ЮЛІЯ ТИМОШЕНКО — МІЖ ДВОМА ВОГНЯМИ
СПРАВА ЕКС-ПРЕМ'ЄРА ЗНОВУ ВИХОДИТЬ НА ПЕРШИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПЛАН
Цього тижня український парламент ще раз пригадав буремні часи, коли під його склепінням вирувало блокування трибуни. Представники фракції «БЮТ-Батьківщина» вкотре вимагали в «більшовиків» повернутися до декриміналізації статті, що бодай теоретично дозволила б вийти на волю Юлії Тимошенко.
Показово, що згадана вимога з'явилася невдовзі після того, як було призначено дату розгляду по суті апеляції екс-прем'єр-міністра на вирок Печерського районного суду. Ймовірно, прихильники Юлії Володимирівни не надто вірять в успіх цього розгляду після 13 грудня.
Власне, окремі народні депутати з БЮТу навіть не приховують цього песимізму. Наприклад, Андрій Шевченко заявив, що, мовляв, у опозиції вже не залишилося жодних шансів виправдати Тимошенко в українських судах. «Усі юридичні, правові механізми захисту Юлії Володимирівни в Україні або вичерпані, або майже вичерпані,— наголошує депутат.— Звичайно, адвокати повинні й надалі виконувати свою роботу, але мені здається, що сьогодні ми одержали чітку відповідь».
Нагадаємо, у перший день розгляду апеляції захисникам Юлії Тимошенко було відмовлено в цілій низці клопотань. Зокрема, йдеться про зупинення провадження у зв'язку зі станом здоров'я екс-прем'єра і навіть про зміну для неї запобіжного заходу.
Водночас, БЮТівські активісти зауважують, що саме після завершення апеляційного процесу в Україні з'явиться можливість продовжити розгляд справи в європейських судах. І ось тут виникає цікаве запитання: як діятиме стовідсотково незалежна від виконавчої влади судова влада в цих умовах?
Спочатку більшість аналітиків прогнозувала, що розгляд апеляції не затягуватиметься. Нині ж усе частіше доводиться чути про наміри «розтягнути» цей процес не менше, ніж на три-чотири місяці. Саме з метою якнайдовше відтермінувати саму можливість подання скарг до європейських судових інстанцій.
З іншого боку, українські правозахисники й політологи звертають увагу на те, що час розгляду апеляцій законодавством не обмежений. Отже, твердити про якесь умисне затягування часу нібито й недоречно. Більше того, перше засідання відбулося майже на два тижні раніше, ніж було заплановано спочатку (1 грудня), про що ми повідомляли в минулому числі.
Цікаво також, що нині жоден спостерігач не береться робити прогнозів щодо справи Тимошенко по суті. Усі припущення зводяться лише до аналізу можливої поведінки суддів. «Зазвичай, апеляція у кримінальних справах триває три-чотири засідання,— ділиться враженнями правозахисник Едуард Багіров, який, до речі, досить точно спрогнозував свого часу вирок Печерського суду. — 50 відсотків апеляційних скарг розглядають на першому засіданні, після чого відразу виносять рішення. Іншу половину — після третього-четвертого засідання.
Буває навіть так, що апеляційні суди скасовують рішення першої інстанції і відправляють справу на новий розгляд, але арештанта залишають за ґратами. Можуть винести рішення скасувати перший вердикт, відправити його до суду першої інстанції, а арештанта випустити на підписку про невиїзд. Третій варіант: скасувати рішення суду першої інстанції і визнати підсудного невинним. І нарешті четвертий: залишити рішення в силі, паралельно підтвердивши необхідність перебування підсудного в місці ув'язнення».
У ситуації з Тимошенко можливі всі ці варіанти. Хоча б тому, що влада, котра, як відомо, «жодним чином не впливає на розгляд справи», схоже, сама ще до пуття не визначилася з подальшою долею екс-прем'єр-міністра.
Показово також, що чим ближче до 19 грудня — дня все ще очікуваного саміту Україна–ЄС, тим більше занепокоєння переживають істинні прибічники європейського вибору нашої держави. Оптимісти сподіваються на те, що на вище європейське керівництво вплинули аргументи про можливість безповоротного дрейфу нашої держави в протилежний від ЄС бік. Зрештою, навіть сама Юлія Володимирівна з-за ґрат закликала євроспільноту не відмовлятися від угоди про асоціацію...
Насправді ж усе виглядає не настільки райдужно. Наприклад, посол Великої Британії в Україні Лі Тейлор днями назвав звільнення з-під арешту опозиційних лідерів обов'язковою умовою підписання угоди. «Якщо лідери опозиції, засуджені внаслідок проведення недосконалих судових процесів, будуть звільнені і зможуть брати участь у політичній діяльності, це свідчитиме про серйозність намірів України щодо захисту і розвитку демократії. Отож двері до підписання й ратифікації угоди про асоціацію й угоди про глибоку та всеосяжну зону вільної торгівлі будуть відкриті»,— наголосив британський дипломат, додавши, що непідписання угоди стане для нашої держави справжньою катастрофою, бо «Україна піддасться ризику опинитися в сірій зоні між ЄС і (увага! — Авт.) Радянським Союзом». Саме так пан посол назвав нинішні геополітичні утворення, ініційовані чинною російською владою.
Тим часом набирає обертів так звана справа ЄЕСУ.
Так, 7 грудня суддя Шевченківського райсуду Києва Андрій Трубніков ухвалив рішення щодо проведення в Лук'янівському СІЗО виїзного засідання з обрання Ю. Тимошенко запобіжного заходу у цій справі.
Коментуючи це засідання, захисник екс-прем'єра Сергій Власенко зазначив, що «все відбувалося стоячи». «Суддя забіг, стоячи щось сказав і вибіг», «це було не судове засідання, це була дешева оперета»,— підкреслив адвокат.
Увечері того ж дня Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Ніна Карпачова здійснила візит без попередження до Лук'янівського СІЗО м. Києва.
Під час тригодинного перебування в СІЗО Омбудсман відвідала в камері Юлію Тимошенко, яка повідомила, що від неї щойно пішли учасники судового засідання, зокрема суддя А. Трубніков, секретар судового засідання, слідчі СБУ, ДПА, прокурори, чотири охоронці, які брали участь у проведенні в її камері так званого виїзного засідання щодо обрання їй запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.
Під час зустрічі в адмінкорпусі СІЗО із суддею Шевченківського районного суду м. Києва А. Трубніковим, який виніс 7 грудня постанову про проведення виїзного судового засідання в СІЗО, Н. Карпачова звернула його увагу на неприпустимість проведення судового засідання в умовах камери СІЗО, оскільки це є брутальним порушенням принципу публічності судового розгляду відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, а також є обмеженням права на захист, і може бути розцінене як нелюдське поводження.
Н. Карпачова підкреслила, що у червні 2011 року Європейським судом ухвалено рішення «Лучанінова проти України», де суд визнав подібні дії українського суду порушенням зазначених норм конвенції і зобов'язав Україну виплатити компенсацію постраждалій за рахунок держбюджету.
На переконання Омбудсмана, взагалі є абсурдним по суті питання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту людини, котра вже перебуває під вартою. Омбудсман зазначає, що, на жаль, подібна практика в Україні вже стала системою, коли кількаразово заарештовують людину, яка вже перебуває під вартою.
Утім, це не завадило судді Трубнікову наступного дня, у четвер, продовжити виїзне засідання суду у Лук'янівському СІЗО. Коментарі, як кажуть, зайві.
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- ГАДАННЯ НА... ВИБОРЧОМУ ЗАКОНІ
назад »»»