ПРАГМАТИЧНІ ПРОГНОЗИ
Нещодавно Світовий банк погіршив прогноз економічного розвитку України на 2012 рік. Поглиблення боргової кризи в єврозоні та проблеми у світовій економіці вже почали впливати на реальний сектор української економіки, зазначають експерти Світового банку.
Через уповільнення зовнішнього попиту обсяги промислового виробництва від 8% зменшилися до 3,8%, а виробництво металопродукції — до 5%. Загальну ситуацію в економіці врятував добрий врожай. Нижча динаміка цін на продовольчі товари, відкладення коригування тарифів на житлово-комунальні послуги та жорстка монетарна політика Нацбанку спричинили різке уповільнення зростання споживчих цін (до 5,2% у листопаді).
Особливе занепокоєння у міжнародних експертів викликає загальна динаміка платіжного балансу. Дефіцит рахунку поточних операцій продовжив зростання — погіршився на 5,5 млрд дол. За даними НБУ, за десять місяців досяг 7 млрд дол. Зростання експорту уповільнилося через слабкий попит і низькі ціни на сировинні товари, а коригування імпорту відбувалося повільнішими темпами. Затримки з експортом зерна цьогорічного врожаю також вплинули на зростання дефіциту.
Прямі іноземні інвестиції покрили 80% дефіциту рахунку поточних операцій. Проте західний капітал за нинішніх непростих умов фінансової кризи «тікає» з нових ризикованих ринків у пошуках надійніших гаваней. «Тікає» він і з України. Це призвело до збільшення вартості зовнішніх позик, зниження обсягу доступних фінансових ресурсів як для державного, так і приватного сектора економіки. А також ускладнило діяльність НБУ і створило тиск на його валютні резерви. Центробанк протягом трьох місяців (пік у серпні) намагався захистити валютний курс гривні до долара, здійснюючи валютні інтервенції, й втратив близько 5,8 млрд дол. (15%) валових міжнародних резервів.
Турбує експертів Світового банку і дефіцит бюджету «Нафтогазу». Хоч вони й зазначають, що добрі показники доходів держбюджету на тлі економічного зростання допомогли уряду дотриматися стратегічної мети — зменшення консолідованого дефіциту державного бюджету, починаючи від 2010 року. Пенсійна реформа, ухвалена у вересні, допоможе впродовж наступних років, зауважують аналітики. А ось дефіцит «Нафтогазу» не зменшився. Хоч цього і очікували, адже це вимога МВФ для продовження співпраці з Україною і надання їй чергового кредиту.
Та цього не сталося — ціни на імпортне «блакитне» паливо зросли, а тарифи на газ і опалення для непромислових споживачів залишилися незмінними. Тож експерти припускають, що скоротити загальний дефіцит держбюджету до запланованого показника — 3,5% ВВП (ураховуючи дефіцит «Нафтогазу») у 2011 році не вдасться.
Базовий сценарій
Експерти Світового банку передбачають сповільнення економічного зростання в Україні у 2012 році до 2,5%, оскільки держава вступає в період зменшення зовнішнього попиту, більш складного доступу до закордонного фінансування та нестабільності на міжнародних ринках. Цей варіант розгортання подій передбачає, що подальшого погіршення економічної ситуації у світі та єврозоні не буде. Ситуація поступово стабілізується, держави єврозони, в тому числі основні торговельні партнери України, виходитимуть з рецесії.
Аналітики сподіваються на швидке відновлення співпраці нашої держави з МВФ. Це поліпшить ставлення до України міжнародних інвесторів, які позитивно реагуватимуть на більш збалансовану макроекономічну політику. А також забезпечить отримання кредитів для покриття зовнішніх дисбалансів, допоможе стабілізувати очікування і зменшить вартість зовнішнього фінансування.
Міжнародні експерти радять підвищити тарифи на газ і житлово-комунальні послуги для населення. Це допоможе зменшити дефіцит «Нафтогазу» і держбюджету. Якщо відкладати цю корекцію, доведеться її робити різкіше і у більших обсягах. Необхідно продовжувати пенсійну реформу, яка сприятиме скороченню дефіциту Пенсійного фонду. Для досягнення запланованого дефіциту держбюджету у 2012 р. треба буде вдаватися до інших заходів фіскальної політики.
Базовий сценарій передбачає, що кредитування економіки у 2012-му буде слабким, оскільки банки у європейських державах коригуватимуть свої баланси, скорочуватимуть фондування своїх філій в Україні. Експерти прогнозують покращення зовнішнього середовища у 2013 р., тож темпи зростання нашого ВВП повернуться на рівень 4% у 2013–2014 роках.
Проте цей сценарій може не спрацювати, адже ризики його незвично високі. Зростаюча нестабільність на міжнародних фінансових ринках призвела до зниження готовності інвесторів ризикувати в державах, що розвиваються, зокрема й в Україні. Вони зменшили свої інвестиції. Ця ситуація може погіршуватися й надалі, бо існує високий рівень невизначеності щодо успішної стабілізації в єврозоні та можливих наслідків для світової економіки.
Доступ України до міжнародного фінансування обмежений з огляду на сумніви інвесторів щодо макроекономічної політики та інвестиційного клімату. До того ж ускладнити ситуацію може борг держави — 50 млрд дол., який вона має погасити наступного року. Ця суттєва сума спричинить тиск на платіжний баланс.
Згадують аналітики і про ризик розбалансування соціальної політики перед парламентськими виборами. Спокуса витратити більше може неабияк підірвати стабільність державних фінансів і ускладнити необхідну фіскальну консолідацію. Наш банківський сектор залежить від того, що відбувається в світовій економіці, від фондування з боку інвесторів. Якщо ситуація розгортатиметься за гіршим сценарієм у єврозоні, зменшиться фінансування іноземних банків в Україні з боку материнських структур, погіршиться доступ до зовнішніх кредитів, то в банківській системі можуть статися потрясіння.
Аналітики Світового банку радять українській владі прискорити реформи для відновлення довіри інвесторів. Успішне завершення чергового перегляду програми співпраці з МВФ буде першим важливим сигналом. Необхідні й структурні реформи для залучення прямих іноземних інвестицій. Програма економічних реформ Президента України на 2010–2014 роки містила низку позитивних реформ, але їх упровадження постійно затримується.
Можна було б надіслати позитивні сигнали інвесторам шляхом поліпшення механізму відшкодування ПДВ, уникнення неринкових обмежень в аграрному секторі, зменшення регуляторного тиску на бізнес, приборкання корупції та рейдерських атак на бізнес. Більш глибокі реформи фіскальної політики, інвестиційного клімату та державного сектора потрібні для підтримання вищих темпів зростання економіки у середньостроковій перспективі, зазначають експерти.
Основні загрози
Пік уповільнення світової економіки припаде на лютий-березень 2012-го і вплине на євро і валюти країн, що розвиваються, вважають аналітики FOREX CLUB. Це призведе до уповільнення темпів зростання вітчизняної економіки і доходів населення. Починаючи з другої половини наступного року, боргові проблеми країн Європи поступово слабшатимуть.
Очікувати розпаду єврозони та зникнення євро найближчим часом не варто. Частка цієї валюти у світових золотовалютних резервах суттєва — 26,73%. Однак основні ризики для світової та вітчизняної економіки нині виходять з єврозони. Так, індекси ділової активності більшості країн регіону «провалилися» нижче від граничного рівня для рецесії — 50%. Основна причина — гальмування розвитку світової економіки, зокрема США, країн Азії й невизначеність щодо вирішення боргових проблем держав єврозони.
Імовірність рецесії в Європі аналітики оцінюють у 40%, а глобальної — 35–38%. Курс євровалюти на міжнародному ринку в першому півріччі 2012 року може знизитися до 1,25 дол./євро і нижче. В Україні євро при стабільному доларі коштуватиме 10,10 грн і дешевше. Підтримку євровалюті може надати політика центральних банків США та єврозони, спрямована на стимулювання економіки.
Відновити співпрацю з МВФ Україні швидко не вдасться, зауважують аналітики. Основною вимогою Фонду є підвищення цін на газ для населення ще на 50%. Виконати її за нинішніх економічних умов уряд навряд чи наважиться. Тож черговий кредитний транш Україна отримає у лютому-березні 2012-го, вважають аналітики. Така затримка може дещо погіршити стан платіжного балансу, особливо у сфері погашення заборгованості комерційними банками перед нерезидентами.
В умовах зниження експорту і відтермінування траншу МВФ темпи зростання економіки в Україні сповільнюватимуться. Це вплине на гривню, вона помірно девальвуватиме. Хоч НБУ адміністративними методами намагається стримувати попит на іноземну валюту. Аналітики передбачають, що середній курс продажу готівкового долара до кінця першої половини 2012 р. становитиме 8,20–8,25 грн.
Інфляція в Україні за підсумками цього року навряд чи перевищить 6,5%, навіть якщо у грудні становитиме 2%. Проте наступного року буде вищою — 7%, адже очікується підвищення цін на газ для населення як мінімум на 50%. ВВП країни повагомішає на 3,2–4%, доходи населення зростуть на 15,2%, а реальна заробітна плата — на 7,5%. Ситуація в економіці багато в чому залежатиме від урожаю наступного року. Світові товарно-сировинні ринки у першому півріччі перебуватимуть під тиском боргової кризи в єврозоні, уповільнення світової економіки і зниження попиту на товари. Це стримуватиме зростання цін в Україні у перші два квартали 2012-го, зазначають аналітики.
Газовий «зашморг»
Український уряд теж має оптимістичні прогнози на наступний рік, вважає, що ВВП зросте на 3,9% і становитиме 1,5 трлн грн. Дефіцит державних фінансів не перевищуватиме 2,5% ВВП, економіка витримає ціну на газ у 416 дол. за тисячу кубів. Якщо вдасться домовитися з Росією про перегляд цін на «блакитне» паливо, показники будуть ще оптимістичнішими. Поки домовитися не вдалося. Хоч увесь рік українські можновладці невтомно працювали над тим, аби змусити північну сусідку переглянути «газові» контракти, а на основі нових цін сформувати кошторис.
Непоступливість стратегічного партнера навіть змусила Київ замислитися над доцільністю звернутися до міжнародного арбітражу. Аби через суд розірвати невигідні «газові» контракти. Згодом від цієї ідеї відмовилися. Натомість переговорники почали розглядати варіанти можливих поступок.
Наприкінці вересня, здавалося, рішення знайдене. Ціною ймовірного компромісу учасники перемовин називали реструктуризацію «Нафтогазу» та створення тристороннього газотранспортного консорціуму Україна — Росія — ЄС, який дозволить підвищити надійність транспортування енергоносіїв до Європи. Втім, щось у переговорах пішло не так. Як заявив глава правління «Газпрому» О. Міллер, жодних новорічних подарунків не буде. Такі заяви не можуть не дивувати. Адже Росія ніколи нічого Україні не дарувала. Які дарунки, якщо наша держава платить за газ найвищу ціну на європейському ринку.
Схоже, українська влада була готова до сценарію відсутності новорічних подарунків від Росії, тому заклала у проект бюджету-2012 ціну на «блакитне» паливо у 416 дол. за тисячу кубів. Глава уряду М. Азаров запевняє, що Україна не піде на загрозливі для її незалежності поступки у перемовинах із Росією. Наша північна сусідка пропонує створити два спільні підприємства, одне з яких керувало б магістральними газопроводами та підземними сховищами.
Спочатку його акціонерами мали б стати Росія та Україна. А потім долучилася б Європа у вигляді дружніх до «Газпрому» компаній. Друге СП мало б займатися внутрішнім газорозподілом. Тобто російський «Газпром» за таким сценарієм зміг би отримати контроль за всім газом і українською «газовою» трубою.
Саме такі надмірні апетити стратегічного партнера завадили нашій владі покласти під новорічну ялинку новий бюджет із новими цінами на газ. Це значно краще, ніж погодитися на загрозливі для української економіки поступки. З ціною 416 дол. за тисячу кубів можна пережити зиму. Проте Україна має продемонструвати, що це для неї не є питанням життя і смерті.
Одначе не лише Росія копає яму ближньому. Не надто квапиться рятувати Україну і Європа. «Нафтогаз» досі не отримав жодних гарантій як від РФ, так і від Європи щодо обсягів транзиту природного газу через територію України. Цю ситуацію використовує російський газовий монополіст, диктуючи Україні драконівські умови.
Експерти сумніваються, що після того, як буде створено українсько-російський газотранспортний консорціум, до нього приєднаються європейські компанії. Вони вважають, що РФ вимагатиме від України більшого, ніж та може дати — фактично 100% контролю над ГТС і відмову від європейської інтеграції. Тож іншого виходу, ніж платити 416 дол. за газ, у Києва немає.
Якщо у процесі переговорів з'являться інші, більш прийнятні, схеми створення газотранспортного консорціуму, на них треба погоджуватися, зазначають експерти. Адже 25% транспортування російського газу Україна вже втратила. РФ запустила газогін «Північний потік», і українська труба все менше наповнюватиметься газом.
Росіяни вже звикли, що Україна обов'язково має щось віддавати, аби отримати прийнятні ціни на газ. Натомість для європейських держав подібні торги неможливі. Тож і українцям треба будувати іншу схему відносин із Росією, пам'ятаючи, що слабких не люблять і не поважають.
До речі, газ подешевшає для Європи, бо знижуються ціни на нафту. З наступного року «чорне золото» подешевшає на п'ять–десять доларів. Тому розцінки на «блакитне» паливо спочатку стабілізуються, а з другого-третього кварталу зменшуватимуться, вважають аналітики. Крім того, «Газпром» задовольнив вимоги низки європейських країн про здешевлення свого ресурсу. Фахівці порахували, що середні ціни російського газу для Європи становитимуть 360–370 доларів.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»