ПОДАТКОВА СИСТЕМА РЕФОРМУЄТЬСЯ
У другій половині минулого десятиліття вітчизняна податкова система не лише втратила динамізм якісного розвитку, а й продукувала ризики для макроекономічної стабільності, констатують експерти Національного інституту стратегічних досліджень.
Влада практично не приділяла уваги її модернізації, в результаті мали низьку фіскальну ефективність та несприятливі умови для ведення бізнесу.
За економічної кризи проблеми податкової системи стали додатковими чинниками «охолодження» економіки та погіршення добробуту громадян.
Задля подолання загрозливих явищ у податковій системі та підвищення ефективності податкової політики Програмою реформ і Національним планом дій було визначено заходи, спрямовані на реформування податкової системи. В програмі зазначається, що податкову реформу реалізуватимуть для забезпечення стійкого економічного зростання на інноваційно-інвестиційній основі за одночасного збільшення податкових надходжень до бюджетів усіх рівнів і державних цільових фондів.
На основі цих пріоритетів у Програмі реформ було поставлено стратегічні орієнтири реформи податкової системи. Це побудова цілісної та всеосяжної законодавчої бази з питань оподаткування, гармонізованої із законодавством ЄС. Зміцнення позиції вітчизняного бізнесу в міжнародній конкурентній боротьбі за рахунок зменшення частки податків у витратах підприємств і скорочення витрат часу платників на нарахування і сплату податків. Підвищення ефективності адміністрування податків; установлення податкової справедливості для відновлення рівних умов конкуренції в економіці; зменшення глибини соціальної нерівності.
Ключовим серед цих заходів було ухвалення Податкового кодексу, який мав надати механізми втілення двох ключових завдань податкової реформи: сприяти збільшенню податкових надходжень та стимулюванню економічної активності. Ці завдання неможливо було вирішити в межах колишнього заплутаного податкового законодавства. Задля збільшення бюджетних доходів у кодексі підвищено ставку ренти за видобування газу, нафти та газового конденсату, акцизного податку та розширено групу підакцизних податків. А також підвищено ставку плати за землю; запроваджено податок на нерухомість; розширено базу оподаткування доходів фізичних осіб (зокрема запроваджено податок на пасивні інвестиційні доходи разом із доходами від депозитів і дивідендів).
Ці заходи не створюють відчутного фіскального тиску на бізнес та малозабезпечених громадян, тому є прийнятною альтернативою для посилення фіскального тиску на економіку, констатують експерти Інституту. Крім того, в кодексі обґрунтовано зроблено акцент на боротьбі з мінімізацією і ухилянням від сплати податків. Це об'ємний потенційний ресурс податкових надходжень.
Досягнення
До досягнень податкової реформи експерти зараховують зниження ставок основних податків. У 2014 році ставка ПДВ має знизитися до 17%, податку на прибуток — до 16%. Тож в Україні будуть найнижчі номінальні ставки цих податків з-поміж країн Європи. Позитивом для бізнесу є скорочення кількості податків і зборів. Податковий кодекс, який, серед іншого, має замінити Закон «Про систему оподаткування», зменшив кількість податків і зборів — замість 29 загальнодержавних та 14 місцевих обов'язкових платежів запроваджено 18 та п'ять.
Серед найважливіших заходів стимулювання економіки та інвестиційної діяльності — комплекс податкових пільг, запроваджених Податковим кодексом. Зокрема, тимчасово звільнено від ПДВ операції з постачання техніки для літакобудівної промисловості, реконструкції та будівництва підприємств із виробництва біопалива. Кодекс передбачає пільги в оподаткуванні прибутку підприємств паливно-енергетичного комплексу, машинобудування; легкої промисловості, готелів, видавництв.
Податкові канікули на п'ять років у вигляді нульової ставки податку на прибуток передбачено для малих новоутворених підприємств. Тимчасово звільняють від сплати земельного податку підприємства космічної галузі, літако- і суднобудування. Запроваджується механізм прискореної амортизації виробничого обладнання. Кодекс передбачає можливість оформлення податкового зобов'язання у формі податкового векселя. Щоправда, таке право мають лише вітчизняні підприємства суднобудівної промисловості при завезенні обладнання та комплектуючих, що не виробляють у нас.
До позитивів Податкового кодексу експерти зараховують такі новації, як урахування у складі витрат сум, що пов'язані з ремонтом і поліпшенням основних засобів, у тому числі орендованих; запровадження механізму автоматичного відшкодування ПДВ; зближення бухгалтерської та податкової звітності (особливо щодо нарахування податку на прибуток); скорочення кількості контролюючих органів і зменшення тривалості податкових перевірок.
Податкова реформа мала реалізувати два ключові завдання. По-перше, в умовах критичного розбалансування системи державних фінансів збільшити доходи бюджету; по-друге, для стимулювання швидкого відновлення економіки треба було створити сприятливий фіскальний простір для бізнесу та інвестицій.
Перше завдання, зазначають експерти, формально було виконано успішно. При помірній інфляції та більш-менш стриманих показниках зростання економіки (що є двома ключовими чинниками зростання доходів бюджету) за вісім місяців цього року податкові надходження до держбюджету зросли на 70,6 млрд грн (до 168,6 млрд), або на 72,1% (без урахування погашення заборгованості минулих років із відшкодування ПДВ за рахунок випуску облігацій внутрішньої державної позики зі спеціального фонду держбюджету порівняно з минулим роком надходження зросли на 47,3%).
Підвищення фіскальної ефективності вдалося досягти з усіх ключових податків, зокрема обсяги податку з доходів фізичних осіб зросли на 39 млрд, податку на прибуток підприємств — на 36,6, ПДВ — на 83,7, акцизного податку із вироблених в Україні товарів — на 16,8, акцизного податку із завезених до країни товарів — на 4,7, увізного мита — на 6,4 млрд. Досягти такого результату вдалося за рахунок наведення ладу в сфері відшкодування ПДВ, перекриття схем звуження бази оподаткування податком на прибуток, активізації боротьби з ухилянням від сплати податків.
Зауваження
У експертів є чимало зауважень, які знижують результативність досягнень. По-перше, значний внесок у зростання доходів бюджету внесло підвищення податкового навантаження на економіку, зокрема звільнення від оподаткування ПДВ операцій з постачання зерна; скасування податкових пільг для технопарків; навантаження на платників єдиного податку задля «стимулювання» їх до переходу на загальну систему оподаткування. Цьогоріч податкове навантаження на економіку відчутно зросло. Уряд прогнозує, що тенденція до посилення фіскального навантаження на економіку наступного року зміниться.
По-друге, фактичні доходи бюджету відчутно завищено за рахунок маніпулювання обсягами відшкодування податку на додану вартість та надмірно сплаченими податками. На початок минулого року заборгованість з ПДВ сягала 24,24 млрд, а переплата податків — 11,44, цьогорічного жовтня — 21,71 і 12,55 млрд. Така політика викривлює досягнення уряду в питанні підвищення фіскальної ефективності податкової системи та формує загрози для економічної активності корпоративного сектора.
У стимулюванні інвестиційної активності та формуванні сприятливого фіскального простору досягнуто незначного прогресу, зауважують експерти. Фіскальні стимули на практиці мають обмежену дію. За розрахунками уряду, наступного року завдяки фіскальним стимулам у економіку буде спрямовано інвестиційний ресурс на 47 млрд грн.
Зокрема, звільнення від сплати ПДВ деяких операцій дасть інвестиційний ресурс на 21,9 млрд грн; створення страхових резервів банками, що належать на витрати,— 11; зниження ставки податку на прибуток від 23 до 21% — 4,3; звільнення від сплати ввізного мита згідно з міжурядовими угодами про вільну торгівлю — 3,2; урахування у складі витрат сум ремонтів і поліпшення основних засобів та механізм прискореної амортизації виробничого обладнання — по 2 млрд; запровадження нульової ставки оподаткування рентною платою додаткових обсягів видобування вуглеводнів із родовищ, що мають важковидобувні умови, або виснажені — один мільярд; «податкові канікули» для малого бізнесу — 0,5; звільнення від сплати податку на прибуток підприємств окремих галузей — 0,4; від сплати ввізного мита товарів, що використовують для виробництва устаткування альтернативних джерел енергії,— 0,3 млрд.
Проте аналітики зауважують, що низка причин послаблює інвестиційний потенціал цих стимулів. Так, пільги з ПДВ та податку на прибуток можуть застосовувати підприємства обмеженого переліку галузей (авіабудування, суднобудування, альтернативна енергетика, переробники сільгосппродукції, готельний бізнес).
Зниження ставки податку на прибуток від 23 до 21% не означає, що вивільнений фінансовий ресурс автоматично піде в інвестиції чи для поповнення обігових коштів. За несприятливої макроекономічної чи політичної ситуації його буде виведено з економіки. Застосування потенційно ефективних фіскальних стимулів — механізм прискореної амортизації виробничого обладнання, «податкові канікули» та низка інших — є суттєво обмеженим, як наслідок — вивільняється незначний обсяг фінансових ресурсів.
Загалом, констатують експерти, Податковим кодексом стимулюючий потенціал податкової системи практично не реалізовано. Механічне зниження податку на прибуток не означає автоматичного підвищення економічної активності, а тим більше інвестиційної діяльності підприємств. Аби активізувати інвестиційну діяльність, потрібно запровадити відповідну модель адміністрування цього податку.
У розвинутих європейських країнах ставки податку високі (25–35%), проте вони застосовуються лише для частини прибутку, котру акціонери бажають отримати як дивіденди. А для прибутку, який підприємство планує інвестувати, діють спрощені податкові режими у формі знижених податкових ставок на прибуток або звільнення від оподаткування прибутку, який підприємство реінвестує у модернізацію. Тож більш доцільним є не зниження ставки податку, а запровадження податкової «вилки». Для частини прибутку, яку спрямовують на виплату дивідендів, доцільно залишити ставку 23%, а для прибутку, що реінвестують в модернізацію основних фондів,— знизити до десяти відсотків.
Найпоширенішим механізмом стимулювання інвестиційно-інноваційної активності нині вважається інструмент прискореної амортизації. Його використання спрямоване на те, аби досягти перевищення фіскальної амортизації над економічною (бухгалтерською). Завдяки цьому підприємства отримують значний ресурс для інвестицій, не сплачуючи податку на прибуток чи відсотки за користування кредитом. Деякі країни запровадили навіть так звану амортизаційну премію, яка дає можливість віднесення на валові витрати додаткового відсотка вартості основних засобів.
Експерти радять ініціювати дискусії для впровадження ефективних податкових стимулів пожвавлення інвестиційної діяльності. Такими можуть бути запровадження стимулюючої моделі податку на прибуток, удосконалення функціонування спеціальних правових режимів економічної діяльності, застосування комплексу податкових стимулів, спрямованих на заохочення інвестицій в пріоритетні галузі економіки.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЕНЕРГОІНВЕСТИЦІЙНІ ПРІОРИТЕТИ «УКРЕКСІМБАНКУ»
назад »»»