АЛХІМІЯ ПОЗИЧАННЯ
Рішення МВФ про відкладення візиту в Україну із серпня на жовтень стало підтвердженням того, що для України актуалізувалася стара проблема кредитів. В уряді її не бачать. Як пояснив очільник Кабміну Микола Азаров, Мінфін, Міненергетики, НБУ ведуть переговори з Фондом, їхні результати незабаром оприлюднять. До того ж глава уряду заявив, що країні не потрібний черговий кредитний транш, що збільшить державний борг. Гроші Фонду йдуть не в бюджет чи фінансування його дефіциту, а на збільшення валютних резервів НБУ, підтримку стабільності національної валюти.
Нині валютний курс стабільний, економіка розвивається. Економічна активність у базових галузях — промисловості, сільському господарстві, транспорті, будівництві, роздрібній торгівлі — має висхідну динаміку. Підтвердженням здорових економічних тенденцій стало збільшення на 16% інвестицій в основний капітал підприємств, до кінця року прискорення руху інвестицій триватиме, зазначають в НБУ.
Економічне зростання на початку другого півріччя додало обертів на 0,3%. Головну роль зіграло сільське господарство, його динаміка за сім місяців перевищила 9%. Вирішальним для досягнення бюджетного орієнтиру зростання ВВП на 4,7% за рік буде період завершення сільгоспробіт і переробки нового врожаю при обґрунтованій лібералізації аграрного експорту. Маємо сповільнення інфляції. А в липні навіть зафіксовано дефляцію у понад 1%, зумовлену сезонним зниженням споживчих цін. Падіння цін було підсилене скороченням бюджетного дефіциту і зваженою монетарною політикою НБУ та уряду, запевняють чиновники.
Центробанк зацікавлений у зниженні цінового тиску. На старті другого півріччя перспективи зниження інфляції до рівня менш ніж 10% поліпшилися. В НБУ зауважують, що вірогідність мати за підсумками року інфляцію менш як 10% становить 75%, а на рівні бюджетного орієнтиру (8,9%) — понад 50%. Хоч ще у червні сподівання вкластися у бюджетні цінові орієнтири фахівці оцінювали менш ніж 50%. Інфляція від початку року (у вимірі до грудня — 4,6%) і вперше за багато місяців має сприятливіший ціновий тренд, ніж у головних торговельних партнерів (понад 5%).
Інфляційні процеси в Україні мають сезонні особливості — від березня до серпня спостерігається спад, від вересня до лютого — пік. Уряд передбачав інфляційні показники на рівні 11%, і лише у травні, коли інфляція уповільнилася, Мінфін озвучив прогноз у 8,9%. Експерти прогнозують, що до кінця року інфляція перевищить 10%. Штучне її стримування не потрібне Україні, зауважують аналітики, адже це негативно впливає на економічний розвиток. Якби інфляцію не стримували валютними інтервенціями, то відбувалась би поступова девальвація гривні до долара. Тоді б наша економіка була більш конкурентоспроможна. Якщо надалі інфляцію штучно стримуватимуть, можлива нова криза.
Аби не отримати різкого інфляційного поштовху, експерти радять уряду вжити додаткові заходи на ринку пального. При перегляді бюджету відмовитися від спрямування додаткових резервів на споживчі цілі, сконцентровані ресурси використати для скорочення дефіциту Пенсійного фонду та реструктуризації «Нафтогазу». Залишки спрямувати на розвиток економіки. Майбутнє послаблення експорту металу компенсувати створенням сприятливих умов для агросектора. Це зменшить негативний вплив платіжного балансу на валютний курс і споживчі ціни. Тож можна обійтись і без кредитів МВФ, запевняють в уряді. Якщо вони будуть вкрай необхідні, держава їх отримає.
Позичаєш чуже, віддаєш своє
У експертному середовищі існує інша точка зору. Кредити МВФ для української економіки не будуть зайвими з огляду на загрозливу фінансово-економічну ситуацію у світі. Коли гроші Фонду взагалі не потрібні країні, треба переривати переговори з ним. Якщо кредити необхідні, але не влаштовують умови їхнього надання, треба боротися за їхній перегляд. Якщо ж уряд знає, як обійтися без кредитів МВФ чи залучити необхідні кошти з інших джерел, то про це треба відкрито говорити.
Гроші МВФ потрібні нашій країні, кажуть аналітики, бо вона має суттєвий дефіцит бюджету, до того ж треба обслуговувати великий державний борг, платити Росії за газ. Проте грошові ресурси можна залучити не тільки від МВФ, 10–12 млрд дол. на рік Україна може виграти від вступу до Митного союзу, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан. Експерти закликають не драматизувати ситуацію, українська економіка успішно розвивається, навіть НБУ, який критично ставиться до політики уряду, підвищив свої прогнози щодо її зростання.
У співпраці з МВФ свої зобов'язання український уряд виконує. Якщо місія Фонду не приїде до Києва у жовтні й не дасть грошей, то нічого страшного не станеться. Коли ж Фонд вирішить дати гроші, треба їх брати. Греція, Італія, Іспанія, Португалія набрали багато закордонних кредитів (зовнішній борг Італії сягнув два трильйони євро). Завдяки позикам вони забезпечили високий рівень життя своїх громадян, будували дороги, втілювали інфраструктурні проекти. Зараз під тиском зовнішніх обставин, у яких однозначно винних визначити неможливо, борги країн-позичальниць будуть реструктуризовані.
Україні треба брати кредити і ефективно їх витрачати, а не розбазарювати. Нині 78% українців вважають, що позики МВФ нам не потрібні, бо їх обов'язково розкрадуть. А 16% переконані, що необхідні, якщо їх не розтягнуть по кишенях чиновники-шахраї. Деякі експерти нагадують, що до реальної економіки і людей кошти Фонду не доходять, а спрямовуються до банківської системи. Зобов'язання перед Фондом несе держава.
Не варто позичати гроші, якщо не знаєш, як їх повертати, зауважують аналітики. Зараз у країнах-боржниках Греції, Португалії, Італії немає ситого життя, народ бунтує. США у фінансовій паніці через те, що надрукували багато доларів. Усі розуміють, що кредитна економіка вже не може існувати, фінансова піраміда досягла своєї межі. Яку модель економіки запропонувати для майбутнього, ніхто не знає.
Поки ми не визначимось, що позики Фонду нам украй необхідні, а головне, як зароблятимемо, аби погасити кредит, не можна брати їх лише тому, що дають. Рано чи пізно позичене треба буде віддавати з відсотками. Заїр брав позики, поки давали. Коли виявилося, що дефіцит держбюджету «з'їдає» увесь ВВП, доведеться віддавати позичене, а зарплату військовим, чиновникам, дипломатам нічим платити, країна занепала. І невелика група повстанців, які сиділи у джунглях, через чотири тижні взяла столицю.
Якщо Україна щороку братиме кредити, аби гасити раніше взяті позики, латати дефіцит бюджету, то кожного року позичатиме більше. Можливо, в кредит даватимуть довго. Проте коли цей позичковий потік раптом зупиниться, Україна рухне, бо не буде грошей на виплату зарплат бюджетникам і латання дірок у державній скарбниці. Треба самим навчитися заробляти на нормальне життя.
Недієві сигнали
Від влади можна почути, що для України не важлива сума кредиту від МВФ, а важливий сигнал для міжнародного бізнесу, інвесторів, які мають переконатися у надійності нашої держави. Такі розмови вже нікого не чіпляють, зазначають аналітики. Позитивні сигнали для іноземців були актуальні на початку 1990-х. Зараз усі розуміють, що Україна бере участь у міжнародному розподілі праці, поставляє на світові ринки певні товари і послуги. За двадцять років наша держава отримала 47 млрд дол. інвестицій. За цей час не було проривних періодів, пов'язаних із позитивними сигналами. Міжнародні інвестори приходили з портфельними інвестиціями на наш фондовий ринок, потім бігли з нього. Або приходили, щоб завоювати український ринок.
Росія має валютні резерви — 0,5 трлн дол, але люди там живуть так само погано, як і в Україні. А ось у Норвегії за рахунок газу і нафти, які видобувають у Північному морі, рівень життя громадян найвищий у Європі. Об'єднані Арабські Емірати стали взірцем розвитку економіки за рахунок своїх природних багатств. Україна імпортує товари і експортує сировину, не розвиває економіку, не поліпшує життя людей за рахунок закордонних позик.
Експерти говорять, що наша країна може розраховувати на отримання кредитного траншу — 1,5 млрд дол. — не раніше від середини листопада. Як відомо, програма співпраці з МВФ, розрахована на 2,5 року, була затверджена у торішньому липні й передбачала надання майже 16 млрд дол. Одержано лише 3,4 млрд. Аналітики зауважують, що програму може бути переглянуто, продовжено у термінах, скорочено залежно від економічної ситуації в Україні й світі. Тенденції ізоляціонізму, які випливають з розмов про те, що Україна обійдеться без грошей МВФ, набагато небезпечніші, ніж неотримання кредиту.
Чиновники почуваються затишніше, коли міжнародна фінансова організація зі своїми вимогами до організації й розвитку економіки знаходиться якнайдалі від них. Нестача грошей у держбюджеті викликає відповідну реакцію у фіскальних органів, які намагаються будь-якою ціною отримати їх від підприємців. Тож кредити Фонду потрібні, аби держбюджету і бізнесу легше дихалося.
Нині влада опинилась у складній ситуації, бо має озиратися на своїх виборців. В Україні поки не було урядів, які б не враховували позицію електорату. Проте непопулярні реформи рано чи пізно хтось має проводити. Аби реформи успішно втілювали у життя, необхідна довіра суспільства. Крапку у пенсійній реформі вже поставлено, вона набере чинності від першого жовтня. А ось другу вимогу МВФ — підвищити ціну на газ для населення, поки не виконано. Як стверджують в уряді, найближчим часом цього не відбудеться. Доведеться згадати про електорат — наступного року парламентські вибори.
На думку аналітиків, подальша співпраця з МВФ може розвиватися за двома сценаріями. Коли Фонду треба комусь дати гроші, він заплющує очі на невиконання поставлених умов. МВФ контролюють переважно країни Євросоюзу та США, і часто політичні інтереси відіграють провідну роль в ухваленні рішень про виділення коштів. До того ж Фонд має продемонструвати світу свою активність. Можливо, український уряд знайде інші джерела запозичень і відмовиться від позик МВФ. Якщо ні, то доведеться виконувати умови Фонду, проводити непопулярні реформи. Напевно, скористатися методами попередніх урядів — обіцяти і не виконувати умови — вже не вдасться. Фонд довго не зважав на таку поведінку українського уряду, тепер, здається, терпець його увірвався.
Слід ураховувати, що великі гроші — це велика політика. МВФ — це дуже великі гроші і дуже велика політика. Практично всі рішення Фонду про надання кредитів політично вмотивовані. У середині 1990-х Україна отримувала мізерні кредити від МВФ, хоч надто потребувала їх. Тоді ж Фонд кредитував Мексику за принципом «бери скільки потрібно, тільки не помирай». Бо у тій країні було запущено програми Фонду, які не можна скомпрометувати. В результаті колапс Мексики таки відбувся. Хоч тоді їй давали гроші, як зараз Греції та Португалії.
Нині фахівці МВФ уважно стежать за підготовкою українського бюджету-2012. Якщо чиновники МВФ не зможуть домовитися з Україною про продовження співпраці, зауважують експерти, то отримають для себе проблеми, їх вважатимуть невдахами. Диктувати умови Україні важко. Держава вже не та, якою була у середині 1990-х. Деякі аналітики стверджують, що неотримання нашою країною кредитів МВФ на тлі другої хвилі кризи загрожує серйозними економічними наслідками і посиленням залежності від Росії.
МВФ завжди висуває розумні формальні економічні вимоги, нагадують експерти. Якщо проаналізувати їхнє виконання, то майже у 90% випадків вони призводять до дестабілізації економіки. Наступного року в Україні мають відбутися парламентські вибори. Рейтинг нинішньої влади стрімко знижується. При цьому рейтинг опозиції не зростає. Існує недовіра населення до політичної еліти. МВФ пропонує провести не одну, а три-чотири непопулярні реформи протягом трьох-чотирьох місяців.
Глава уряду М. Азаров у відповідь на вимогу Фонду підвищити ціни на газ для населення зауважив, що це спровокує зростання загальної інфляції й боляче вдарить по громадянах. Президент постійно наголошує, що головне для України — національні інтереси, і він не поступиться ними у відносинах із МВФ та Росією. Поки експерти не бачать катастрофічних помилок на цьому шляху. Ситуація в країні нормальна, економіка розвивається, зібрано хороший врожай, це збільшить експорт, зростатиме ВВП. До того ж Україна, на відміну від європейських держав, які надмірно друкують гроші, проводить жорстку фінансову політику, має невеликий порівняно з європейськими країнами дефіцит бюджету.
Проте в нашій країні підприємцям за прийнятними відсотками набагато складніше взяти кредит у банку, ніж у дефолтній Греції. Грошей в Україні достатньо, кажуть експерти. Та їх розкрадають. В США, приміром, прискіпливо ставляться до того, як витрачають державні фінанси, які податки платять великі компанії. Нам треба брати приклад і розподіляти гроші справедливо, домагатися того, аби бізнес чесно платив податки, а не ховав прибутки в офшорах, не займався агресивним лобіюванням своїх інтересів. Тоді можна буде спокійно обійтися без закордонних позик.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»