ЯК У СТАРІ ДОБРІ ЧАСИ
ХАРКІВСЬКІЙ ЖІНОЧІЙ МАРІЇНСЬКІЙ ГІМНАЗІЇ № 6 — 150
У 1804 році міністерство народної освіти Російської імперії затвердило «Устав учебных заведений». Згідно із цим указом у кожному губернському місті мали бути засновані гімназії для молоді.
Якраз тоді у Харкові відкрили першу чоловічу гімназію. Із жіночою освітою на той час було складніше. До кінця 60-х років ХІХ ст. у Харкові існувала лише система закритих жіночих середніх навчально-виховних закладів, що гарантувало батькам перебування їхніх доньок у середовищі рівних собі, а також зосередити виняткову увагу педагогів до їхньої поведінки, здібностей. Тільки 1858-го були затверджені положення про жіночі училища міністерства народної освіти, які відчиняли перед дівчатами для багатьох досі закриті двері до серйозної освіти. За цим документом жіночі заклади мали утримувати коштом громадськості, доброчинних товариств і меценатів, отримуючи в особливих випадках субсидії від держави.
Того ж року на території Російської імперії почали відкривати училища відомства імператриці Марії, а наприкінці 1860 р. одне з них з'явилось і в Харкові, якому присвоїли найменування «Маріїнського» на честь августійшого імені її величності государині імператриці Марії Олександрівни.
Історія гімназії — літопис, що увібрав у себе події трьох століть, революції, війни, руїни і відродження, сльози втрат і радощі перемог. А ще вічну молодість рідного міста, яке по праву вважається столицею слобожанського студентства з арсеналом понад 200 вищих і середніх навчальних закладів.
Розпочавши біографію як Маріїнське жіноче училище, воно кілька разів змінювало офіційні назви, але завжди залишалося школою з великої літери, незмінним постулатом якої є шляхетність. Саме нею керуються тут і тепер, знайомлячи маленьких громадян із премудрощами освіти, виховуючи в них гармонійність і відповідальність перед суспільством, безкорисливе служіння Україні. Від перших кроків сповідуючи принципи рівності для всіх, хто бажає в ній навчатися (як свідчать архівні документи, навіть у дожовтневу добу тут здобували знання діти не тільки заможних родин, а й простих селян і міщан). Закладу не соромно за своїх учнів перед ВНЗ, трудовими колективами, куди вони увіллються і, звичайно, перед своїми батьками.
У 1866 році міське товариство віддало Маріїнському училищу для будівництва приміщення (порожнє місце за театром української драми) — колишню садибу губернатора І. Бахтіна. Двоповерховий будинок зводили за проектом архітектора К. Толкунова. У 1870-му міністерство народної освіти затвердило нове положення про жіночі гімназії та прогімназії, за яким у 1870/71 навчальному році харківське Маріїнське училище було реорганізовано на гімназію у складі семи класів. Восьмий спеціальний клас зафункціонував на початку 1875/76 навчального року. У середньому щороку гімназія випускала 32 учениці. Більшість з них отримувала посади начальників, учителів і класних наставників у різних навчальних закладах Харківщини. Деякі працювали домашніми наставниками. Перша харківська Маріїнська гімназія проіснувала до 1919-го. Від 1932 р. усі предмети тут почали викладати українською мовою, як і тепер. У 1934 році школа-семирічка стала десятирічкою.
У роки окупації фашистами у приміщенні навчального закладу були майстерні та німецький шпиталь, а після визволення міста від поневолювачів з 1 вересня 1943 р. тут знову почалися заняття. У вересні 1945-го виходить постанова про організацію 11-х педагогічних класів при середніх школах. У 1945-му випускницям надають кваліфікацію вчителя початкової школи. За цей час школа підготувала 233 вчителі початкових класів. У 1956 р. за наказом Міністерства освіти УРСР навчальний заклад реорганізують на школу з викладанням низки предметів англійською мовою. Ази англійської малюки засвоюють тут із першого класу. Від 2000-го тут знову починають функціонувати жіночі класи.
Нинішня «Маріїнка» — це 75 висококваліфікованих педагогів, понад третина яких — учителі вищої категорії, і більш ніж 850 здібних; учнів, із 27 класів — 20 жіночі. Освіта ґрунтується на загальногуманітарних принципах. Велику увагу приділено охороні здоров'я — запроваджено спецкурс «Здорові дівчата». Тут функціонує етнокультурний центр. Школярі подорожують Україною, збирають народні пісні, деякі з них виконує фольклорний жіночий ансамбль «Мережки». Є футбольна жіноча команда. Директорами цього закладу завжди були тільки жінки. Тут навчалася народна артистка СРСР Людмила Гурченко. На початку нинішнього навчального року гімназії офіційно повернуто історичну назву — «Маріїнська». Близько чверть століття її очолює заслужений працівник освіти України Леся Зуб.
Віталій СТЕГНІЙ
також у паперовій версії читайте:
- ПОЕТИКА В ШКОЛІ
назад »»»