ГЛОБАЛЬНИЙ ТЯГАР «ВЕЛИКОЇ ДВАДЦЯТКИ»
У Парижі 3–4 листопада 2011 року відбувся саміт «великої двадцятки». Його провідним мотивом стало рішення країн єврозони про порятунок від банкрутства Греції. Саме цього від ЄС вимагали його партнери з «великої двадцятки».
Утім, пояснюючи це рішення вдома, бундесканцлер Ангела Меркель невипадково зазначала, що інші «проблемні держави» зони євро не повинні розраховувати на повторення грецького прецеденту.
Німеччина переконана, що повторення грецького досвіду магічного фінансового порятунку, який коштує іншим країнам зони євро «кругленьку суму» та має вагоме внутрішньополітичне навантаження, може не витримати увесь Євросоюз. Такої самої думки дотримується президент Франції Ніколя Саркозі, який є господарем нинішнього саміту «великої двадцятки».
Ця група великих економічних держав виникла восени 2008-го у розпал першої хвилі фінансової кризи. Тоді усі дійшли висновку, що навіть «велика вісімка» провідних індустріальних країн світу за нових кризових умов не здатна самостійно вирішити більшість глобальних фінансових проблем.
Тому до США, Євросоюзу, Росії, Великої Британії, Німеччини, Франції, Італії, Канади, Японії додалися Китай, Бразилія, Аргентина, Південно-Африканська Республіка, Іспанія, Туреччина, Республіка Корея, Індія, Саудівська Аравія, Австралія, Мексика, Індонезія.
Фактично «велика двадцятка» об'єднала головні інтеграційні міждержавні утворення та провідні економічні регіональні держави, які контролюють дві третини світового виробництва. Однак це означає, що вони запекло конкурують одні з одними. Через це досягнення компромісних рішень ускладнюється. Зокрема, Сполучені Штати звично для себе звинуватили ЄС у «безвідповідальній» фінансовій політиці та загостренні глобальних фінансових проблем. У свою чергу, Євросоюз звернувся до країн БРІК (Бразилія, Росія, Індія, Китай) з пропозицією купівлі більшої частини європейських боргів.
Щоправда, Піднебесна, купивши незначні частки боргів Греції та Італії, поставилася до цієї ідеї насторожено. РФ висловила лише готовність на частину свого національного стабілізаційного фонду купити деякі іспанські борги, а Бразилія та Індія відмовилися від таких фінансових операцій.
На паризькій зустрічі «великої двадцятки» також укотре загострилися китайсько-американські суперечності. Вашингтон доводить, що Пекін є чи не головним винуватцем американського торговельного дефіциту, що спричинив низький курс китайського юаня до американського долара. Проте Китай, який у третьому кварталі поточного року відчув уповільнення економічного зростання, не має наміру йти на надлишкові фінансові поступки.
Тож економічний егоїзм найвпливовіших учасників глобального ринку — перешкода на шляху виведення світової економіки з кризи. Неофіційно від експертів лунають екзотичні пропозиції створити світовий центральний банк і світовий уряд. Однак, зважаючи на наявні суперечності між країнами навіть «великої двадцятки», які потенційно можуть увійти до такого уряду, буде неможливо погодити спільний курс. Адже «велика двадцятка» не має жодних механізмів контролю за виконанням ухвалених рішень, тому вони більше нагадують добрі побажання, а не конкретну програму зрозумілих дій.
також у паперовій версії читайте:
- НОВИЙ «МІСТЕР ЄВРО»
- КИРГИЗСТАН ОБИРАЄ ЛІДЕРА
- ЗАГОСТРЕННЯ БАЛКАНСЬКИХ «ХВОРОБ»
назад »»»