ШТОРМ НЕ ЗА ГОРАМИ?
Нині більшість експертів сходиться на думці, що фінансова криза таки буде. Лідери країн і керівники фінустанов намагаються заспокоїти суспільство. Проте в їхніх словах читається не те що занепокоєння, а відвертий страх перед майбутнім. У Світовому банку зазначають; вірогідність другого витка рецесії для розвинутих економік невелика, але цю упевненість підточує нескінченний потік несприятливих новин.
Нещодавно у Вашингтоні відбулася зустріч глав фінансових міністерств країн світу і очільників держав. Вони запевнили, що спробують приборкати боргову кризу і повернути фінансову стабільність до зони євро. Інвестори не почули про конкретні кроки і звернули увагу на заяву МВФ про те, що його грошей може не вистачити для боротьби з кризою. Поки не зрозуміло, як діятимуть країни у разі дефолту Греції. Схоже, що криза у США і Європі поглиблюється. Чи дійде її хвиля до України? Найточніші барометри — вивіски в обмінниках валюти.
В Америці 15 вересня 2008-го збанкрутував один із найбільших банків. Цей день фінансисти називають «чорним понеділком». У світі розпочалася фінансова криза. В Україні гривня знецінилася майже удвічі, сотні тисяч українців змушені були працювати неповний робочий день або йти у неоплачувані відпустки. Труби металургійних заводів перестали диміти, катастрофічно скорочувалися обсяги хімічної продукції, завмирали будівельні майданчики. Люди ганялися за доларами, аби погасити кредити.
2008 рік банкіри згадують з острахом. Масштабний відплив депозитів і неповернення кредитів може повторитися. До того ж проблеми в європейських банках одразу позначаються на їхніх філіях в Україні. В уряді зазначають: зменшення дефіциту бюджету буде найголовнішим антикризовим заходом, що дасть змогу державі бути більш готовою до кризи, ніж у 2008-му.
Науковці ще у 2005 р. попереджали уряд про загрозу фінансової кризи. Кабмін не дослухався. Може, дослухаються люди. Експерти радять мати кілька робітничих спеціальностей та запас грошей про всяк випадок. Під матрацами в українців майже 70 млрд дол., запевняють у НБУ. Ця заначка завжди виручала населення у скрутну хвилину.
Однак є й інша точка зору. Сховати заощадження у певну валюту — ілюзія. Нині вартість папірців, на яких написано «долар», «євро», «гривня», коливається, і за ними нічого не стоїть. Банкрутами можуть стати світові валюти. Ледь не оголошений Америкою дефолт і постійні загрози розпаду єврозони готові перетворити знамениті купюри на нікому не потрібні папірці. Деякі економісти радять вкладати заощадження у землю або у нерухомість, хоч вона не така ліквідна, як раніше. Існує ще варіант — золото та коштовності, вони постійно зростають у ціні. Високу вартість демонструють швейцарські франки, японські єни, англійські фунти.
Але навіть у кризу їсти треба, тож продукти харчування — ось куди можуть потекти мільярди доларів у пошуках нового місця для інвестицій. Україна має можливість їх «пригріти». Це справжній шанс для аграріїв і харчовиків. Науковці вже визначили дату чергового фінансового піке — кінець 2012-го — початок 2013 р. У нашої держави є рік на підготовку.
Застарілі проблеми
Найбільше від кризи потерпає Греція і вся єврозона. Чи знадобиться Україні досвід Еллади, на це звертає увагу більшість експертів. І ті, хто вірить у песимістичні сценарії, і ті, хто переконаний, що наша фінансова система нині в кращій ситуації порівняно з Грецією і деякими іншими державами ЄС. Проте ніхто не приховує, що у нашій державі нагадали про себе застарілі проблеми із зовнішніми запозиченнями, які дали підстави деяким експертам спрогнозувати імовірність неплатоспроможності України.
У ЗМІ 28 вересня з'явилася інформація, що Україна опинилася у ситуації технічного дефолту. Бо, починаючи від 23 вересня, Держказначейство зупинило рух коштів на своїх рахунках через акумуляцію коштів, необхідних для погашення до 28 вересня облігацій внутрішньої державної позики на 5 млрд 300 млн грн. Та ввечері, 28 вересня, людей заспокоїли — Мінфін зробив виплати за ОВДП на 3,5 млрд грн.
Утім, варто розрізняти поняття технічного і абсолютного дефолту. Повноцінний дефолт означає банкрутство країни, неспроможність розраховуватися за своїми зобов'язаннями і процедуру врегулювання боргових зобов'язань. Технічний дефолт — це коли держава неспроможна виконувати боргові зобов'язання передовсім за своїми цінними паперами. Ситуацію з відстрочкою виплат на кілька днів узяли на озброєння деякі експерти і опозиціонери. Вони заявляли, що наша економіка на межі колапсу і закликали депутатів створити антикризовий штаб.
Урядовці ж запевняли, що дефолт Україні не загрожує, а подібні заяви — провокаційні. У Мінфіні впевнені, що банкрутства держави не буде. Держборг країни, за даними цього відомства, досяг 360,5 млрд грн, тобто майже 45 млрд дол. Очікується, що наприкінці року він становитиме 42% ВВП. У США наблизився до 100% ВВП, у Японії — до 200, у Греції держборг наприкінці року становитиме майже 162% ВВП і на 10% зросте наступного року. Тож Україна може бути оптимістичнішою. Не варто думати, що влада займається самозаспокоєнням: глава держави назвав проблему боргу значною. Без залучення кредитів міжнародних фінансових інституцій Україна навряд чи впорається з борговим тягарем, який формувався впродовж багатьох років, вважають аналітики. Щоб погасити мільярдні суми, треба брати нові кредити. Але життя в борг — замкнене коло. Країну може врятувати лише промислове зростання.
Інші експерти наводять приклад Греції, до економіки якої протягом двох років «закачали» понад 500 млрд євро.
Два шляхи
Побутує думка, що дефолт не такий страшний, як його малюють. Держава на кілька років звільняється від виплат за зобов'язаннями, її борги реструктуризуються. Класичний приклад — Аргентина, керівництво якої у 2001-му оголосило мораторій на зовнішні виплати на 80 млрд дол. Та згодом урядова політика, спрямована на підтримку вітчизняного виробника, дала результат — упродовж 2003–2008 років економіка країни зросла на 70%. До цього, під час одного з наймасштабніших фінансових колапсів, Аргентина пережила голод, розруху, масові заворушення, мародерство.
В умовах тотальної світової нестабільності в України є два шляхи — скорочення держвитрат і економічні реформи, вважають аналітики. Потрібно привести зовнішні запозичення до оптимальних економічних норм. Можновладці запевняють, що так і діятимуть.
Урядовці запевняють, що країна переходить від політики життя в борг до традиції жити за наявними коштами. Україна має всі шанси у найближчі 10–15 років перетворитися на нову точку зростання на карті Європи. Адже в розвинутих державах економічні можливості обмеженіші. Проте в нинішній ситуації, аби підготуватися до кризи, доведеться вдаватися до економії. Чи вдасться це зробити, засвідчить держбюджет. Уряд оцінює його оптимістично, опозиція — трагічно, громадськість налаштована не надто поблажливо. Урядовці запевняють, що бюджет збалансований, не має дірок, до того ж погоджений з МВФ. Експерти ж виявили нестикування на 4,5 млрд грн.
Доходи бюджету влада планує на рівні 334 млрд грн (на 37,3 млрд більше від цьогорічного). Завдяки цьому Кабмін обіцяє підвищити зарплату бюджетникам, зокрема вчителям і медикам на 25% (середня зарплата завідувача дошкільного закладу зросте на 847 грн, учителя вищої категорії — на 614 грн), на 30% збільшиться зарплата лікаря-хірурга вищої категорії в стаціонарі. Фінансові експерти називають одним із основних ризиків державного кошторису виконання видаткової частини. Уряд закладає зростання видатків на 7%. Проте наступного року відбудуться парламентські вибори і є ризик, що у першому півріччі видатки буде переглянуто у бік збільшення.
Проект бюджету відповідає нормам Бюджетного кодексу, зауважують аналітики. Під час його підготовки уряд урахував більшість положень основних напрямів бюджетної політики, затвердженої парламентом. Пропонується підвищити базові соціальні стандарти і гарантії. Вирішується питання про наближення розміру посадового окладу працівникам першого тарифного розряду на підставі єдиної тарифної сітки до рівня мінімальної зарплати. Впроваджується стратегічне планування і середньострокове бюджетне планування. Скорочено перелік головних розпорядників коштів бюджету на 14 відомств, а також кількість бюджетних програм на триста.
Деякі положення основних напрямів бюджетної політики уряд не врахував. Не подано на розгляд Верховної Ради проект Державної програми приватизації. Заплановані надходження від приватизації держмайна на 10 млрд грн не підтверджено розрахунками щодо реалістичності їхнього виконання. Не подано законодавчих пропозицій стосовно вдосконалення формування держзамовлення на надання професійно-технічної й вищої освіти залежно від потреб ринку праці.
Від часу ухвалення у 2000 році закону про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії вони не затверджені. Це має бути основою для розрахунків видатків місцевих бюджетів і визначення міжбюджетних трансфертів. Центральна влада має чітко визначити вартість державних соціальних послуг, виконання яких делегується місцевій владі й можливість їхнього фінансового забезпечення. Настав час ревізії законодавства з питань соціальної політики, визначення пріоритетів і перехід на адресну допомогу. Тут украй потрібний діалог із громадськістю.
Недостатніми є заходи уряду щодо бюджетної децентралізації. Це стримує процес освоєння коштів, призводить до неефективного їхнього використання і зловживань. Заходи щодо збільшення витрат або зменшення надходжень держбюджету мають визначати джерела їхнього покриття разом із видами та обсягами витрат, що підлягають скороченню. Такі пропозиції не можуть призводити до збільшення держборгу і державних гарантій порівняно з їхнім граничним обсягом.
Сувора економія?
Експерти звернули увагу, що уряд виділяє 20 млн грн не Національному Києво-Печерському історичному культурному заповіднику, а церкві Московського патріархату. І нагадують, що церква відокремлена від держави і чому податки атеїстів мають йти на релігію? На Олімпіаду передбачено 980 млн грн, на оздоровлення чиновників Кабміну і Адміністрації Президента — 465 млн, а на всіх ветеранів та інвалідів — 107 млн. Немає й статті надходжень від оренди російського флоту, який заборгував 18 млрд дол.
До того ж уряд об'єднав коди бюджетних програм, у результаті може збільшитися корупція у використанні бюджетних коштів. А парламент певною мірою усувається від контролю за тим, як Кабмін використовує державні кошти.
За останні п'ять років змінилася динаміка ваги податків у держбюджеті. Надходження від податку на прибуток зменшуються, а від податку на доходи фізосіб і акцизів зростають, вага місцевих бюджетів у зведеному бюджеті та у ВВП знижується. Тому цей бюджет розроблено в інтересах великого капіталу, а не звичайних громадян. Бо для них податки вагомішають, а для олігархів зменшуються. Натомість в уряді переконують: якщо податок на прибуток і ПДВ знижується, це сприятливо для економіки.
Зниження податків — плюс, погоджуються експерти, бо у підприємств виникає додатковий інвестиційний капітал, який можна інвестувати у розвиток виробництва. Проте, крім преференції великому бізнесу, варто надати підтримку малому й середньому бізнесу мікрокредитуванням, аби люди могли заробити на себе і утримувати пенсіонерів, інвалідів та інші категорії населення.
Не відмовилися і від співпраці з МВФ, уряд планує позичити у нього 15,5 млрд дол., у Китаю — 7 млрд, Росії — 4 млрд, у Світового банку та ЄБРР — по 3 млрд дол., нещодавно випущено і ОВДП на 1,3 млрд грн. Обслуговування кредитів бюджет може не витримати. Опозиція зазначає, що маємо два бюджети: оптимістичний — для великого бізнесу і влади; песимістичний — для людей і місцевих громад.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»