ПЕРЕЛОМУ НЕ БУДЕ
Велика Британія — єдина серед найбільших держав Євросоюзу, яка не має дружніх відносин із РФ. Найважливішою причиною є відсутність готовності Лондона до очікуваних Росією економічних поступок. Візит Девіда Камерона до Москви (перший за п'ять років на цьому рівні) вписується у зусилля, які здійснює його уряд на користь поліпшення взаємних відносин. Щоправда, він не приніс очікуваного перелому, але підтвердив, що обидві країни, попри існуючі політичні розбіжності, спроможні продовжити прагматичну економічну співпрацю.
Добрі у 2001–2002 роках російсько-британські відносини (прем'єр Великої Британії Тоні Блер був головним ініціатором поглиблення співпраці НАТО з Росією) надалі охололи. Це сталося через низку політичних і економічних проблем.
Росія вважала недружніми діями надання Великою Британією притулку російським політичним біженцям і відмову їх екстрадиції. Ішлося передовсім про опозиційного олігарха Бориса Березовського та прем'єра чеченського уряду на вигнанні Ахмада Закаєва. Смерть у листопаді 2006-го внаслідок отруєння радіоактивним полонієм російського політичного біженця Олександра Литвиненка і відмова російської влади видати британцям підозрюваного у скоєнні цього злочину колишнього функціонера російських спецслужб Андрія Лугового викликала неабияку кризу у двосторонніх відносинах.
Ще більший вплив на погіршення відносин Лондон — Москва мали економічні проблеми, особливо заблоковані у 2006-2007 рр. британською владою спроби експансії «Газпрому» на багатому британському газовому ринку, а також проблеми британських енергетичних концернів на російському ринку. У 2007-му спільна російсько-британська фірма TNK-BP була змушена ухвалити рішення про відмову від проекту експлуатації Ковиктинського газового родовища, а британсько-голландський концерн Royal Dutch Shell передав «Газпрому» контрольний пакет акцій у проекті Сахалін-2 із видобутку газу, нафти і виробництва зрідженого газу.
Новий британський уряд консервативно-ліберальної коаліції Девіда Камерона у 2010 р. зробив спробу ресету у російсько-британських відносинах. Британський прем'єр чотири рази зустрічався з президентом Дмитром Медведєвим на різних міжнародних форумах. Восени 2010-го, ідучи назустріч російським побажанням підтримки процесів модернізації, британська сторона надіслала до Москви концепцію поглиблення двосторонньої науково-технологічної співпраці під назвою «Партнерство через знання».
Росія позитивно реагувала на ці ініціативи, але очікувала серйозніших економічних пропозицій від Лондона. Шансом на поглиблення російсько-британських відносин у цій сфері здавалися переговори між концернами BP і «Роснєфть», які принесли у січні 2011 р. підписання договору про стратегічну співпрацю в експлуатації газових родовищ на російському арктичному шельфі, що передбачав частковий обмін активами обох фірм.
Формально договір було заблоковано російськими учасниками спільної фірми TNK-BP, які вимагали його перегляду або компенсації за порушення зобов'язань BP щодо них. Проте все вказує на те, що їхні дії були узгоджені з російською владою, які хотіли змусити BP до подальших фінансових поступок або передачі російським суб'єктам значних активів британського концерну. Але той не погодився на подібний крок. Значення мало те, що британський уряд, формально перебуваючи «збоку», де-факто критично поставився до укладеного договору.
На цьому тлі від візиту прем'єра Великої Британії у Москві не можна було очікувати позитивного перелому у двосторонніх відносинах. Найважливішим його результатом є підтвердження готовності обох сторін до розвитку економічної співпраці незалежно від політичних розбіжностей.
Візит не приніс пом'якшення існуючих між Великою Британією і Росією спірних проблем. Зокрема, обидві сторони підтвердили свою принципову позицію стосовно екстрадиції Лугового. Газета «Комерсант» писала, що британська сторона відмовилася від російської пропозиції спільного слідства і у разі доведення вини відбування Луговим покарання у Росії.
Значні розбіжності виявилися і у підході до Сирії. Тоді як прем'єр Камерон заявив, що режим Асада має бути усунений від влади, оскільки втратив легітимність, то президент Медведєв проти ухвалення санкцій ООН щодо сирійської влади. На атмосферу візиту негативно вплинули обшуки, здійснені наприкінці серпня у російських офісах концерну BP.
Причиною проблем у російсько-британських відносинах видається відсутність готовності британської сторони заплатити економічну і політичну ціну, яку від неї очікувала російська влада. З цього випливає, що для обох сторін потенційна користь від поглиблення відносин обмежена. З точки зору Росії Велика Британія, незважаючи на те, що є однією з ключових держав ЄС, має значно менший вплив на політику ЄС, ніж Німеччина або Франція. Лондон також не в змозі запропонувати Москві привабливі спільні інфраструктурні проекти, доступ до власного ринку чи тісне військове співробітництво. Для Великої Британії Росія — бажаний ринок, особливо в енергетичній галузі, але не настільки, щоб запропонувати Москві важливі британські активи.
Попри проблеми у двосторонніх відносинах, російсько-британські торговельно-економічні відносини були і є останніми роками добрі. Росія розуміє потенційну користь в оголошеному обмеженому трансфері британських технологій і зацікавлена в інвестиціях британських фірм, особливо в неенергетичних секторах економіки. Попри проблеми, російський ринок залишається цікавим, тому великі британські енергетичні фірми бажають залишатися на ньому. Все це сприятиме продовженню економічної російсько-британської співпраці без особливого поглиблення міждержавних відносин.
Євген ПЕТРЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ЗІРКА БЕРЛУСКОНІ ЗАХОДИТЬ
назад »»»