НАСТАЄ ЧЕРГА ІРАНУ?
Цього тижня Міжнародне агентство з атомної енергетики (МАГАТЕ) опублікувало чергову доповідь про стан ядерної програми Ірану. Головні висновки доповіді стосуються опосередкованого звинувачення країни у створенні технологічних передумов для збагачення урану до рівня, необхідного для створення ядерного бойового заряду. Натомість Іран продовжує наполягати, що його ядерна програма має винятково мирний характер.
Останнім часом посилюється західний тиск на Тегеран. Сприятливі передумови для цього створює внутрішньополітична невизначеність в країні. Місяць тому загострилися суперечності між духовним лідером Ірану аятолою Хаменеї та президентом Махмудом Ахмадінежадом. Запекла боротьба за владу «під персидським килимом» публічно виявилася у заміні вищого командного складу елітних військових частин Ірану — «загонів охоронців ісламської революції» та менеджменту національної нафтової компанії.
В обох випадках кадрові зміни відбулися на користь не президента, а аятоли. Спочатку західні експерти прихильно поставилися до цього факту, сподіваючись на пом'якшення позиції Ірану. Однак на перешкоді цьому стали звинувачення з боку США на адресу іранських спецслужб, які були звинувачені у підготовці замаху на саудівського посла у Вашингтоні. У відповідь аятола Хаменеї звинуватив США у терактах проти мусульман і відповідні докази передав Генеральному секретарю ООН Пан Гі Муну.
У підсумку емоційний градус конфлікту знову став високим. Тим паче, що розвідки багатьох країн світу почали поширювати панічну інформацію про те, що під впливом шоку від зміни влади у Лівії іранське керівництво ухвалило остаточне рішення про створення власної ядерної зброї.
Британська газета «Гардіан» навіть повідомила, що Велика Британія готова взяти участь у американському бомбардуванні іранських ядерних об'єктів. Ізраїльські військово-повітряні сили провели на Сардинії масштабні навчання. В свою чергу, ізраїльський президент Шимон Перес пригрозив Ірану превентивним бомбардуванням. Однак Франція, на відміну від Великої Британії, відмовилася безпосередньо брати участь у такій імовірній військовій операції.
Іран також не сидить склавши руки та знову провокує протести шиїтів у Бахрейні. Ще одна зацікавлена сторона — Саудівська Аравія — продемонструвала готовність повторити досвід шестимісячної давнини та силою придушити проіранські виступи у Бахрейні. Таку позицію, зокрема, зайняв новий міністр оборони Саудівської Аравії.
Подальше розгортання подій навколо Ірану залежить від кількох чинників. Перший пов'язаний з розвитком внутрішньополітичної ситуації. Якщо у Тегерані та інших містах Ірану знову активізується світська опозиція клерикальній владі, можна очікувати на повторення «лівійського досвіду», коли дії озброєної опозиції підтримували з повітря війська НАТО. Другий варіант ототожнюється з подальшою дестабілізацією становища у Сирії та вимушеним втручанням до цих подій Ірану. Однак у обох випадках імовірна «іранська війна» неминуче охопить увесь Великий Близький Схід.
Потрібно також ураховувати фактор американських президентських виборів. У лютому 2012 року розпочнуться праймериз, тобто попередні вибори кандидатів на посаду президента у республіканській та демократичній партіях США. Зважаючи на це, а також на невизначеність ситуації з присутністю американських військ у сусідніх до Ірану Афганістані та Пакистані, президент Барак Обама навряд чи дасть Ізраїлю «зелене світло» для превентивних бомбардувань ядерних об'єктів Ірану.
Ураховуючи ці факти, прагматична частина іранського керівництва налаштована на продовження дипломатичних ігор, за ширмою якої має бути створено іранську ядерну бомбу. Усвідомлення неминучості такого розвитку подій може підштовхнути Ізраїль до повторення досвіду 1981-го, коли було нанесено бомбовий удар по ядерному реакторові Іраку. Проте, на відміну від того випадку, нині війна з Іраном може стати неконтрольованою.
також у паперовій версії читайте:
- ПОГЛИБЛЕННЯ ГРЕЦЬКОЇ КРИЗИ
- ЄВРАЗІЙСЬКІ АЗИМУТИ РОСІЇ
- АФГАНСЬКО- ПАКИСТАНСЬКЕ ДЕЖАВЮ
назад »»»