомий внесок.
Вадим ФЕЛЬДМАН
також у паперовій версії читайте:
- ЖИТТЯ У ТЕЛЕВІЗІЙНОМУ ВИМІРІ
назад »»»