Пам'ять
Всеукраїнський громадсько-політичний тижневик
Понедiлок Вересень 29, 2014

"ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА", архiв новин за 2011 рiк.

ДЕМОКРАТИЧНА УКРАЇНА var _gaq = _gaq || []; _gaq.push(['_setAccount', 'UA-6198717-6']); _gaq.push(['_trackPageview']); (function() { var ga = document.createElement('script'); ga.type = 'text/javascript'; ga.async = true; ga.src = ('https:' == document.location.protocol ? 'https://ssl' : 'http://www') + '.google-analytics.com/ga.js'; var s = document.getElementsByTagName('script')[0]; s.parentNode.insertBefore(ga, s); })(); ЕКОНОМІКА
ГАЗОВІ СЮРПРИЗИ

Нещодавно, а саме восьмого листопада, у німецькому місті Любмін було запущено першу нитку газогону «Північний потік», по якому російський газ пішов до Європи напряму — в обхід України і Білорусі. Для нашої держави запуск цього газопроводу означає втрату, за різними оцінками, від 300 до 700 млн дол. щорічних надходжень від транзиту «блакитного палива». А «Газпрому» дає додаткові аргументи у переговорах про ціну на газ.

Московське телебачення транслювало церемонію введення в експлуатацію нового газогону. Російські телеглядачі й виборці мали можливість відчути гордість за Росію і її керівництво, яке відкрило нову сторінку у партнерстві РФ та Європи.
Німецький Любмін, розташований на морському узбережжі, є кінцевим пунктом «Північного потоку», який прокладено по дну Балтійського моря з російського Виборга. Загальна довжина газопроводу — понад 1200 км. Підводна траса проходить через економічні зони п'яти країн балтійського регіону.
Будівництво «Північного потоку» коштувало консорціуму «Газпрому» та європейським компаніям, за різними оцінками, від 7,3 до 8,8 млрд євро. Його ініціювали шість років тому тодішні лідери Німеччини та Росії Герхард Шрьодер і Володимир Путін.
Проект поступово набув європейського значення. Нині його акціонерами є російський «Газпром» і енергоконцерни Німеччини, Нідерландів, Франції. Будівництво першої гілки газогону тривало майже півтора року. Спорудження другої гілки «Північного потоку» планується завершити в жовтні 2012-го. Зараз вона готова майже на 70%. Природний газ із Росії допоможе забезпечити надійне енергопостачання європейським споживачам і зробить життя людей комфортнішим, запевняють російські керівники.
Запуск нового газопроводу став неприємною новиною для нашої країни, яка ризикує втратити частину доходів від транзиту російського газу до Європи. Торік вітчизняна ГТС прокачала в європейському напрямку 95,4 млрд кубів російського газу, тобто дві третини експорту «Газпрому» до далекого зарубіжжя. На транзиті цих обсягів «Нафтогаз» заробив 1,3 млрд дол. чистого прибутку.
Від моменту старту «Північного потоку» потужність прокачування газу становитиме 8,5 млрд кубів, та вже наступного року газогін має вийти на повну потужність, тобто прокачувати 27,5 млрд кубів. Після завершення будівництва другої нитки «Північного потоку», який стане третім експортним коридором «Газпрому», обсяги газових поставок збільшаться до 55 млрд кубів, що покриватиме 10% загального обсягу споживання цього енергоносія в Європі.
Реалізація проекту підвищить експортні потужності «Газпрому» в європейському напрямку на 15%. Європейські високопосадовці називають Росію найважливішим постачальником газу до Європи і прогнозують до 2020-го зростання загальноєвропейської потреби в цьому виді палива до понад 200 млрд кубів на рік. Однак це не означатиме зменшення ролі традиційних шляхів транспортування газу, запевняють єврочиновники. Потреби у «блакитному паливі» з РФ зростатимуть. Тож шляхи постачання «блакитного палива» до Європи через Україну і Білорусь будуть і надалі використовувати.
«Газпром» підписав контракти на додаткові обсяги поставки 22 млрд кубів газу по новому газогону. Та майже п'ять мільярдів кубів залишилися незаконтрактованими. Російський газовий монополіст планує збільшити свою частку на європейському ринку від 25 до 30% до 2030 року. Експерти оцінюють додатковий попит на імпортний газ у Європі у 180 млрд кубів. Половина зростання викликана збільшенням споживчого апетиту, решта — необхідністю замістити зменшення видобутку газу у Північному морі.
У «Газпромі» поки не розраховують на швидку окупність «Північного потоку». На думку експертів, економічні вигоди проекту неочевидні. Прогнози споживачів газу в Європі різняться, а проблеми єврозони додають невизначеності. Аналітики зазначають, що навіть без «Північного потоку» російські газопроводи здатні постачати більше газу, ніж передбачено в усіх контрактах «Газпрому» на роки вперед. Тож не кожна політична перемога чи технічний успіх гарантує економічні вигоди.

Загрози
«Північний потік» будували для постачання газу до держав Північної Європи. Через територію України російське «блакитне паливо» качають до країн Центральної й Південної Європи, а також до Туреччини. Як вважають експерти, новий газогін призведе до незначного зменшення транзиту через територію нашої держави, воно становитиме 5–10%. При загальних доходах від транзиту «блакитного палива» майже у три мільярди доларів утрати «Нафтогазу» дорівнюватимуть 300 млн дол., або 2,4 млрд грн.
У Міністерстві закордонних справ погоджуються, що новий газогін адекватною альтернативою українській ГТС не стане. Європа і Росія без України у газових поставках не обійдуться. Питання в іншому: як збалансувати інтереси цих сторін, аби система постачання газу задовольняла всіх учасників. У вітчизняному Міненерго вважають, що наступного року Україна може втратити 700 млн дол. від зменшення транзиту. Для нашої держави запуск «Північного потоку» болючий, але не смертельний.
Тим часом міжнародне рейтингове агентство Fitch оголосило, що запуск «Північного потоку» матиме негативні наслідки для «Нафтогазу», нинішній рейтинг якого ССС тільки на один ступінь вищий від дефолтного рівня. Виручка «Нафтогазу» наступного року знизиться майже на 20%. Ситуація ускладнюється й тим, що фінансове становище «Нафтогазу» погіршується з кожним місяцем. Так, компанія не змогла сама розрахуватися за імпорт російського газу у жовтні. Для цього довелося залучити черговий кредит від російського «Газпромбанку» — 550 млн дол. Віддавати його «Нафтогаз» буде за рахунок майбутніх транзитних платежів, які надійдуть від «Газпрому».
Сухопутний маршрут транспортування газу до Європи дешевший і менш небезпечний порівняно з морським маршрутом. Проте «Газпром» реалізує послідовну політику, спрямовану на відмову від залежності від сухопутних маршрутів транзиту газу до Європи, зауважують експерти. Збільшення профіциту транзитних потужностей після будівництва «Північного потоку» дасть змогу Росії маневрувати з постачанням газу. Тож російська компанія отримає додаткові важелі впливу на держави-транзитери, зокрема Україну. Посилиться вплив і на держави, які використовують російське «блакитне паливо».
Найбільшу загрозу для України має інший морський транзитний проект «Газпрому» — «Південний потік», що має бути прокладений по дну Чорного моря, початок експлуатації якого росіяни запланували на кінець 2015 року. У разі введення газогону в дію транзит російського газу через нашу країну може зменшитися до 30%. У сукупності з «Північним потоком» Україна може позбутися транзиту «блакитного палива» в обсягах до 40% поточних показників. Це стане загрозою для вітчизняної ГТС і призведе до суттєвого зменшення доходів поки що державного «Нафтогазу».

Варіанти
Реалізацію нових транспортних коридорів в обхід України може бути відкладено тільки у разі реальної протидії влади Євросоюзу зростаючому впливу «Газпрому» на європейський ринок, зазначають експерти. Досі єврочиновники дотримувалися позиції, згідно з якою Європа має продовжувати політику диверсифікації джерел імпорту газу. В іншому разі Єврокомісії доведеться погрожувати регулятивними заходами, які можуть призвести до суттєвого зменшення споживання газу в країнах ЄС. Тож газові коридори «Газпрому» втратять сенс. Проте Європа, налякана газовою війною 2009 року, не поспішає на допомогу Україні, яка наполягає на транспортуванні російського «блакитного палива» через свою територію.
Можливо, ситуація зміниться у разі створення міжнародного спільного підприємства з управління українською ГТС, до співзасновників якого разом з Україною увійде «Газпром» та одна з європейських компаній. Такий варіант може забезпечити нашій державі певне страхування від зниження експорту через свою територію у найближче десятиліття. У «Газпромі» переконані, що транзит газу після введення в дію «Північного потоку» скоротиться саме на українському напрямку. Прокачка газу через Білорусь (майже 30 млрд кубів на рік), яка погодилася віддати «Газпрому» контроль над своєю ГТС, не постраждає.
Нещодавно Білорусь і Росія підписали угоду про продаж російському «Газпрому» 100% акцій «Бєлтрансгазу». У білоруського газового монополіста з'явився новий власник. Про це домовилися у Підмосковних Горках на засіданні вищої державної ради союзної держави за участю президентів двох країн — Дмитра Медведєва та Олександра Лукашенка. Державний майновий комітет Білорусі продав останні 50% акцій «Бєлтрансгазу», перша половина акцій перейшла у власність росіян ще 2007-го і коштувала «Газпрому» 2,5 млрд дол. Ціна нинішньої угоди аналогічна.
Окрім контракту з купівлі-продажу, представники союзної держави узгодили нові умови постачання російського газу до Білорусі на найближчі два роки. Згідно з контрактами, ціна газу для Білорусі наступного року буде 165,6 дол. за тисячу кубів, а вже в 2013–2014 рр. ціну «блакитного палива» розраховуватимуть за формулою. Її основною складовою стане ціна газу для споживачів Ямало-Ненецького автономного округу, вартість транспортування газу від місця видобутку до кордону Росії та Білорусі, вартість зберігання газу в підземних сховищах на території РФ і сума витрат «Газпрому» з реалізації газу. Складові формули газової ціни будуть проіндексовані відповідно до показників інфляції.
У свою чергу, вартість транспортування тисячі кубів російського газу через територію Білорусі коштуватиме Росії два долари за кожні 100 км. Наступного року, відповідно до угод, Білорусь придбає у «Газпрому» 22,5 млрд кубів газу, а ще за рік — 23 млрд. Контракти підписано на підставі узгоджених раніше міжнародних домовленостей.
Експерти зауважують, що запустивши «Північний потік», «Газпром» теж ризикує. Адже принципи екологічної політики Євросоюзу декларують необхідність економії газу, тобто члени ЄС мають мінімізувати споживання вуглеводневих енергоносіїв до 2050-го. Якщо країни Євросоюзу чітко йтимуть до своєї мети, це призведе до зменшення споживання «блакитного палива» і суттєвого скорочення газопотоків.

Пробуксовування
Поки запуск «Північного потоку» і погіршення фінансового становища «Нафтогазу» грають проти України на перемовинах із перегляду газових контрактів з Росією. Раніше глава уряду Микола Азаров обіцяв, що Україна і Росія наприкінці жовтня підпишуть нову угоду про ціну на газ. Потім плани перейшли на кінець листопада, і знову не справдилися. Переговорний процес затягується.
Як відомо, Україна у газових перемовинах робила ставку на рішення суду у справі колишнього прем'єра Юлії Тимошенко, який постановив, що контракти з «Газпромом» були підписані з порушенням законодавства. Ця стратегія себе не виправдала. У «Газпромі» заявили, що жодний суд не піддасть сумніву контракт, який підписано на основі загальноєвропейської практики і відповідно до норм міжнародного права.
Цікаво, що здала б Росії нинішня команда урядових професіоналів під час газових переговорів 2009 року, коли РФ перекрила газовий кран і Європа мерзла без «блакитного палива»? Севастополь здали пізніше, поза рамками газової війни. В результаті в обмін на стодоларову знижку у газовій ціні заощадили чимало грошей для північної сусідки, позбавивши її планів щодо передислокації військового флоту до Новоросійська. Тепер те місто продовжує розвиватися як торговий порт. А перлина Криму — Севастополь — забруднюється шкідливими відходами російських кораблів і не має перспективи стати курортним містом для іноземних туристів.
Якщо нині українським чиновникам не вдасться домовитися з Росією про зниження ціни на газ, то в першому кварталі 2012-го вона може сягнути 500 дол. за тисячу кубів. Експерти вважають, що предметом торгів можуть стати транспортні можливості з постачання енергоносіїв на дорогі й стабільні європейські ринки. Можна бути у консорціумі й мати агентів впливу, які вирішуватимуть, куди відправлятимуть фінансові потоки, а головне, якою буде транзитна ставка.
Росія прагне увійти на український внутрішній ринок, придбати облгази. Домовитися з «Газпромом» про гарантії завантаження української ГТС, зниження цін на «блакитне паливо» можна лише за умови, що РФ допустять до управління нашою ГТС.
Кабмін уже зареєстрував у Верховній Раді законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою забезпечення реформування нафтогазового комплексу». У ньому запропоновано дозволити реорганізацію (злиття, приєднання, розподіл, виділення, перетворення) «Нафтогазу» і його дочірніх підприємств, які здійснюють діяльність з транспортування газу магістральними трубопроводами і його збереження в підземних газових сховищах.
Російський президент пообіцяв, що із уведенням першої гілки «Північного потоку» не знизяться обсяги транзиту російського газу по газопроводу «Ямал — Європа» через територію Білорусі. Проте де взяти додаткові ресурси (потужність першої нитки — 27,5 млрд кубів на рік) для прокачування по «Північному потоку»? Мало хто сумнівається, що їх знімуть з українського маршруту. До речі, «Газпром» до цього часу відмовляється гарантувати Україні обсяг прокачування російського газу.
Головною інтригою «Північного потоку» експерти називають обсяги газу, який по цьому шляху піде до Чехії і Словаччини в обхід України. Аналітики вважають, що поставки газу до цих держав по новому газогону можуть становити до 9,5 млрд кубів на рік. Тож, на їхню думку, до двох третин газу в ці держави піде не територією України. Скоротиться транзит «блакитного палива» через нашу державу до Німеччини.

Олена КОСЕНКО


також у паперовій версії читайте:
  • ЗАСУДЖЕНО КОНТРАБАНДИСТА МОНЕТ
  • НАРКОЗАЛЕЖНИЙ ВОДІЙ МАРШРУТКИ ГОТУВАВ ЧЕРГОВУ «ДОЗУ» В САЛОНІ АВТОБУСА
  • ІНОЗЕМЕЦЬ З «ПОДВІЙНИМ ДНОМ»
  • НЕВІДОМІ ЗАСТРЕЛИЛИ ВАЛЮТНИКА
  • ПІДОЗРЮВАНИЙ У СКОЄННІ РОЗБІЙНОГО НАПАДУ ПЕРЕХОВУВАВСЯ В РЕАБІЛІТАЦІЙНОМУ ЦЕНТРІ

назад »»»

Використання матеріалів «DUA.com.ua» дозволяється за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на «DUA.com.u».
Всі матеріали, розміщені на цьому сайті з посиланням на агентство «Інтерфакс-Україна», не підлягають подальшому відтворенню та / чи розповсюдженню у будь-якій формі, окрім як з письмового дозволу агентства «Інтерфакс-Україна».