ЧИ ВРЯТУЮТЬ НАС РУБЛІ ТА ЮАНІ?
Як відомо, у жовтні делегація НБУ побувала у Росії і у процесі переговорів із «Газпромом», російським Центробанком і Мінфіном досягла домовленостей про можливий перехід до розрахунків у російських рублях за газ і про розширення сфери обігу рублів між державами — учасницями зони вільної торгівлі країн СНД.
У листопаді делегація Нацбанку відвідала Китай, де домовилася про майбутнє укладення угоди про операції на зразок своп, тобто обміну української валюти на юань, аби у взаєморозрахунках використовували гривню та юань, а не долар.
Нині в експертних колах активно обговорюється ідея Нацбанку формувати частину валютних резервів у російських рублях і китайських юанях. Причому думки аналітиків кардинально різняться. Одні схвалюють такі плани Центробанку, інші ні в якому разі не радять вдаватися до подібних оборудок.
Директор Інституту трансформацій суспільства Олег Соскін зазначає, що китайська валюта штучна і ділиться на два різновиди — конвертований юань і народний, який використовують всередині країни. У Піднебесній купити іноземну валюту можна лише на «чорному» ринку. Обмінних пунктів, до яких звикли українці, там немає. Перетворити народний юань на конвертований теж не можна. Як і назвати його повністю конвертованим, адже запроваджено суттєві обмеження.
Функціонує державно-валютна монополія, не існує вільного ринкового курсу. Держава визначає умови його формування. Тож курс юаня штучний. Це нагадує ситуацію з радянським рублем. Коли у 1946 році економісти підрахували, що американський долар має коштувати 40 рублів, Сталін закреслив нуль і сказав: коштуватиме чотири. Були часи, коли офіційно долар коштував 90 коп. і менше.
Рішення формувати частину валютних резервів у юанях, тобто штучній, сурогатній валюті, О. Соскін називає некомпетентним, неприпустимим. Це підвищить валютні ризики і підірве стабільність гривні. До того ж це порушення закону про Нацбанк, де значиться, що поповнення золотовалютних резервів проводить НБУ шляхом купівлі монетарного золота та іноземної валюти, отримання доходів від операцій з інвалютою, залучення інвалютних коштів від міжнародних фінансових організацій. Наразі в резервах банку золота лише на мільярд 450 млн дол. Доцільніше накопичувати ліквідні ресурси — золото і срібло, а також спеціальні права запозичення (SDR) — найбільш стабільну безготівкову валюту МВФ, її в НБУ — 0,03 відсотка.
Прогнози про те, що юань стане резервною світовою валютою, експерт називає ілюзорними. Навіть китайці говорять, що для цього треба мінімум 15 років. Хоч у Піднебесній практикується обмін свопами з Білоруссю, Ісландією, Сингапуром, Південною Кореєю. Якщо Україна рухається в європейському напрямі, як декларує влада, планує створити зону вільної торгівлі з ЄС, формувати валютні резерви в юанях — це велика помилка.
Небезпечна динаміка
В Україні зростає обсяг грошової маси, це призведе до девальвації нацвалюти та інфляції. Якщо наприкінці вересня вона становила 662,2 млрд грн, то нині — 665,4 млрд. Навіть коли, за оптимістичним сценарієм, річний ВВП зросте на 4%, він не потребуватиме такої маси грошей. Реалії ж свідчать, що падає фондовий, іпотечний, валютний ринок. Незадовільна ситуація з депозитами фізосіб — вони кволо приростають (у січні їхній обсяг був 271789 грн, у жовтні — 300785, листопаді — 302991 грн). Уповільнилося збільшення депозитів у валюті (у січні — 131817, жовтні — 147080, листопаді — 149706). Це небезпечна тенденція, зауважує О. Соскін. Нацбанк готує законопроект, згідно з яким Центробанк отримає право на запровадження мораторію на дострокове повернення строкових депозитів за умови різкого відпливу вкладів населення з банківської системи.
Турбує експерта і динаміка збільшення випуску облігацій внутрішньої державної позики (ОВДП). Якщо на початок 2007 року їх було випущено на 7,28 млрд грн, 2008-го — на 9,14, 2009-го — 29,15, 2010-го — 85,7, то на початок цього року — на 136,18, у грудні — 153,3 млрд. Небезпечно те, що 82,4 млрд перебуває в НБУ.
Керівництво Нацбанку порушило закон про те, що Центробанк не має права скуповувати боргові зобов'язання уряду і скупило їх, удавшись до хитрощів. Згадавши про законний дозвіл робити це на вторинному ринку. Це прихована емісія, монетизація державного боргу, зазначає О. Соскін.
Валютні резерви НБУ постійно зменшуються, впродовж вересня вони «полегшали» на 3,3 млрд дол., у жовтні — на 800 млн. Усі запевнення про те, що Нацбанк контролює ситуацію, у нього гарна структура золотовалютних запасів, не відповідають дійсності. Резерви НБУ — 34,16 млрд, із них 32,49 — у валюті: 45% суми у доларах США, 34 — у євро, 4,6 — у монетарному золоті, 16,4% — боргові зобов'язання уряду.
Наразі сальдо зовнішньої торгівлі товарами в Україні від'ємне — мінус 9 млрд дол., зокрема з Китаєм — 2,6, країни ЄС — 3 млрд, Росією — понад 6 млрд, навіть з Білоруссю — 1,2 млрд дол. Тож для фінансування торгових операцій треба брати кошти із золотовалютних резервів НБУ. Торік РФ віддали за газ 9,1 млрд дол, цьогоріч доведеться переказати майже 10 млрд. Грошей для купівлі російського «блакитного» палива у «Нафтогазу» немає.
У жовтні, аби перерахувати «Газпрому» мільярд доларів за спожитий газ, довелося збільшити статутний фонд «Нафтогазу» на 4 млрд грн — до 49 млрд (у травні на 3,5 — до 42 млрд) за рахунок ОВДП. Решту коштів позичили у російського «Газпромбанку» під 8,75% річних і заклали в позику транзитну плату по 2,56 дол. за тисячу кубів газу на 100 км. Уряд мав би прагнути збільшення транзитної ціни до 5–7 дол., адже з січня ціна російського газу буде 600 дол. (зі знижкою — 500).
Експерт вважає, що Китай і Росія не стратегічні, а атавістичні партнери. У північної сусідки купуємо сировину, у Піднебесної — ширпотреб. Ці країни шкідливі для нашої економіки, від торгівлі з ними треба звільнятися.
Нині дефіцит держбюджету — 8,1 млрд грн, на обслуговування держборгу доведеться витратити 16,5 млрд грн, а наступного року — 30 млрд. Борг країни перед МВФ сягає 14,25 млрд дол., або 9,25 SDR. Ця сума входить до золотовалютних резервів НБУ. У лютому Україна розмістила єврооблігації на 1,5 млрд дол., у червні — п'ятирічні суверенні євробонди на 1,25 млрд дол.
У грудні уряд має погасити євробонди на 600 млн дол. і повернути кредит російському «ВТБ Капітал» на 2 млрд дол. Тож формувати золотовалютні резерви в російських рублях і китайських юанях не можна, вважає О. Соскін. Треба вирівняти торговельний баланс, щоб він був позитивним, чи хоч би не негативним, зменшити державні борги.
Вимушене рішення
Рішення про формування частини золотовалютних резервів НБУ у російських рублях і китайських юанях вимушене, вважає екс-міністр економіки, заслужений економіст України Віктор Суслов. Адже Україна не змогла домовитися з МВФ про продовження кредитування за програмою стенд-бай. А гроші Фонду призначали для підтримки платіжного балансу, забезпечення міжнародних розрахунків. Зараз ситуація в країні складна, резерви Центробанку скорочуються. При розрахунках із Росією за газ у жовтні уряд не зміг надати валютної допомоги «Нафтогазу», довелося взяти 550 млн дол. кредиту у російської фінустанови.
Валютний голод, загрози подальшої втрати валютних резервів змушують уряд і Нацбанк шукати варіанти фінансової співпраці. Тож рішення щодо активного використання російських рублів і китайських юаней В. Суслов вважає правильним. Хоч політична реакція щодо цього гостра. Опозиція називає це переходом України під протекторат Росії. Користуючись американськими доларами, ми не перебуваємо під протекторатом США.
Експорт українських товарів до Росії сягає 12,8 млрд дол. (+57% до минулого року), імпорт — 19,1 млрд дол. (+45,8%). Негативне сальдо торгівлі товарами — 6,3 млрд дол. (78% усього обсягу негативного сальдо торгівлі). Ключова проблема — вирівняти торговельний баланс, адже Росія поставляє в Україну багато енергоресурсів за високими цінами. Один зі шляхів — намагатися знизити ціни на газ (уряд пробує це робити майже два роки, поки безуспішно). Інший варіант — зменшити торговельне сальдо за рахунок збільшення експорту товарів у Росію.
При великому негативному торговельному сальдо перехід до розрахунків у рублях не дозволить накопичувати їх — російської валюти не вистачатиме. Те, що РФ погодилася приймати за свої ліквідні товари, які легко продати за долари, у тому числі газ, не долари, а рублі, велика поступка Україні, вважає В. Суслов. Із «зеленими» у нас туго. Перехід до рублевих розрахунків вигідний не тільки Україні, а й Росії, адже з'являється можливість кредитувати український імпорт і російський експорт російськими рублями.
Для України будуть вигідні операції на зразок своп, коли певні суми в гривнях будуть за курсом обмінювати на рублі. РФ отримає гривні й право оплачувати українські товари гривнями. Україна — рублі й право оплачувати російські товари рублями. Не треба продавати долари, аби купити рублі, є можливість отримати значні кредити. Сучасна система розрахунків складна. Аби придбати російський газ, Україна змушена брати кредити у доларах і розраховуватися «зеленими». Це вигідно США, бо кредити — результат емісії доларів.
Українська економіка за конкурентоспроможністю майже рівна російській. Тож розрахунки в рублях та інтереси ринку у їх зароблянні дозволять швидко наростити експорт до північної сусідки. Якщо РФ отримає українську гривню, то зможе більше закупити наших товарів, і, можливо, це приведе до зменшення дефіциту торгового балансу.
Рублі заробляти легше, ніж долари. Хоч зміниться структура золотовалютних резервів, частка рублів має бути значною (менш ніж третина). Нині товарообіг із Росією становить майже третину обсягу зовнішнього товарообігу з усіма країнами світу. Якщо рублі використовуватимуть у валютно-торгових контрактах і ціни встановлюватимуть не в доларах, а у рублях, Україна з урахуванням того, що рубль потроху девальвує, буде у виграші.
У торгівлі з Китаєм Україна має негативний торговий баланс. За вісім місяців експорт становив 1,3 млрд дол., імпорт — 3,9, від'ємне сальдо — 2,6 млрд. Операції, пов'язані з переходом до використання нацвалют у торгівлі з Китаєм, для України вигідні, переконаний В. Суслов. У перспективі наша держава зможе збільшити експорт до Піднебесної.
Виграшні позиції
Від розширення сфери використання нацвалют виграють Росія, Україна, Китай, а програє Федеральна резервна система США, бо скоротиться обіг доларів у зовнішній торгівлі, похитнеться стійкість «зелених» і виникне необхідність чимось забезпечувати долар, нести відповідальність за нього. Скорочення використання доларів у міжнародній торгівлі — тенденція останніх років, зауважує В. Суслов. Ще до початку кризи 2008-го в межах Південноамериканського спільного ринку Бразилія і Аргентина почали використовувати у взаємній торгівлі бразильський реал і аргентинське песо. Ця система розрахунків у нацвалютах ефективно працює між двома країнами.
Останніми роками Китай намагається розширити сферу обігу юаня. Це нормальний процес. Головне, аби у суб'єктів господарювання залишалося право вигідного вибору, в якій валюті вести розрахунки — у доларах, євро, рублях, юанях. Якщо у підприємства є долари, нехай ними і розраховується. Проте більшість українських компаній будуть зацікавлені торгувати за рублі.
Нові розрахункові правила не вплинуть на звичайних українців. Наші громадяни мали і матимуть доступ до російських рублів (готівкових чи безготівкових). Рублі вільно продають в Україні, у багатьох банках, особливо в російських, можна відкрити рахунки в рублях. Але рублі користуються невеликим попитом у населення, вільноконвертована валюта більш стійка, індивідуальні резерви українці формують переважно у доларах і євро, а не в рублях чи юанях.
Хоч важливим є питання, пов'язані з політичними наслідками розширення рублевої зони, вважає В. Суслов. Її розширення зміцнюватиме зону вільної торгівлі країн СНД. Це послужить додатковою підставою для розширення Митного і Євразійського союзу. Незважаючи на політичні декларації, реальні кроки свідчать про те, що Україна рухається у бік Митного союзу. Підтвердження цього — розширення сфери міжнародних розрахунків у рублях.
Що стосується девальвації української гривні, то О. Соскін гадає, якщо НБУ проводитиме таку монетарну політику, як нині, а уряд — політику, спрямовану на збільшення дефіциту бюджету, банкрутство Пенсійного фонду, то девальвація невідворотна. Порівняння показників друкування грошей, скорочення золотовалютних резервів, погіршення конвертабельності гривні з роками девальвації — 1988-м, початком 1999-го (в 3,5 раза), 2008-м (на 50%), свідчить, що девальваційний потенціал нагромадився до 40%. Коли Нацбанк не припинить випускати в обіг гривню, не буде проведено санації «Нафтогазу» (поповнення його статутного фонду ОВДП — мильна бульбашка), якщо Центробанк не припинить нагромаджувати ОВДП, купуючи їх на вторинному ринку, девальвацію гривні можна очікувати дуже скоро.
В. Суслов вважає, чим довше НБУ штучно триматиме курс гривні, тим глибшою буде її девальвація. Подібний сценарій був у 2008 році. Штучно утримувати курс нацвалюти небезпечно, бо втрачаються валютні резерви, які використовують для валютних інтервенцій. Населення і бізнес уже звикли до думки, що девальвація відбудеться, бо негативне сальдо торгового балансу суттєве.
Тож негативне сальдо платіжного балансу збільшуватиметься при постійному курсі. Ціни зростають, ефективність імпорту в Україну підвищується — у валюті зростає виручка від імпорту. Влада намагається штучно обмежити імпорт, створюючи в портах перепони з розмитненням вантажів. Тому СОТ може вжити санкції за штучне обмеження імпорту та створення технічних бар'єрів у торгівлі.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»