ЗАПРОШУЄ «ПЕЧЕНІЗЬКЕ ПОЛЕ»
Відбувся 10-й ювілейний етнографічний фестиваль «Печенізьке поле». Мабуть, Ярило-сонце почув велике жадання артистів і вболівальників погожої погоди, тому розпорошив хмари і подарував світло й тепло.
Піднявшись на узбіччя правого берега Печенізького водосховища, мимоволі шкодуєш, що не маєш крил за плечима, аби облетіти все «Печенізьке поле», побачити його масштабність і велич. Невипадково символом фестивалю є жайворонок на тлі сонця, що сходить, котрий дарує новий день. Він воднораз розпочався виступами акторів на головній сцені й допоміжних майданчиках. І забуяло мистецьке життя печенізького братства. Повсюди звучала чарівна музика.
Куди піти, аби не пропустити головного? Воістину золотим виявився подарунок фестивалю від студентів Харківської державної академії культури. Їхній позолочений одяг яскраво сяяв під променями сонця, тому вони здавалися людям практично нерухомими статуями.
Коли вже мовиться про дива, то це вперше проведений на фестивалі «Поросячий біг». За перемогу боролися майже всі райони області. До фіналу пробилися два найспритніші учасники — «Вася» з Красноградщини і красуня «Тетчер» із Куп'янська. Перемогла хропуха із заморським іменем.
Спокус було багато, тому родина Ольшанських, яка прибула на фестиваль повним складом, не дійшла єдиної думки щодо спільної розваги. Матуся вирішила взяти майстер-клас у вишивальниць, донька Наталка виявила бажання переглянути чудовий спектакль ТЮГу «На дитячий галявині», брат Костя вирішив узяти участь у грі «Козацька застава», а голову сімейства зацікавив конкурс «Красуня фестивалю». Вся родина після відвідування названих заходів залишила схвальні відгуки про побачене і почуте, як й інші родини. І смачний конкурс «У кожної куми свої пироги» теж багатьом сподобався. Виявляється, наші бабусі пекли пироги в економ-варіанті й святкові. Перші начиняли щавлем, цибулею і петрушкою без прикрас і орнаментів, а другі робили з малиною, родзинками, грибами, м'ясом і обов'язково прикрашали. На фестивалі пригощали пирогами з солоним сиром і морквою, які користувалися попитом.
Підкріпившись, плавно перебралися до «Містечка майстрів», де на будь-який смак і запит пропонували різні вишивки, гарно оздоблені слобожанські, полтавські та інші рушники. Майстриня з Богодухова Людмила Романенко — переможець обласного змагання «Кольори Слобожанщини» — поділилася секретами, як зі звичайного шматка лінолеуму за допомогою паперового шпагату зробити дивної краси кошик для ягід.
А літня майстриня ажурних виробів із Богодухова Марія Малета зауважила, що жінка у будь-якому віці має стежити за модою, по можливості зі смаком одягатися. «Нині,— зауважила пані Малета,— можна взяти будь-які нитки № 10 і створити все, що забажаєш. Зараз популярні ажурні шапочки». Виходить, у творчої людини «все в ажурі», якщо вона бачить, що її вироби приносять людям радість.
У зв'язку з ювілеєм уперше на фестивалі прозвучав власний печенізький гімн, з'явилася і власна валюта — печенізька гривня. Її талановиті слобожани заробляли за перемогу у конкурсах, інших престижних змаганнях. Володарі таких гривень могли придбати за них сувенірну продукцію.
Досвід «Печенізького поля» поширюється в регіоні, його послідовники не тільки беруть на озброєння кращі зразки мистецтва, а й також вносять свої нюанси. Так, у чугуївському селі Малинівка народився власний фестиваль обрядового і сучасного весілля на кштaлт того, що у відомій музичній комедії «Весілля в Малинівці». Відтепер мають своє однойменне весілля. Наразі кожна із 19-ти чугуївських сільських і селищних рад показує своє театралізоване весілля — влаштовують арку закоханих, покуть для молодят, тещине обійстя.
Аматори виступають у кожному населеному пункті, вивчають там співочі та інші традиції земляків, тож народнопісенні зразки відтворюють у своїх нових творах, що особливо подобається односельцям. Багато різних автентичних пісень і обрядів у репертуарі знаних не тільки на Чугуївщині, а й далеко за її межами колективів: «Бояничі», «Слобожани», «Дінець». Вони з успіхом виступають у своєму районі, області, беруть участь у етнографічних передачах на всеукраїнських телеканалах і зарубіжних фестивалях.
Віталій СТЕГНІЙ з Харківщини
також у паперовій версії читайте:
- ЖОВТЕНЬ— ПОРА «МОЛОДОСТІ»
- ЧИСТЕ ЗОЛОТО ЙОГО ПОЕЗІЇ
назад »»»