ЄВРОСОЮЗ НА РОЗДОРІЖЖІ
Рік, який минає, виявився одним із найважчих для Євросоюзу. Чимало зусиль було спрямовано на фінансовий порятунок зони євро. Це питання стало головним і на останньому у поточному році саміті глав держав і урядів країн ЄС. Отже, 9 грудня 2011-го завершився один із найдовших та найскандальніших самітів Європейського Союзу. Цього разу Німеччина та Франція зайняли жорстку позицію щодо стабілізації ситуації з борговою кризою у більшості країн Євросоюзу.
У підсумку 17 країн зони євро домовилися підписати у березні наступного року угоду про створення бюджетно-податкового союзу. Вона відкрита для інших десяти країн Євросоюзу, які зберігають національні грошові одиниці.
Сенс домовленостей стосується запровадження ліміту збільшення заборгованості, яка не повинна перевищувати принаймні валовий внутрішній продукт країни-члена Євросоюзу. У державних бюджетах на 2012 рік мають бути зафіксовані статті, які працюватимуть на скорочення поточної заборгованості. Через це європейцям пропонують зменшення зарплат і підвищення податків, запровадження нового податку на нерухомість, скорочення штату бюджетників і державних соціальних виплат. Такий стан справ зробить майже гарантованими весняні масові соціальні протести.
Зважаючи на власні інтереси, проти ідеї бюджетно-податкового союзу виступила Велика Британія в особі її прем'єр-міністра Девіда Кемерона. Він зажадав додаткових поступок і висловив самозадоволення від збереження національної грошової одиниці — фунту стерлінгів. Такий різкий британський поворот робить імовірним проведення наступного року референдуму щодо виходу Великої Британії з Євросоюзу.
Утім, попри негаразди з європейською інтеграцією, довгою залишається черга охочих приєднатися до цього процесу. Зокрема, 9 грудня 2011 р. Хорватія офіційно підписала угоду про вступ. Планується, що цей документ буде ратифіковано хорватським парламентом і парламентами наразі 27 країн — членів Євросоюзу впродовж 2012 року, аби з 1 липня 2013-го, коли ніщо не завадить, Хорватія офіційно стала 28 членом ЄС.
Водночас на брюссельському саміті було визначено проблеми з європейськими перспективами інших балканських країн. Німеччина виступила проти надання Сербії статусу кандидата на вступ. Внаслідок цього загострилася внутрішньополітична ситуація у Сербії. Націоналістична опозиція зажадала дострокових виборів. Існують також передумови для загострення становища у сербських районах на півночі Косова. Поступки албанцям офіційна влада Сербії пояснювала бажанням досягти прориву у відносинах із ЄС. Тепер замість такого прориву є ризик отримати неабиякі проблеми у Косові.
Резонансним залишається грецько-македонський конфлікт з приводу назви «Македонія». Принаймні у Брюсселі Греція та Македонія оголосили про продовження переговорів щодо досягнення компромісу. Отже, внутрішніх і зовнішніх проблем у Євросоюзу, як бачимо, вистачає.
Це також можна сказати про завершення перемовин щодо підписання угоди про асоціацію та про створення зони вільної торгівлі між Україною і Євросоюзом. Минулого понеділка в Києві з цього приводу побував європейський комісар з питань розширення Штефан Фюлє. Україні вкотре було відмовлено в отриманні письмової констатації її права на вступ до ЄС навіть у віддаленій перспективі. Хоч такий підхід Європейського Союзу суперечить його власним установчим документам, які за будь-якою європейською країною залишають право претендувати на вступ до ЄС. Неврегульованими залишаються питання оцінки актуального внутрішньополітичного становища в Україні з боку партнерів по Євросоюзу.
Тому навіть у разі попереднього підписання давно анонсованих документів неминучими будуть зволікання з їхньою ратифікацією та набранням чинності. Адже владні та бізнесові еліти Євросоюзу у середньотерміновій перспективі будуть більше заклопотані вирішенням власних проблем, ніж зважатимуть на перспективи подальшого розширення ЄС.
Ця тема, зважаючи на поглиблення соціальних суперечностей, стає все менш популярною серед виборців у країнах Євросоюзу. Тож на нинішньому роздоріжжі ЄС, певніше за все, зробить різкий розворот до зосередження на вирішенні внутрішніх проблем, залишивши процес прийняття нових держав-членів до кращих часів, а можливо, до «грецьких календ».
також у паперовій версії читайте:
- МОЛДОВСЬКИЙ ПАСЬЯНС
- ПЕРЕМАГАЮТЬ ІСЛАМІСТИ
- ПРИДНІСТРОВ'Я ТА ПІВДЕННА ОСЕТІЯ: ВИБОРИ ІЗ ВИБОРОМ
назад »»»