КІБЕР КЛІНІКА СПІЖЕНКА ПРАЦЮЄ І РОЗВИВАЄТЬСЯ
Нещодавно у медичному світі нашої держави відбулася значна подія — відкрився новий корпус сучасного інноваційного центру онкології, радіохірургії і променевої терапії. Варто зазначити, що аналогічних онкологічних центрів у Європі, що поєднують можливості радіохірургії, КіберНожа і променевої терапії лінійного прискорювача,— одиниці. Кібер Клініка Спіженка тепер не поступається можливостями онкопатології таких могутніх держав, як США, Англія, Німеччина тощо.
Ще зовсім недавно, а саме 2009 року, академік Юрій Спіженко зробив крок у майбутнє — відкрив в Україні перший у Східній Європі центр радіохірургії КіберНіж — Кібер Клініка Спіженка. Саме тут пацієнти з діагнозом «онкологія» мають можливість лікувати хвороби нехірургічним методом. На жаль, Юрія Прокоповича з нами вже немає. Та його справу гідно продовжує донька — Наталія Спіженко.
...У день відкриття нового корпусу з лінійним прискорювачем «Електа Синержи» у центрі Кібер Клініка Спіженка зібралося багато гостей: високопосадовці, дипломати, керівники медичних установ, фахівці, відомі українські вчені. Прийшли на це відкриття і колишні пацієнти.
Освячував новий корпус центру друг і порадник Юрія Спіженка, заступник голови Синодального відділу з питань охорони здоров'я і медичного пастирства, лікар за фахом, протоієрей Геннадій Батенко:
— Я тут невипадкова людина, бо брав участь в освяченні фундаменту, з якого виріс такий чудовий медичний заклад. Ми були добрими знайомими з Юрієм Прокоповичем. Нині співпрацюємо з Наталією Юріївною. Відчуваю у серці благодать від того, що хоч чимось можу бути корисним Кібер Клініці Спіженка та пацієнтам, які приходять сюди з надією повернути здоров'я.
Хочу їй побажати,— продовжив нашу розмову священик,— здоров'я, сил, хороших людей на життєвому шляху та поменше заздрісників.
Ось що сказала на відкритті гостям Наталія Спіженко:
— Два роки тому завдяки батькові, другу і колезі було відкрито цей унікальний центр — Кібер Клініка Спіженка. У нього було величезне бажання довести світові, що українська медицина може піднятися на високий міжнародний рівень. Він дібрав чудовий колектив, що розумів його з півслова. Проте, на превеликий жаль, нині мого батька, академіка Юрія Спіженка, немає з нами. Та його справа живе в душах і серцях нашого колективу.
Назву деякі цифри — лише за чотири місяці 19 днів було побудовано два бункери і встановлено лінійний прискорювач. Поєднання високих технологій дає можливість лікувати такі онкозахворювання від першої до четвертої стадій, як рак підшлункової залози, рак простати, легенів, печінки, а також пухлини головного і спинного мозку, ока тощо. Це означає, що пацієнти не страждатимуть від хірургічного втручання, не перебуватимуть тривалий час на лікарняних ліжках.
За два роки,— продовжила свою промову Наталія Юріївна,— ми виконали понад 1800 фракцій. У нас були пацієнти з Росії, Ізраїлю, Італії, Литви, Латвії, Румунії, Болгарії, Білорусі, Казахстану, Грузії, Вірменії та багатьох інших європейських держав. До цього списку треба додати лікування українських пацієнтів.
За дорученням міністра охорони здоров'я приїхав усіх привітати заступник міністра Олександр Толстанов: «Я вітаю вас зі значною подією — відкриттям такого онкологічного центру не лише на теренах нашої держави, а й єдиного в європейських країнах. Мені важко говорити на цьому зібранні тому, що належу до когорти фахівців, організаторів охорони здоров'я, які мали за щастя навчатися у Юрія Прокоповича.
У діях нинішнього колективу проглядається Спіженко, якого ми добре знали, котрого пам'ятаємо — наполегливого, несподіваного, з чіткою постановкою завдання і його виконання. Він завжди вимагав цього від нас і був вимогливий до себе. Його мрія збулася — Кібер Клініка Спіженка працює і розвивається. Відкриття такої потужної клініки — подарунок для українського народу. Ми віримо, що всі подальші мрії Юрія Прокоповича здійснить його донька Наталія».
Багато років тому авторка цих рядків у драматичні чорнобильські дні познайомилася з тодішнім міністром охорони здоров'я Анатолієм Романенком. Складні були часи — журналістам і медикам не дозволяли говорити правду. Анатолій Юхимович був далекоглядним, мудрим керівником. Перебуваючи у відрядженні на Житомирщині й побачивши, як працює Юрій Спіженко, він зрозумів, що ця людина має велике майбутнє. Адже, на відміну від багатьох, зміг професійно повести себе у перші дні аварії на ЧАЕС. Невдовзі Юрій Прокопович став заступником міністра з питань аварії на ЧАЕС. Між Спіженком і Романенком склалися теплі й довірливі стосунки.
На відкритті Анатолію Юхимовичу важко було говорити про свого улюбленця. «Я думаю, що всі прочитали назву закладу — тут написано Кібер Клініка Спіженка. Він створив цю клініку, мріяв її удосконалювати, ставши «батьком» унікального медзакладу. Проте хочу сказати, що ми всі ніби відчуваємо його присутність тут. Хочеться назвати його просто «Центром Юрія Спіженка».
Я знав Юрія від початку його медичної діяльності: лікарем, пізніше завоблздороввідділу Житомирської області; згодом заступником міністра охорони здоров'я; потім міністром охорони здоров'я. Він як ніхто інший з лікарів, учених був прогнозистом. Це була яскрава особистість, котра вміла передбачити ситуацію заздалегідь. Навіть важко уявити, що в такий складний час, коли потрібні були величезні фінансові витрати, виникали кадрові проблеми та безліч інших, він узяв на себе велику відповідальність. Він завше незримо буде присутній у цьому медзакладі. Юрій Прокопович завжди бачив свою доньку знаним лікарем і організатором охорони здоров'я. Нині Наталія Спіженко підтвердила це, відкривши за чотири місяці 19 днів новий корпус із лінійним прискорювачем. Ідея поєднання надзвичайно великої точності КіберНожа та функціональних можливостей «Електи Синержи» в єдиному онкологічному центрі радіохірургії й променевої терапії належала Юрію Спіженку.
Дворічний досвід роботи радіохірургічного центру засвідчив, що потреба у лікуванні інших видів раку, що не можуть бути проліковані за допомогою КіберНожа та пацієнтів зі складними стадіями раку, де необхідне поєднання точкової радіохірургії й променевої терапії, надто велика. Тому вирішили побудувати онкологічний центр, у якому є можливість лікувати рак як на першій, так і четвертій стадіях.
Вірю, що Юрій Прокопович житиме у наших душах і серцях. Для мене він був просто Юрою, якого я добре знав і любив. Його прогнозування було дивовижним. Адже, не маючи для цього професійних знань та освіти, він відчував, що саме слід робити для охорони здоров'я, аби врятувати життя хворим. Він знав, що останнє слово — за високими технологіями. Нині Наталія Спіженко гідно продовжила справу батька і довела, що клініка у надійних руках. Тож гадаю, що ми будемо зустрічатися ще не раз на відкритті якогось нового підрозділу».
Своє слово на відкритті нової клініки сказав і відомий нейрохірург, екс-міністр охорони здоров'я Микола Поліщук:
— Я хотів би якоюсь мірою продовжити те, про що сказав Анатолій Юхимович. Ще ніби вчора Юрій Прокопович ходив по цій землі, думав і мріяв про своє дітище. А сьогодні його мрії збуваються. Я назвав би Спіженка Тунгуським метеоритом, сліди якого вчені знаходять і тепер. Він розумів, що потрібно Україні, людям, які тут живуть, і вирішив здивувати увесь світ — створити найсучасніший онкоцентр. Я щойно почув від одного зі своїх колег, головного лікаря районної лікарні такі слова: «За високими технологіями — майбутнє. Доповнювати первинну медичну допомогу мають саме вони. Це рівень, до якого ми повинні йти у нашій державі, щоб кожен хворий міг одразу отримати висококваліфіковану медичну допомогу».
Ірина Сандин, представник «Електи Синержи», подякувала Кібер Клініці Спіженка за те, що вони обрали саме їхню технологію.
— Ми хочемо виправдати довіру — забезпечити безпроблемну роботу нашого обладнання. А в умілих руках спеціалістів клініки воно робитиме дива — повертатиме людям здоров'я. Адже є можливість охоплювати всі локалізації пухлин у тілі пацієнта.
Добрих слів, сказаних на адресу Юрія Спіженка та його доньки, не злічити. Створивши таку клініку, вони зробили значний прорив на благо здоров'я як українців, так і тих, хто приїжджатиме з усіх куточків світу по допомогу.
Післямова. Знаючи давно Юрія Прокоповича, ми з колегами часто зустрічалися з ним, їздили в радіоактивно забруднені райони. Я бачила, як відчайдушно він бував там, де б, можливо, інший керівник не ступив би ногою, бо радіація зашкалювала. А коли розповідав нам про дітей — доньку і сина — в його голосі завжди звучала гордість. Він їх любив і робив усе для того, щоб вони змогли досягти в житті найвищих вершин.
Наталія Спіженко — яскрава неординарна особистість із сильним і владним характером. Нині вона гідно продовжує справу свого батька. Ми віримо, що вона неодноразово скаже своє вагоме слово в медицині. Бо інакше Н. Спіженко не може.
Валентина СКОРОПАДСЬКА,
заслужений журналіст України
також у паперовій версії читайте:
- НАСТАВ ЧАС ЩЕПЛЕНЬ
- СТАЙЄР — ДОБРЕ, АЛЕ СПРИНТ — КРАЩЕ
- МОЛОКО РОБИТЬ НАС РОЗУМНІШИМИ
назад »»»