ПОКРАЩЕННЯ ЖИТТЯ ВЖЕ ЗАВТРА?
Нині в експертних колах і суспільстві обговорюють проект закону про «Державну програму економічного і соціального розвитку на 2012 рік та основні напрямки розвитку на 2013–2014 роки». Презентуючи її у Верховній Раді, перший віце-прем'єр-міністр Андрій Клюєв зазначив, що минуло лише півтора року від приходу нової владної команди. За цей час удалося відновити позитивні тенденції економічного зростання та забезпечення соціальних гарантій (щоправда, не уточнив, чи відчули люди ці здобутки, потерпаючи від шалених цін на харчі, промислові товари, пальне, комунальні послуги).
За попередні роки в системі держуправління майже повністю втрачено функції соціально-економічного планування і розробки дієвих держпрограм, констатують в уряді. Залишилися тільки прогнози та купа не узгоджених між собою та з можливостями бюджетного фінансування державних цільових, галузевих, регіональних програм, більшість з яких треба переглянути. Через це неможливо було забезпечити планомірний, збалансований розвиток економіки, уникнути міжгалузевих диспропорцій, неузгодженості попиту та пропозицій на споживчому ринку.
Недостатньо уваги приділялося розвиткові секторів економіки, що працюють на внутрішній ринок. У результаті втрачено робочі місця, загострилися соціальні проблеми. Країна отримала велике від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі й погіршення стану платіжного балансу. Виробничі галузеві програми формувалися без урахування потреб суміжних галузей, реальних потреб і платоспроможності населення. Це стримує розвиток держави, послаблює зусилля влади та нівелює ефективність економічної та соціальної політики, негативно впливає на міжнародний імідж країни, закріплює її низькі рейтинги за багатьма критеріями та оцінками.
Для виправлення ситуації та вдосконалення системи держуправління і регулювання на тлі масштабних економічних реформ потрібно запровадити нову модель соціально-економічного розвитку країни. Тож Кабмін за участю місцевих органів влади підготував проект «Державної програми економічного і соціального розвитку України на 2012 рік...» та прогнози на 2013 і 2014 роки. Програму побудовано з урахуванням раніше схваленої урядом концепції, на основі якої започатковано бюджетний процес 2012 р. Уряд змінив підхід у підготовці таких документів. На підставі оцінок соціально-економічного стану кожного регіону і галузей визначено потенціал розвитку національної економіки. Параметри розвитку країни в 2012-му характеризують соціально-економічні показники, представлені в програмі в галузевому й територіальному розрізах, побудовані на базі даних підприємств, організацій, установ.
Іншою особливістю програми є те, що вона стала основою для формування та раціонального використання державних фінансових ресурсів відповідно до визначених цілей, пріоритетів, завдань. Програма — це комплексний, збалансований документ, спрямований на реалізацію держполітики в усіх галузях економіки і соціальної сфери, на всіх напрямах державного, суспільного, людського розвитку. Документ окреслює пріоритетні завдання та шляхи їхнього досягнення, оцінює необхідний фінансовий ресурс, зазначають урядовці.
Амбітні цілі
Мета програми — підвищення рівня та якості життя громадян на основі економічного зростання, яке ґрунтуватиметься на створених державою умовах для позитивних структурних зрушень, підвищення національної конкурентоспроможності. Саме за логікою — від стабілізації до зміщення акцентів у бік перебудови економіки уряд формував програму. Стратегічною базою документа є передвиборча програма Президента України В. Януковича «Україна для людей» та програма економічних реформ на 2010–2014 роки «Заможне суспільство. Конкурентоспроможна економіка. Ефективна держава».
У програмі з кожного напряму реформ визначено пріоритети. Це забезпечення умов для соціально-економічного зростання; модернізація виробництва та інфраструктури; підвищення соціальних стандартів; посилення ролі регіонів у забезпеченні зростання економіки та підвищення їхньої відповідальності за вирішення соціальних проблем; зміцнення обороноздатності; захист прав і свобод громадян, зміцнення законності та правопорядку; розвиток міжнародної співпраці.
Серед основних завдань програми — поліпшення умов життєдіяльності громадян, підвищення рівня зайнятості, створення робочих місць, зниження темпів інфляції, скорочення бідності. А також поліпшення якості та доступності освіти і медичного обслуговування; забезпечення продовольчої, енергетичної та екологічної безпеки; створення сприятливих умов для бізнесу; відновлення довгострокового кредитування підприємств і домогосподарств; залучення інвестицій та прискорене відтворення виробничого капіталу; послаблення диспропорцій у розвитку регіонів насамперед через розвиток економічного потенціалу та інвестиційної привабливості.
Під час розробки програми Кабмін виходив з того, що потрібно впровадити в практику діяльності уряду сучасні методи оцінки ефективності бюджетних витрат, ураховуючи широкомасштабне проведення реформ з точки зору кінцевих цілей соціально-економічних перетворень та обов'язкове узгодження цілей з досягнутими результатами. Перехід від коротко- до середньострокового планування зорієнтує бюджетний процес на прозорий розподіл коштів і ефективне управління бюджетними ресурсами відповідно до пріоритетів держполітики, запевняють урядовці. Саме середньострокова програма має стати ядром цієї системи управління, взаємозв'язку стратегічного, бюджетного планування, прогнозування законотворчої діяльності та організаційних заходів.
Програма охоплює всі сектори, а не лише держсектор економіки, їхні показники та заходи з визначенням необхідних на 2012 рік ресурсів. Тому в програмі забезпечується комплексний зв'язок між розвитком окремих сегментів економіки і соціальним прогресом. Так, завдання щодо розвитку внутрішнього ринку потребує підвищення купівельної спроможності населення, цього можна досягти шляхом зростання оплати праці, пенсійного забезпечення та інших соцвиплат, рівень яких залежатиме від нарощування обсягів виробництва товарів і послуг, ефективності заходів щодо стримування інфляції. Передбачається, що в 2012-му зростання цін буде утримуватися в межах 7,9%, на рівні, який стимулюватиме пожвавлення економічної діяльності й забезпечить збереження доходів громадян.
Уряд обіцяє у 2012-му забезпечити фінансування всіх соціальних зобов'язань, запевняє, що це — одна із фундаментальних основ його політики. Гарантований державою прожитковий мінімум зросте на 14%, розмір мінімальної зарплати підвищиться до величини прожиткового мінімуму. З другого півріччя 2011 року достроково буде збільшено розмір посадового окладу працівника першого тарифного розряду єдиної тарифної сітки. Тож на три місяці раніше зменшено розрив між зазначеним посадовим окладом і мінімальною зарплатою. Комплексні заходи щодо стабілізації солідарної пенсійної системи дозволять підвищити мінімальну пенсію на 9,8 відсотка.
Значну кількість соціальних заходів містять регіональні програми економічного і соціального розвитку. Планується реконструювати та збудувати об'єкти соціальної інфраструктури, заклади освіти, охорони здоров'я, екологічні об'єкти. Очікується, що 2013-2014 роки стануть періодом якісних структурних зрушень в економіці у бік посилення ролі інноваційної моделі розвитку. Активна і комплексна реалізація структурних реформ дасть змогу у найближчій перспективі розраховувати на темпи зростання ВВП на рівні 7,3%, промислового виробництва — на 8–9 відсотка. Соціальна політика ґрунтуватиметься на підвищенні у 2013 р. усіх соцстандартів та гарантій, обіцяють урядовці. Наприкінці 2014-го прожитковий мінімум досягне свого фактичного рівня.
Ухвалення держпрограми важливе, оскільки вона визначає стратегію, напрями пріоритетного розвитку, те, що відбуватиметься з країною протягом наступного року і 2013–2014 рр., зазначають експерти. Аби документ не залишився декларативним, його треба наповнити фінансовими ресурсами. Програма суттєво відрізняється від попередніх. Крім цілей і пріоритетів розвитку, визначено засоби та шляхи їхнього досягнення, сформовано узгоджену, комплексну систему заходів усіх органів влади, спрямованих на ефективне вирішення соціально-економічних проблем. При розробці програми проведено ревізію всіх бюджетних ресурсів, бо соціально-економічні показники побудовано на основі даних усіх суб'єктів господарювання. Немає зараз країн, які б не переходили до середньострокового планування, і те, що робить Кабмін у плануванні, можна вітати. Проте при всіх перевагах програми є поле для критики.
Сумніви
Експертам видається нереальним зростання виробництва зерна до 54 млн т. Вони радять стимулювати виробництво сільгосппродукції держзамовленням. В уряді кажуть, що цьогоріч цим займається Агрофонд — запропоновані аграріям ф'ючерсні контракти і є держзамовленням. Влада заявляє, що Україна незабаром збільшить поставки екологічно чистих продуктів харчування за доступною ціною на світові ринки. При цьому завозимо з-за кордону продукти, які самі можемо вирощувати. Торік імпортували 19,5 тис. т картоплі, 23 тис. т капусти, 30 тис. т буряків і моркви. Урядовці нагадують, що нашою бідою завжди було збереження врожаю — втрати становлять 30% і більше. Тому у 2012-му на підтримку будівництва оптових ринків планується спрямувати 200 млн грн. Ці проекти заплановано у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Чернігівській, Сумській, Одеській областях. Передбачається часткове відшкодування суб'єктам господарювання вартості будівництва теплиць, овоче- та картоплесховищ (150 млн грн).
Однією з причин соціальної прірви є невелика частка зарплати в собівартості продукції. Тому планувати економічну сферу варто так, аби ціна робочої сили була більшою, запевняють аналітики. Тоді можна говорити про механізми підвищення пенсій, соцвиплат. В уряді зауважують, що продуктивність праці у нас нижча, ніж у країнах, де робоча сила дорожча (16% від показника США). Коли зростатиме продуктивність, підвищуватиметься вартість робочої сили.
У програмі соціально-економічного розвитку на 2012 рік експерти помітили негативні тенденції в низці галузей і секторів економіки. Стійка тенденція до зростання негативного сальдо балансу товарів і послуг від 4,9 до 5,6 млрд дол. Розділ зміцнення обороноздатності викладено схематично, не визначено ключові пріоритети оборонної політики. Складається враження, що вона зводиться до будівництва одного корвета та двох військово-транспортних літаків Ан-70. Уряд оптимістично оцінює перспективи надходження інвестицій з урахуванням передкризового стану світового фінансового ринку. Чи, може, хоче отримати їх за рахунок збільшення держборгу, якому додали 10,6%? Нереалістичним виглядає і прогноз інфляції — 7,9 відсотка.
Комуністи нагадують, що наша економіка залежна від кон'юнктури світових ринків. У економічній моделі темпи промвиробництва, рівень інфляції, стабільність фінансової системи, ситуація на ринку праці визначається здебільшого зовнішньоекономічними чинниками. З огляду на експортно орієнтований характер нашої промисловості, спад ділової активності у світі — загроза повторної масштабної кризи реального сектора економіки. Бачиться неадекватним твердження творців програми про позитивний ефект від вступу України до СОТ. За перше півріччя 2011-го дефіцит у зовнішньоекономічній торгівлі сягнув 5,5 млрд дол. Малозрозумілим видається вибір авторів програми на користь торговельно-економічної інтеграції України з державами ЄС. Програма ігнорує загрози при створенні зони вільної торгівлі з ЄС і механізми їх усунення. Наша продуктивність праці становить 30% від європейської. Програма обмежує співпрацю з Росією та країнами СНД лише торговельними контрактами. Зникла навіть формула співробітництва з Митним союзом «3+1».
Для запобігання негативним явищам на внутрішньому ринку, ціновим спекуляціям і штучним дефіцитам комуністи пропонують створити на базі Агрофонду національну агрокомпанію, мережу державних і комунальних підприємств роздрібної торгівлі, послуг, державних і муніципальних аптек; підтримати відродження колективних та державних сільгосппідприємств, для цього створити державний земельний фонд. Перейти до індикативного ціноутворення та встановлення граничних цін на харчі, ліки першої потреби; створити держрезерви стратегічних ресурсів, найперше паливно-енергетичних.
Програма має передбачати підписання стратегічних договорів із Росією щодо створення спільних підприємств. Треба вживати заходів щодо зміни структури золотовалютних резервів НБУ — зменшити у доларах і євро на користь золота та валют торговельних партнерів. Перехід до зовнішніх розрахунків у валютах країн-партнерів сприятиме оздоровленню економіки. Слід обмежити спекуляції нерезидентів запровадженням податку на операції з інвалютою. Запровадити обов'язкову 75% ставку від продажу валютної виручки експортерів на міжбанку, знизити облікову ставку НБУ, посилити контроль над зовнішніми запозиченнями компаній і банків.
Комуністи вважають, що треба кардинально змінити підхід до реформування пенсійної системи, скасувавши так званий реформаторський закон; зберегти систему пільг для громадян; законодавчо закріпити показники мінімальних витрат на охорону здоров'я, освіту, науку; спростити процедуру закупівлі ліків, які критично необхідні хворим; переглянути перелік спеціальностей, які будемо готувати за рахунок держави. Посилити контроль за використанням коштів. Слід переглянути співпрацю з СОТ, посилити заходи фіто-санітарно-епідеміологічного контролю, поширити практику антидемпінгових розслідувань, поліпшити систему управління. Потрібно припинити приватизацію, законодавчо закріпити заборону на купівлю-продаж землі.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»