СКАРБИ НЕСКУЧНОГО
Тут красиво будь-якої пори: і взимку, коли дерева вкриті білим снігом, і навесні, коли вони одягнені у зелене вбрання і довкола чується невгамовний пташиний переспів, і восени, коли листяна позолота чарує своєю барвистістю. Тож недарма сюди приходять і приїздять люди. Яка це насолода — помилуватися пам'яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення — урочищем Нескучним (Тростянецьким дендропарком).
Можна здибати на його ділянках лося, косулю, дикого кабана, білку, лисицю, куницю. Безліч пташок створять таку чарівну мелодію, що хоч записуй на магнітофонну плівку.
Улітку 1864 року із цих країв почав ознайомлення з Україною петербурзький студент Петро Чайковський. Тут композитор написав свій перший симфонічний твір за мотивами драми О. Островського «Гроза». Дивовижна природа ще довгі роки буде хвилювати геніального композитора світлими спогадами.
1.
Здавна цей мальовничий куточок, розташований на південному сході Сумщини, в зоні північного лівобережного Лісостепу України, привертає увагу митців, учених. Великий інтерес викликають різні штучно створені насадження, які займають 60 відсотків укритої лісом території державного підприємства «Тростянецький лісгосп». Кращі зразки культур після всебічного вивчення віднесено до категорії особливо цінних порід і є постійними об'єктами відвідувань спеціалістів-лісівників і вчених.
Велика культурна і господарська цінність цих лісів. Вони послужили основою для організації на базі лісгоспу 1923 року Червонотростянецької лісодослідної станції, яка нині є одним із найстаріших в Україні науково-дослідних закладів лісового профілю.
— Місце організації нашої станції вибрано невипадково,— розповідає її директор кандидат сільськогосподарських наук Василь Ігнатенко.— Тут ще в дореволюційні часи вели роботи із лісовідтворення на вирубках, заліснення еродованих земель, створення чистих і змішаних насаджень, вивчення змішування різних порід. Це дало змогу від самого початку заснування станції вивчити досвід минулого і дати цінні рекомендації із ведення лісового господарства.
Перші відомості про тростянецькі лісові культури з'явилися у 80-ті роки ХІХ ст. Докладні описи прийомів лісорозведення в дореволюційний період містяться в монографії професора Петербурзького лісового інституту М. Орлова. Після виходу у світ його книги тростянецькі лісові культури стали широковідомими, завоювали популярність.
Особливо сприятливі умови для вивчення досвіду, набутого місцевими лісівниками, створено лише після організації станції. Профіль її досліджень — біологія лісу і лісовирощування, зона діяльності — лівобережний Лісостеп України.
За роки існування станція стала відома численними дослідними об'єктами, розташованими на території Тростянецького лісгоспу. Нині тут понад десять тисяч гектарів лісових культур. Науковці проводять систематичні роботи з випробування і розведення цінних порід — дуба червоного, модрини, горіха, айви, оксамиту амурського, дерну.
— У заповідній лісопарковій частині Нескучанського лісництва Тростянецького держлісгоспу,— говорить Василь Ігнатенко,— у природних насадженнях збереглося кілька дубів-патріархів, яким уже за триста років.
2.
...Неподалік ставу розпростер могутнє гілля справжній дуб-велетень. Свідок віків, він шумів своїм гіллям ще в часи Богдана Хмельницького. Є дуб, названий деревом-будинком. Підраховано, що в ньому (45 кубометрів ділової деревини) можна спорудити будинок.
Червонотростянецька лісодослідна станція і місцевий лісгосп стали інтродукційними центрами дуба червоного в Україні. Звідси надсилають жолуді в різні країни СНД. Із них вирощено, наприклад, дубки на Памірі, у Московському ліспаркгоспі. Дуб червоний введено не тільки для посадок лісопаркового поясу російської столиці, а й значною мірою його використовують безпосередньо в парках міста, на стадіонах, під час озеленення житлових кварталів.
Спеціалісти лісопарку проводять величезну селекційну роботу. Разом із лісгоспом працівники дослідної станції вивели нові гібриди форми тополі, що відрізняються швидким ростом, високою якістю деревини і чудовими декоративними властивостями. Є й тополі-патріархи, але останніми роками виведено ще кілька нових гібридів. Особливо гарне дерево одержано від схрещування білої тополі з осикою.
Дивишся на сосни, і всі вони здаються однаковими. Та лише на перший погляд. Тут їх дванадцять видів. Сосна звичайна — одна з найцінніших порід. До речі, у Тростянецькому районі набуто чималий досвід успішного заліснення еродованих суглинистих схилів. Наприклад, на північних і південних схилах балки «Якубів яр» ростуть соснові культури, створені ще 1904 року.
Замилуєшся незвичайним деревом — модриною. Тутешні ґрунтові й метереологічні умови сприятливі для вирощування лісових насаджень з участю модрини сибірської, Сукачова, європейської, які дають близько 700 кубометрів деревини з гектара.
Якими красивими ялинами обсаджено ставки! Деякі з них сягають висоти дев'ятиповерхового будинку. Діаметр дерева — майже три чверті метра. Ялина — незамінна в декоративному лісництві. Спеціалісти дослідної станції й лісгоспу багато працюють над добором порід для високопродуктивних змішаних насаджень. На експериментальних ділянках можна побачити найрізноманітніші варіанти. Привертає увагу та, де ніби на шаховій дошці «розставлено» ясен, дуб, ільм, клен, липа. Та основне — ефективний метод такого насадження.
3.
У Тростянецькому держлісгоспі під керівництвом співробітників дослідної станції створено чимало селекційно-генетичних культур — географічні культури сосни, модрини, дуба, ясена з насіння, зібраного в різних зонах колишнього СРСР, у різних типів лісів і від різних материнських дерев.
Експерименти, що проводять у тростянецьких лісах, відомі в нашій країні й за кордоном. Тільки останніми роками з діяльністю станції й лісгоспзагу ознайомилися колеги з Болгарії, Польщі, Німеччини, Угорщини, Чехії, Словаччини, Фінляндії, Швеції, Франції.
Тростянецький лісопарк, лісодослідна станція стали місцем проведення галузевих всеукраїнських і міжнародних конференцій, нарад. Тут підвищують кваліфікацію працівники лісового господарства, студенти-біологи.
...Наша подорож заповідним лісом, що у мальовничому урочищі «Нескучне» в західній околиці Тростянця на берегах системи ставків, створених на місці колишньої річки Тростянець, правої притоки Боромлі, триває. Дендропарк розташовано на території Тростянецького держлісгоспу на площі 256 га. Закладено у 1809 році на честь сторіччя перемоги над шведами у Полтавській битві. На той час це були земельні володіння Олександри Надаржинської — онуки Тимофія Надаржинського, який був духівником Петра І.
Високі й круті схили долини річки, порізані глибокими балками, були вкриті віковою дібровою. Зачаровували своєю красою і величчю дуби, клени, липи, спокійна блакитна гладінь ставків, що химерно віддзеркалювалися поміж заліснених берегів. Мальовничі природні пейзажі стали основою парку. Тростянецький дендропарк створено в особливому стилі українських пейзажних парків. Ідея максимального використання краси природного пейзажу в таких парках втілюється у гармонійному поєднанні первинного природного комплексу з архітектурними спорудами, вмілому акцентуванні на використанні рідкісних і екзотичних рослин.
Дізнаюся, що будівництво парку розпочалося із облаштування доріг навколо ставків, вимощування їх цеглою, прокладання спланованих по горизонталі доріжок на крутих, покритих лісом схилах. Тоді ж у глибині лісової хащі на березі ставу було споруджено ґрот, що нині відомий як «Ґрот німф», до якого потрапляли лише на човнах через три арочні входи, зведені з кам'яних брил. Поруч знаходилася велика галявина, де артисти-кріпаки розважали господарів та їхніх гостей. Із деревних насаджень того часу до наших днів збереглася група ялин і сосен над ставом.
У 1928 році співробітники лісодослідної станції заклали в лісопарку дендрарій. До кінця п'ятдесятих років у ньому нараховувалося понад 190 нових для північно-східної України видів дерев і чагарників. 1962-го поряд із дендропарком на площі шість гектарів заклали новий дендрарій. Висадили більш ніж 30 тисяч саджанців, отриманих із багатьох дендропарків та ботанічних садів. У Тростянецькому парку на той час налічувалося 250 видів і різновидів дерев, чагарників та ліан. Нині в його живій колекції — представники 40 родин. Найбільшим видовим різноманіттям представлено розові, бобові та соснові.
Численні види квіткових рослин у Тростянецькому дендропарку навесні та влітку у пору цвітіння розкидають зеленим килимом різноманітні барви буйного цвіту — білі, рожеві, жовті, наповнюючи все довкола медовими пахощами.
Тростянецький дендропарк славиться не лише красою і багатою колекцією деревних і чагарникових рослин різного географічного походження, а й тим, що тут збереглися кленово-липово-дубові корінні ліси з віком деревостану 250–300 років, що є науковою цінністю і нині взяті під охорону.
Ще оглядаємо види, різновиди і фенологічні форми дуба, граба, ялини Енгельмана, софори японської, буку, липи американської. Тут багато горіхів, кизилу, платану, канадського кавового дерева, винограду, яблунь, айви, барбарису, амурського коркового дерева, ягідників, квітів. Представлено також давній клас деревних — гінкгові. Всі вони почуваються чудово.
Прийшов час полишати Нескучне — мальовниче урочище. Та не хотілося звідси йти. Адже краса тут незвичайна! Прощаємося з працівниками лісодослідної станції й держлісгоспу біля старовинного оригінального приміщення, а на нас «дивиться» добре акліматизований самшит — цінний чагарник для озеленення, завезений з Кавказу. Метрів за десять від нас пробіг заєць, трохи далі поскакала білочка. Справді: справжня лісова казка. Подумалося: так, усі ми мусимо пам'ятати, що бережно ставитися до цього багатства, примножувати його — означає любити рідний край, пишатися ним.
Петро НЕСТЕРЕНКО, Сумська область
також у паперовій версії читайте:
- ЕКЗОТИЧНІ ДЕРЕВА ЛІКУЮТЬ І ДОДАЮТЬ ОПТИМІЗМУ
назад »»»