«СТАТИСТИЧНИЙ» ОПТИМІЗМ
ПРАЦЮЮТЬ ВІЙСЬКОВІ ПРОКУРОРИ, ДОПОМАГАЮЧИ КОМАНДИРАМ ЧАСТИН І ПІДРОЗДІЛІВ У ЗМІЦНЕННІ ВІЙСЬКОВОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Нехтування законами, корупція — усі ці неподобства, на жаль, не обійшли і Збройні Сили, інші військові формування.
Зважаючи на злободенність ситуації, що склалася, кореспондент «ДУ» попросив першого заступника начальника Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України, генерал-майора юстиції, заслуженого юриста України Василя Козачука розповісти, що роблять військові правоохоронці для її виправлення.
Торік аграрний сектор скоротився на 1,5, цьогоріч зріс на 13,7%. Питома вага АПК у ВВП сягає 14%, це менше, ніж частка промисловості — 22%. Якщо промисловість уповільнилась у кумулятивному вимірі на 0,3%, то агросектор від 3% зріс до 13,7%, і це суттєво вплинуло на зростання ВВП у третьому кварталі.
У жовтні обсяг промислового виробництва повагомішав на 9%, ВВП — на 5,3%. Коливання попиту на традиційні українські товари (хімію та метал) на зовнішніх ринках тривали, але знову спрацювали компенсатори сільського господарства, харчової промисловості та інших галузей, які займаються переробкою агропродукції.
Нарешті після трирічного затишшя відновились інвестиції в основний капітал — за шість місяців +15,9%. Відновилося кредитування (торік +0,9, цьогоріч +10%), ризикованого «перегріву» споживчого кредитування не спостерігається. Уповільнилась інфляція, згідно зі статистикою, за дев'ять місяців вона становила 5,9 відсотка.
Цей показник значно менший за закладений урядом у розрахунках бюджету на поточний рік і створює сприятливі передумови для негалопуючої інфляції наступного року. Цілком імовірно, зазначають експерти, що інфляція споживчих цін (8,9%), яку прогнозує уряд, не буде перевищена. Поки ситуація на споживчому ринку залишається пристойною, про що свідчить зростання обороту роздрібної торгівлі (за дев'ять місяців +15,2 відсотка).
Незалежні експерти запевняють, що інфляція набагато вища за офіційні цифри. Вони взяли за основу ціни на найголовніші продукти харчування, ліки, транспорт, комунальні послуги і дійшли висновку, що реальний споживчий кошик, із яким живе більшість українців, подорожчав від початку року на 37 відсотків (!).
За офіційною статистикою, у непоганому тонусі й платіжний баланс нашої країни, але є певні ознаки його погіршення через об'єктивні причини. Зокрема, зростання вартості енергоносіїв, які Україна імпортує з Росії. Тож збільшується негативне сальдо платіжного балансу. Але загалом, сподіваються експерти, за підсумками року платіжний баланс має залишитися стабільним.
Оскільки у першій половині цього року ситуація на зовнішніх ринках була більш-менш стабільною, НБУ нарощував золотовалютні резерви і формував запас міцності, який дасть змогу у разі несприятливого розвитку подій на зовнішніх ринках утримати стабільність національної валюти.
Як відомо, платіжний баланс пов'язаний з обмінним курсом, котрий стабільний другий рік поспіль. Він був стабільний навіть у вересні, коли зафіксували мільярдний чистий відплив капіталу по фінансових рахунках і 2 млрд — по зведеному рахунку. Центробанк не вдався до девальвації гривні, протидіяв різким коливанням курсу, і той зберігався на комфортному рівні, до якого звикли бізнес і населення.
Для цього НБУ використовував ресурс інтервенцій. Його резерви скоротилися на 1,9 млрд дол. у вересні, й лише на 1,6 млрд — у жовтні. А від 18 до 31 жовтня НБУ взагалі не витрачав валютних резервів для підтримуючих інтервенцій. Від початку року резерви Центробанку приросли на 4 млрд дол.
А паспортизацію при обміні валюти Нацбанк запровадив тому, що атаки на готівковий курс не підкріплювалися фундаментальними чинниками, тож регулятор реагував у межах закону. Експерти вважають, що обмінні валютні пункти, які працюють за агентськими угодами, мають припинити існування.
Для цього є об'єктивні причини. Адже банки підпадають під дію закону про банки і банківську діяльність і мають гарантувати своїм клієнтам збереження банківської таємниці. Зазначені обмінники під дію цього закону не підпадають і не повинні гарантувати захисту персональної інформації клієнтів. В Україні розвинута мережа банківської системи, банківських філій. Тож можна обійтися без примітивних обмінників, яких немає у розвинутих державах.
Проблеми торговельного балансу полягають не стільки в тому, що експорт не дає додаткової тяги економіці, скільки в тому, що імпорт енергоресурсів завеликий. Якщо економіка пострадянського типу починає зростати, збільшується попит на енергоресурси. Імпорт зріс на майже 18 млрд дол. До речі, як тільки в США економіка починає зростати, збільшується дефіцит торговельного балансу, бо майже весь ширпотреб фінансує Китай і Тайвань. Але США — емітенти міжнародної валюти і можуть покрити цей дефіцит за рахунок залучення прямих інвестицій. В Україні інша ситуація.
Грамотна політика
Аналітики вважають, що Нацбанк проводить грамотну монетарну політику. Під час кризи економіка України була насичена грошовою масою, зараз відбувається її скорочення. Центробанк абсорбує надлишкову ліквідність. Завдяки цьому зменшується тиск грошової маси на інфляцію, інфляція споживчих цін зменшується.
Головне для НБУ — утримати цінову ситуацію з обмінним курсом. Адже Конституція визначає відповідальність Центробанку за стабільність гривні, її обмінного курсу. Інфляція у річному вимірі, за офіційною статистикою, становить в Україні 4,2%, у Росії — 5,2, Європі — трохи більш ніж 3%, у США — 3,9, Китаї — понад 5%. Розрив за цим індикатором з розвинутими країнами невеликий.
Експерти НБУ сподіваються, що цьогорічна інфляція буде менша за бюджетний орієнтир — 8,9%. Це означає, що два місяці поспіль матимемо уповільнення інфляції, так званий дезінфляційний тренд. Навіть історичний мінімум інфляції — 6,1% у 2001-му (8,2 — у 2003-му, 9,1 — у 2010-му, а в 2002-му була дефляція 0,2%) теж може бути оновлено. Проте дефляцію центробанки ще менше полюбляють, ніж помірковану інфляцію. Для приборкання інфляційного тиску важливо, щоб була певна сила інерції. Якщо інфляція кілька років нижча від якоїсь величини, то може бути більш-менш стала тенденція на майбутні роки — закладаються підстави для певної монетарної стабільності на 2012 рік.
НБУ має намір використовувати російський рубль у розрахунках за газ, а також інших платіжних операціях суб'єктів господарювання. За участю представників центробанків Росії та України, державних і комерційних банків ведуться переговори щодо механізмів використання російської валюти у міждержавних і господарських розрахунках, зокрема йдеться про свопи.
У Нацбанку вважають, що російський рубль і китайський юань мають перспективу стати резервними світовими валютами. А поки планується використовувати рублі в платіжних операціях з огляду на те, скільки ресурсів використовується для фінансування імпорту. Якою валютою нам зручніше це робити, аби щомісяця не виникало ризиків надмірного коливання валютних резервів, у яких є австралійські, швейцарські, японські, європейські, англійські, американські гроші?
Центробанк має поповнювати валютні резерви не для того, аби колекціонувати іноземні грошові знаки, а щоб у необхідному місці, в необхідних обсягах, із необхідною інтенсивністю, бажано превентивно і вчасно реагувати на коливання на валютному ринку, які не викликані фундаментальними чинниками. Цьогоріч НБУ використав майже стільки валютних резервів, скільки приростив, тому його резервні позиції залишаються міцними, запевняють фахівці Центробанку.
У Росії відбулася девальвація рубля спочатку на 14% і 14 млрд дол. використано для валютних інтервенцій, відплив капіталу був майже 70 млрд дол. У північної сусідки лібералізовано рух капіталу, її валюта вільно конвертована з усіх операцій. В нашій країні по фінансовому рахунку не відбулося суттєвого відпливу капіталу, крім частини, яка пов'язана з рухом готівки поза банками. Такою є реакція населення на очікування другої хвилі фінансової кризи, на проблеми у перемовинах із МВФ. Капітал не «втік» за кордон, а перемістився від банків до населення та бізнесу.
У Нацбанку вважають, що платіжний баланс країни нині більш урівноважений, ніж торік. За січень–вересень сальдо платіжного балансу становило 73 млн дол., торік — 6,5 млрд. Якщо великий чистий приплив валюти, приміром 6,5 млрд, то для стабільності курсу треба його викупити, перевантажувати емісійні канали для купівлі валюти, недовантажувати канали роботи з цінними паперами та рефінансування. Це тиск на валютний курс. Зараз профіцит фінансового рахунку — 5,5 млрд дол., дефіцит поточного — 5,4 млрд, а зведений баланс — 73 млн, і курс стабільний. Така ситуація може зберегтися.
Аби відплив грошей з банківської системи зменшувався, експерти НБУ радять поліпшити співвідношення виробництва і споживання, зменшити дефіцит бюджету, витрачати стільки, скільки залучається до держскарбниці. Тоді менший буде тиск на валютний курс, а у НБУ більше можливостей завантажити інші канали руху грошей. Одним із цьогорічних досягнень експерти вважають зменшення боргу (торік — 40% ВВП, цьогоріч — 39%). Цього року країна не позичала у міжнародних фінансових організацій, суверенні борги не нарощувала.
Перспективи
Нещодавно опозиція оприлюднила інформацію про стан держфінансів, тож у експертів була можливість їх оцінити. Вони зазначають, що уряд зможе звести кінці з кінцями у держфінансах, у державному та місцевих бюджетах, позабюджетних фондах. Навіть матиме залишки коштів за підсумками року, аби погасити заборгованість перед «Внєшторгбанком» у понад 2 млрд дол. і не вдаватиметься до внутрішніх і зовнішніх запозичень чи продажу валюти.
На жаль, перспективи на найближче майбутнє викликають занепокоєння. Нині очевидно, що розгортається друга хвиля світової фінансової кризи. Більш ніж 70% інвесторів вважає, що рецесія буде всеохопливою, торкнеться всіх держав світу. Україна не залишиться осторонь світових процесів. Але до цієї кризи наша держава краще підготувалася, ніж у 2008-му. Завдяки зусиллям НБУ нормативи адекватності капіталу комбанків було приведено до прийнятного рівня. Поліпшилися портфелі активів і пасивів фінустанов. Центробанк наростив резерви і в змозі фінансувати тимчасові розриви, які можуть виникнути, коли сальдо поточного рахунку погіршуватиметься чи будуть тимчасові перебої із припливом капіталу з-за кордону.
Уряд сподівається досягти домовленості з Росією щодо зниження ціни на газ. Адже ціни на енергоносії — ключовий фактор стабільності платіжного балансу, скорочення витрат, а значить конкурентоспроможності нашої економіки, стабільності національної валюти і бюджету-2012. Міністр енергетики Ю. Бойко у Москві провів черговий раунд перемовин із главою «Газпрому» О. Міллером. Сторони заявили про конструктивний перебіг переговорного процесу, однак до оформлення домовленостей справа не дійшла. Хоч висловлено обережні припущення, що перемовини будуть завершені до кінця цього року.
Українські посадовці нераз анонсували газові домовленості. У листопаді М. Азаров заявив, що угоди будуть підписані наприкінці того місяця. Однак очевидним стає те, що попри оптимістичні заяви наших чиновників, існують перепони для остаточного досягнення компромісу у газовому питанні. Зазирнути за лаштунки газових переговорів дозволив візит до Києва голови верхньої палати російського парламенту В. Матвієнко. Вона пояснила причину гальмування перемовин.
Україна, на відміну від Росії, ратифікувала договір про Європейську енергетичну хартію і прийняла на себе зобов'язання сприяти прозорості та ефективності функціонування енергетичного ринку. У торішньому вересні наша держава зробила серйозний крок на шляху інтеграції до енергетичного простору ЄС. Міністр енергетики Ю. Бойко підписав Протокол про приєднання України до європейського енергетичного співтовариства. Після ратифікації Договору від 1 лютого 2011-го наша держава стала повноправним членом організації, метою якої є створення найбільшого у світі об'єднаного ринку газу та електроенергетики в регіоні Північно-Східного Середземномор'я.
Зобов'язання, взяті Україною під час приєднання до співтовариства, створили певні перешкоди для остаточного оформлення угод із «Газпромом». Зокрема, угода Ради міністрів ЄС від 6 жовтня 2011-го пропонує Україні прискорити реалізацію Третього енергопакета ЄС. Його елементом є від'єднання виробництва і поставки енергоресурсів від управління мережею транспортування енергоносіїв. Наша держава зобов'язалася привести свій ринок до умов енергопакета до 2015 року. Тож виконання рішення Ради міністрів ЄС створює проблеми з допуском «Газпрому» до управління українською ГТС. Адже російська компанія водночас є монополістом постачання газу.
Однак без забезпечення «Газпрому» такого доступу Києву не варто розраховувати на дешевий газ. Третій енергопакет створив проблеми для «Газпрому» в Європі, тепер він має проблеми і в Україні. Стає очевидним, що боротися за дешевий газ будь-якою ціною ставить під питання прогрес, досягнутий Україною за роки незалежності на шляху інтеграції до європейського енергетичного співтовариства. Невиконання вимог співтовариства може призвести до припинення співпраці з європейськими фінансовими інститутами. А саме на їхню підтримку розраховує Україна у реалізації проекту з модернізації ГТС.
Тому підписання нових газових угод із «Газпромом» може коштувати нашій державі впровадження європейських правил гри на внутрішньому газовому ринку. Наша участь у Договорі про енергетичну хартію та в енергетичному співтоваристві може перетворитися на формальність, а втрата позицій на газовому ринку стане платою за дешевий російський газ.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»