ЧОМУ ФЕМІДА НЕПОВОРОТКА?
Строки судового розгляду кримінальних справ порушують, інколи катастрофічно. Свою стурбованість з цього приводу служителям Феміди висловив глава держави. Cудді натомість стверджують, що на їхній совісті лише 30% провини за такий стан, однак узялися проаналізувати ситуацію і знайти шляхи її поліпшення.
Хто зриває судові засідання
Про майора С., який обіймає скромну посаду начальника конвойної роти Запорізького міського управління внутрішніх справ, дізналися навіть у столиці. Сталося це рік тому через те, що він систематично зривав судові засідання кількох районних судів Запоріжжя, про що голова Комунарського районного суду Сергій Герасименко не тільки неодноразово інформував начальника УМВС України в Запорізькій області і тамтешнього прокурора, а й бив в усі дзвони, сподіваючись, що його таки почують.
Через вину конвойної служби міліції запорізькі судді не могли розпочати слухання справ раніше від 11-ї години, тому що підсудних привозили із запізненням на дві-три години, а в п'ятницю взагалі не транспортували. Дійшло до того, що, посилаючись на закон, Сергій Герасименко намагався донести до відома компетентних осіб таку думку: служителі Феміди мають право розглядати кримінальні справи «від 9-ї до 18-ї п'ять разів на тиждень, а не по вівторках і четвергах, як відбувається тепер».
Нині в слідчих ізоляторах понад півтора року утримують 1,3 тис. осіб, чиї кримінальні справи розглядають суди. Тож глава держави звернувся до Генерального прокурора, міністра внутрішніх справ, голів Служби безпеки і Державної податкової адміністрації, Ради суддів України та Ради суддів загальних судів із питанням щодо забезпечення конституційних прав осіб, яких тривалий час утримують під вартою. Президент запропонував зазначеним керівникам «ужити заходів щодо дотримання розумних строків досудового слідства та судового розгляду кримінальних справ стосовно цієї категорії громадян». Водночас він запропонував розглянути питання доцільності тримання під вартою осіб, яких підозрюють у скоєнні злочинів, не пов'язаних із загрозою життю і здоров'ю громадян, а також не становлять інших загроз соціальній безпеці.
У відповідь на президентський лист Рада суддів України провела спільне з Радою суддів загальних судів засідання, на якому ухвалила рішення вивчити, як організовано діяльність низки місцевих і апеляційних судів. Серед тих, хто опинився у фокусі підвищеної цікавості,— суди Києва, АРК, Донецької, Запорізької, Кіровоградської Луганської, Сумської та Харківської областей. Результати моніторингу розглядатимуть на наступному аналогічному засіданні.
Утім, голова Ради суддів загальних судів Павло Гвоздик зробив попередній висновок: на частку служителів Феміди припадає 30% провини за тяганину, решта — на совісті інших органів влади. Тобто суди стали заручниками неналежного виконання своїх обов'язків іншими інституціями, які забезпечують судочинство.
Слабкі ланки
Серед причин порушення розумних термінів розгляду справ чи не на першому місці називають неякісне досудове слідство, котре вважають найслабшою ланкою кримінального процесу.
Як засвідчує аналіз, з-поміж головних недоліків — неякісне проведення невідкладних слідчих дій (35%), неповнота збирання доказової інформації (24%), суперечливість та недостатня обґрунтованість висновків слідчого, недолучення предметів як речових доказів до матеріалів справи (21%), нечітке формулювання питань під час призначення експертизи та неправильний вибір її виду (27%). Такі висновки зроблено першим заступником начальника Головного слідчого управління МВС України, генерал-майором міліції Василем Топчієм. Ці недоліки обумовлені низьким рівнем підготовленості слідчих, а також тим, що в оцінці їхньої роботи переважають формально-кількісні показники, наголошує посадовець.
Можна сказати, що пальму першості серед факторів, що призводять до порушення конституційних прав громадян, із неякісним досудовим слідством ділить незадовільне виконання конвойними підрозділами органів внутрішніх справ вимог судів про доставку підсудних. Несвоєчасне доставлення підсудних, крім порушення термінів розгляду справ. призводить ще й до того, що осіб, яких засуджено до покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, або з відстрочкою виконання вироку, тривалий час утримують в слідчих ізоляторах, зауважує Уповноважена з прав людини Верховної Ради України Ніна Карпачова. Вона нагадує: недалекі ті часи, коли родичі підсудних купували пальне, через нібито брак якого конвой не міг етапувати їх до суду.
Свій внесок у тяганину робить і повернення справ на додаткове розслідування. Є випадки, коли прокуророві їх повертали більш ніж десять разів, однак він відправляв ці матеріали на новий судовий розгляд, не потурбувавшись усунути недоліки.
Неодноразові заклики розвантажити слідчі ізолятори, зменшити кількість повернених на додаткове розслідування справ традиційно повисають у повітрі. Якщо розглянути це в ширшому контексті, то інститут повернення справ на додаткове розслідування не відповідає завданням розкриття злочину і встановлення винних, а спонукає до тяганини і безвідповідальності, наголошує екс-голова Верховного Суду Василь Маляренко. Адже коли суддя робить це через неповноту дізнання чи досудового слідства, то він ініціює продовження слідчої діяльності з обґрунтування обвинувачення і таким чином виконує невластиву йому функцію обвинувачення.
З-поміж інших причин перевищення розумних термінів розгляду справ судді називають неявку прокурора, відсутність перекладача, неможливість приведення свідків і навіть брак досвіду своїх колег, яким автоматизована система документообігу призначає складні кримінальні справи.
Як зробити так, щоб «музику» в судочинстві не замовляв конвоїр? Цю проблему можна було б вирішити, запровадивши до судової практики відеоконференцзв'язок, як це давно зроблено в розвинутих країнах. Відповідний законопроект Верховний Суд розробив ще в березні 2009 року і подав до парламенту, однак у народних обранців ніяк не дійдуть до нього руки.
Утім, перший крок у цьому напрямі вже зроблено. Систему відеоконференцзв'язку встановлено в межах пілотного проекту коштом посольства США між Апеляційним судом Івано-Франківської області й тамтешнім слідчим ізолятором. Як зазначила голова суду Надія Стефанів, тепер не доведеться потерпати через те, що конвой невчасно доставив підсудного (інколи навіть не через свою недисциплінованість, а через дорожні затори). Економиться пальне, знижується ризик втечі ув'язненого із зали суду або під час транспортування. Однак нині цю систему можна використовувати лише під час розгляду скарг в апеляційному суді чи справ про амністію. З ухваленням нового Кримінально-процесуального кодексу таким способом можна буде проводити слухання в місцевих судах і навіть виконувати деякі слідчі дії.
Великі сподівання покладають на новий КПК і в тому сенсі, що в ньому немає такого інституту, як додаткове розслідування, наголошує голова спілки «За рівність перед законом» Гліб Сидоринченко. Адже не можна назвати справедливим правосуддя, коли служитель Феміди, виявляючи малодушність та безпринципність, боїться виправдати чи засудити особу і перекладає відповідальність на інших, відправляючи справу на додаткове розслідування. Особливо це актуально у випадках, коли так чинять неодноразово, адже закон не встановлює для цього жодних перепон.
Позитивний вплив на дотримання розумних термінів розгляду справ у суді також матиме передбачене в новому КПК ширше застосування альтернативних запобіжних заходів — застави та домашнього арешту.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗА ҐРАТАМИ— ПІВТОРИ ТИСЯЧІ ДІТЕЙ
- ЗАПОБІГТИ ТОРТУРАМ
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»