РЕЦЕПТИ ДЛЯ АДМІНІСТРАТИВНОЇ ЮСТИЦІЇ
Вітчизняні адміністративні суди завалені справами. Особливо завантажений Вищий адміністративний суд України (ВАСУ). За рік (а він ще не закінчився) до нього надійшло понад 70 тисяч справ, водночас як за весь 2010-й — майже 45 тисяч, а в недалекому 2008-му їх було «лише» 25 тисяч.
У штаті ВАСУ тільки 64 судді, тож із таким масивом їм не впоратися. На практиці це означає, що в людей роками немає доступу до правосуддя.
Без прецеденту не обійтися
Як розвантажити суди адміністративної юрисдикції, котрі поступово втрачають довіру населення? Служителі цієї гілки Феміди пропонують усунути причини, що зумовлюють зростання навантаження.
Не секрет, що після того як Верховна Рада ухвалює певний соціальний закон, до адмінсудів надходять десятки, а то й сотні тисяч позовів. Це відбувається тому, що наша виконавча влада не звикла виконувати норми закону. Тож спори про соціальні виплати становлять найбільшу частку справ, які розглядають адміністративні суди. Адже ніде правди діти — в чинному законодавстві механізм погашення заборгованості щодо соціальних виплат відсутній. Тому необхідно законодавчо закріпити процедуру, яка забезпечувала б реалізацію права на соціальне забезпечення. Хай там як, а без прецеденту не обійтися.
Навіщо проводити судові слухання в тисячах справ із однаковими вимогами за однакових правовідносин? Адже 98% рішень, ухвалених на користь громадян у соціальних справах, залишаються без змін після розгляду в апеляційній і касаційній інстанціях.
Для вирішення цієї проблеми розроблено законопроект, яким пропонується визнати певну категорію спорів «аналогічними», а судові рішення однотипними, а тому зупинити розгляд цих справ у судовому порядку. У пояснювальній записці до цього нормотворчого акта зазначено: спори, які набули масового характеру, слід вирішувати на законодавчому рівні. Запровадження прецедентних норм спростить правові відносини, що виникають між громадянами та державою при реалізації їхніх законних прав та інтересів. Істина настільки очевидна, наскільки й несправедливо ігнорована.
Обтяжила ситуацію і передача соціальних справ із загальних судів до адміністративних, які захлинулися в цій масі. До речі, станом на кінець жовтня в апеляційних адмінсудах перебувало понад 600 тисяч незареєстрованих справ, адже автоматизована система діловодства з недоліками її програмного забезпечення нездатна оперативно впоратися з таким «цунамі».
Свій внесок у перевантаженість адмінсудів роблять і справи «адміністративний орган проти особи». Вони, по суті, не відповідають принципу адміністративної юстиції, адже її мета — захист людини від порушень з боку держави, зазначає заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.
Перелік випадків, коли приватна особа може бути відповідачем в адміністративних справах, міститься в ст. 50 Кодексу адміністративного судочинства (КАСУ). В ній також вказано: всі інші випадки можуть бути встановлені законами. Однак сталося так, що інші підстави нині передбачено кількома десятками законів і це не межа — їхня кількість постійно зростає.
Ще раз про невластиві функції
Не став винятком і проект закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень адміністративного судочинства» (реєстраційний номер 8736). Він декларує благородну мету і підготовлений до розгляду в другому читанні. Проте Головне юридичне управління Верховної Ради висловило до цього документа чимало зауважень. Зокрема, вони стосуються нової редакції ст.183-3 КАСУ, де йдеться про особливості провадження у справах за зверненням органів Державної податкової служби.
Запропоновані зміни суперечать ст. 2 КАСУ: «Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб від порушень з боку органів влади». Тому перелік випадків, коли громадянин може бути відповідачем за позовом влади, мав би поступово скорочуватися, інакше це означало б, що адмінсуди змушені виконувати невластиві їм функції. Згадані зміни, навпаки, розширюють перелік випадків, коли фізична чи юридична особа є відповідачем у справі.
Інше зауваження Головного юридичного управління стосується змін до ст. 183-2 і 256 КАСУ. Ними передбачено, що рішення у справах, пов'язаних із пенсійними та іншими соціальними виплатами, які розглядають за скороченим провадженням, не підлягають негайному виконанню. На практиці це означає звуження відповідного права громадян, що суперечить ст. 22 Конституції.
Погіршують ситуацію з доступністю правосуддя в адмінсправах також суперечки між судами різних юрисдикцій щодо їхніх повноважень на розгляд окремих категорій спорів. Вітчизняній адміністративній юстиції виповнилося лише шість років, а до цього справи, які їй підвідомчі, вирішували загальні й господарські суди.
На конференції суддів адмінсудів України, яка відбулася місяць тому, у переліку причин, котрі гальмують їхню роботу, називали також ухвалення податкового законодавства і навіть те, що багато адмінсудів розташовано в кількох приміщеннях, які іноді знаходяться в різних кінцях міста. За словами голови Державної судової адміністрації Руслана Кирилюка, 27 окружних судів розташовано в 35 приміщеннях, дев'ять апеляційних — у дванадцяти. Деякі з них перебувають в аварійному стані.
Нині у Верховній Раді перебуває кілька законопроектів, які мають на меті поліпшити ситуацію в адміністративному судочинстві. Серед них є й такий (зареєстрований під номером 9222), у якому йдеться про те, що правосуддя має бути насамперед якісним. Тому в ньому пропонують збільшити часові обмеження розгляду адмінсправ (крім тих, для яких установлено скорочені терміни) з одного до двох місяців. Адже чинні стислі строки можуть ставати перешкодою для дотримання процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі, а це неприпустимо.
Визначаючи терміни розгляду, слід ураховувати специфіку адмінсудочинства — «активну» роль суду при розгляді справ, ідеться в пояснювальній записці до згаданого законопроекту. На відміну від цивільного чи господарського, адмінсуд може з власної ініціативи затребувати докази, яких, на його думку, не вистачає. Коли цих принципів не дотримуватися, матимемо швидке, але неякісне правосуддя, що породжує недовіру до суду.
Отож можна сподіватися, що «розбір польотів» у ВАСУ та профільному парламентському комітеті, а також запропоновані рецепти допоможуть врятувати адміністративну юстицію від загрози колапсу.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- «ЗНОВУ ДВІЙКА»
- ЧАСТКОВА НЕВІДПОВІДНІСТЬ
назад »»»