РИНОК РАБІВ ЗАЗНАЄ ЗМІН
«Міграція для загального блага» — таке гасло 60-ї річниці Міжнародної організації з міграції (МОМ), яку вона відзначає нинішнього року. В Україні ця структура діє з 1998-го і за цей період надала допомогу 7700 потерпілим від торгівлі людьми. Про останні тенденції в цій сфері йшлося під час нещодавнього засідання медіа-клубу.
Група ризику розширилася
Україна залишається однією з найбільших держав походження живого товару в Європі, тому потрібно попереджати людей про наявні загрози і роз'яснювати їм їхні права як мігрантів, наголосив голова представництва МОМ в Україні Манфред Профазі.
Останніми роками змістилися акценти в цьому злочинному бізнесі — від сексуальної до трудової експлуатації. Саме від неї потерпів переважно в Росії та Польщі кожен другий з тих, кому надала допомогу МОМ. Серед живого товару збільшується частка чоловіків, хоч вони менш схильні звертатися за підтримкою.
Варто зауважити, що в такі ситуації потрапляють не маргінали, з-поміж потерпілих багато людей, які мають гарну освіту. Такі результати опитування, проведеного компанією GfK Ukraine на замовлення представництва МОМ в Україні, зазначила працівник відділу досліджень ринків послуг Інна Волосевич.
Торік кількість потерпілих від сексуальної й трудової експлуатації зрівнялися. Кількість втягнутих у сексуальне рабство зменшилася завдяки тому, що люди нині добре поінформовані щодо нього. Суттєво змінилися методи торговців живим товаром. Раніше жінок експлуатували по півроку, рік чи більше, не дозволяли виходити за межі борделю, брутально поводилися з ними. Тепер цей термін зменшився і становить 90 днів (саме така тривалість шенгенської візи). Замість погроз фізичною розправою злочинці вдаються до психологічних методів тиску, дозволяють своїм жертвам виходити на люди. Коли віза закінчується, їм дають 200 євро і відправляють додому, тому потерпілим важко усвідомити це як експлуатацію, зазначила координатор програми протидії торгівлі людьми МОМ в Україні Рут Крчмар.
Розширилася група ризику. Раніше до неї входили молоді жінки, тепер чоловіки, діти і вона не має жодних вікових обмежень. Серед жертв, яким надала допомогу МОМ, наймолодша — трирічна дитина, найстарша — жінка 73 років. Працівникам організації довелося зіткнутися з п'ятирічною дівчинкою, яку рідні батьки продали організованій злочинній групі, котра використовувала дитину в жебрацтві. В тій групі була ще одна дівчинка, трохи старша, яку змушували красти (щодня вона мала поцупити певну суму або певні речі). Наймолодшій жертві сексуальної експлуатації, якій надали допомогу, лише сім років, повідомив Манфред Профазі.
На нашій території з'явилися нові форми цього ганебного промислу: жебрацтво, торгівля органами (згідно зі ст. 149 Кримінального кодексу вилучення органів теж належить до згаданого злочину). Торік МОМ уперше зустрілася з цією проблемою в Україні. До програми допомоги було внесено 25 потерпілих, але є підстави вважати, що таких значно більше. Це переважно люди, котрі потрапили в боргову кабалу. До речі, кілька років тому аналогічна проблема особливо гостро постала в Молдові, однак там удалося з нею впоратися. До цього доклав значних зусиль уряд разом із громадськими організаціями, аби країна позбулася такого негативного іміджу.
Уразливі групи
Хто має найбільші шанси стати жертвою торговців живим товаром? На це впливають кілька факторів. Більш схильні до ризикованої поведінки колишні мігранти, ніж ті, хто не має такого досвіду. Всупереч очікуванню, що бувалий заробітчанин мав би навчитися обережності, все трапляється навпаки. Якщо люди благополучно повернулися додому із заробленими грішми, вони виявляють більшу готовність ризикувати в майбутньому. Мало того, своїми розповідями про успішні поїздки схиляють інших осіб до втрати пильності.
Неодружені, розлучені чи овдовілі особи теж в зоні ризику. До неї потрапляють і ті, хто обтяжений боргами чи виплачує кредити. Не останнє місце в цій ієрархії посідають конфлікти чи психологічне напруження в сім'ї. Наявність в родині осіб, які зловживають алкоголем чи наркотиками, або засуджених теж створює передумови для ризикованої поведінки.
Показовим є стан обізнаності з формами торгівлі людьми. Найбільше (92%) тих, хто брав участь в опитуванні, знають про сексуальне рабство, про трудове чули 82%, про продаж, передачу дітей або втягнення їх до примусового жебрацтва, використання в порнобізнесі, інших комерційних цілях відомо 74 відсоткам населення, про незаконне усиновлення з метою подальшої експлуатації — ще менше (67%). Третина не вірить, що жертвою торгівлі людьми може стати людина старша від 45-ти років.
Хто належить до уразливих груп? Передовсім ті, хто планує виїзд на заробітки за кордон (таких налічується 9%). Майже третина з них допускає можливість нелегального перетину кордону, 78% готова до нелегального працевлаштування (найчастіше в сільському господарстві), 13% згодна виїхати до будь-якого роботодавця, котрий запропонує високу платню, не переймаючись його надійністю. Ще 6% респондентів збираються на заробітки до інших міст України. З них готові працювати без трудового договору 28%, 17% найматимуться до неперевіреного роботодавця, аби той пообіцяв привабливу плату. Погодяться на те, що роботодавець обмежить їхнє пересування, 16% населення нашої країни, а 3% навіть на те, що в них вилучать паспорт. Люди недооцінюють ризик, підсумував Манфред Профазі.
Держава недопрацьовує у сфері протидії торгівлі людьми, наголосила Рут Крчмар. Уряд досі після адмінреформи не визначив, хто має координувати зусилля у боротьбі з цим ганебним бізнесом (раніше цим займалося Міністерство у справах сім'ї, молоді та спорту). Тим часом у нещодавно ухваленому Законі «Про протидію торгівлі людьми» чітко зазначено: має бути створений спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади.
Що робити, аби люди не втрапили до тенет торговців? Слід роз'яснювати, що жертвою може стати кожна людина, яка перебуває в звичайних (не екстремальних) життєвих обставинах. У такі ситуації втягують зазвичай люди, яким довіряють (родичі, друзі, колеги). Замість думки «Це може статися з ким завгодно, тільки не зі мною» має прийти усвідомлення особистої загрози стати живим товаром. Найдоцільніше, зазначають працівники МОМ, поширювати цю інформацію серед бувалих мігрантів. Адже вони не тільки найбільше схильні ризикувати самі, а ще й виступають в очах решти населення такими собі знавцями.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ШКОЛІ — ДВІЙКА
- НА ПЕТРІВКУ— ПО ВІДБИТКИ ПАЛЬЦІВ
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»