СУЧАСНІ ЖЕРЦІ, ЩО ЛІКУЮТЬ ГІПНОЗОМ
У Харкові було організовано першу кафедру психотерапії, яка поклала початок масової підготовки знавців цієї сфери знань.
Безпосереднє відношення до важливої справи має Борис Михайлов, доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри психотерапії Харківського НДІ неврології, психіатрії і наркології. А ще він — головний психотерапевт України. На його рахунку чимало важливих розробок, зокрема дієва система психотерапії для працівників МВС і Міноборони, що допомагає їм у роботі.
Починаючи з 60-х років минулого століття, до Харкова звідусіль приїздили вивчати досвід. Зрештою, психотерапія була потрібна людям в усі часи. У давнину цим займалися шамани, потім їхні функції перебрала церква, а тепер лікарі. «Ні в якому разі не можна плутати нашу професію з психіатрією,— зауважує Борис Володимирович.— Адже наше завдання — допомагати людям, у яких стреси або пережиті потрясіння спровоковані виразкою, гіпертонією або неврозами. Нам допомогла «хрущовська відлига», коли здолали не тільки політичні, а й професійні проблеми. Саме тоді реабілітували кібернетику, інформатику, а також психотерапію.
Жінки мають завдячувати кафедрі, яка допомогла їм народжувати без болі. Тодішній її завідувач Ілля Вельвовський розробив спеціальну програму, завдяки якій наприкінці 60-х років радянських жінок масово готували до пологів. Трохи модернізувавши, харківський досвід поширили і на Заході. Пізніше психотерапію почали застосовувати на курортах, у спорті, на транспорті й в промисловості. Спеціальну програму було задіяно на вугільних шахтах Донбасу, при лікуванні алкоголіків і наркозалежних. А Харків вибрали тому, що тут зібрався тоді весь цвіт психоневрологічної медицини. Багатьох із них тоді переманили до Москви заробітками і посадами.
В арсеналі психотерапевтів кілька дієвих методів: психоаналіз, «сократівський діалог», виховання за Павловим (заміна одних умовних рефлексів на інші), групова терапія. На Заході гіпноз якийсь час називали «породженням радянського тоталітаризму», а нині всюди використовують цей метод. Хоч як дивно, чим вищий рівень розвитку суспільства, тим менше користі від гіпнозу, вважають спеціалісти.
Зараз у Харкові приблизно сорок лікарів займаються гіпнозом, яким може при бажанні оволодіти кожна людина. Щоб стати справжнім майстром, потрібні особливі здібності. Далеко не кожний психотерапевт може піднятися на таку висоту, як знаменитий Бехтерєв, котрий міг за мить підпорядкувати собі психічний стан людини. Очевидці розповідають: коли він заходив у палату до паралізованого через розлад нервової системи пацієнта, то голосно командував: «Устати!», і паралізована людина підіймалася, навіть починала ходити. Такі високі вольові якості мав і згадуваний Ілля Вельвовський. Нині в Харківському інституті неврології, психіатрії і наркології ще працює професор Ігор Кутько, який особисто знав Іллю Вельвовського і був присутній на його сеансах у 1963-1964 роках. Це був видатний вчений, ентузіаст своєї справи. За два-три сеанси Вельвовський міг підняти хворого на ноги, а щоб загіпнотизувати людину, йому потрібно було кілька хвилин. Завдяки його зусиллям медики отримали ще один інструмент для лікування багатьох недуг.
Найбільше піддаються гіпнозу, вважають фахівці, істерики і флегматики. Коли людина внутрішньо виявляє спротив, доводиться користуватися фармпрепаратами. Жінки і чоловіки однаково піддаються гіпнозу. Ще один міф розвіяли медики: людина у стані гіпнозу не може заподіяти фізичну шкоду іншій. Це підтвердив експеримент: у руки людини, яку загіпнотизували, вкладали бутафорський ніж і наказували нанести удар по муляжу. Та людина підходила і... в останній момент випускала ніж із рук. Пробували примусити дівчину у стані трансу поцілувати незнайомого чоловіка, але вона починала плакати і прокидалася. Професор вважає, що здатність циган умовити людину протягом кількох хвилин віддати їм гроші або цінності — це не володіння гіпнозом, а вміння підпорядкувати собі особу зі слабкою волею. Потенційні жертви такого обману — зазвичай інтелігенти та провінціали.
Тепер не тільки в Харкові готують психотерапевтів. Уже з'явилися відповідні відділення в медичних вишах Криму, Львова, Донецька і Києва.
Віталій СТЕГНІЙ з Харкова
також у паперовій версії читайте:
- НЕ ВСЕ ТЕ ЗОЛОТО, ЩО БЛИЩИТЬ...
назад »»»