ЦІЛЮЩА СИЛА ПРИРОДИ
Мало хто серйозно прислухається до порад медиків про те, що легше попередити хворобу, ніж потім її лікувати. Як наслідок — хворіємо, лікуємось і знову лікуємось. Чим? Частіше пігулками, мікстурами, краплями, уколами. У дієвості сучасних препаратів, звичайно, ніхто не сумнівається, та в тому, що їхній вплив завжди дає лише позитивні результати, впевненості немає. Широке застосування ліків призвело до негативних явищ, таких, як фармакозалежність, алергічні реакції.
Гомеопатична медицина привертає все більшу увагу лікарів і хворих, адже, за визнанням багатьох спеціалістів, вона є безпечною і досить ефективною системою лікування та оздоровлення організму. Переконати в цьому наших читачів ми попросили директора Київського гомеопатичного центру Дем'яна Попова — онука і тезку знаменитого засновника київської гомеопатичної школи Дем'яна Володимировича Попова.
— Дем'яне Володимировичу, багато хто вважає, що гомеопатія — це лікування травами...
— Це неправильно. Гомеопатичними ліками можуть бути речовини мінерального, рослинного, тваринного походження. «Гомеопатія» — слово грецьке, означає «лікувати подібним», алопатія — «лікувати протилежним». Гомеопатія не заміняє офіційну медицину, вона доповнює її. У багатьох випадках можливе поєднання гомеопатичного лікування зі звичайним медикаментозним.
Гомеопатичне лікування дає хороший результат завдяки стимуляції природних захисних сил організму при гострих та хронічних захворюваннях. Воно особливо ефективне для дітей, а також при лікуванні захворювань, які виникли внаслідок стресових та душевних переживань. Прискорити видужування допомагає й те, що гомеопати приділяють велику увагу симптомам, пов'язаним з особливостями темпераменту хворого і суто індивідуальними проявами хвороби.
— Доводилося читати, що вчення про гомеопатію, створене німецьким лікарем Самуелом Ганеманом наприкінці ХVІІІ ст., практично не змінилося...
— Це не зовсім так. Історія гомеопатії дійсно бере початок з 1790 року, коли Ганеман помітив, що кора хінного дерева, яку призначали хворим на малярію, викликає у здорових людей, які займалися збиранням цієї сировини, симптоми малярії. Він зробив висновок, що симптоми малярії — це прояв супротиву організму і що хіна його активізує. Здогадка Ганемана про те, що подібне лікується подібним, вважається геніальною вже більш як 200 років і є першим принципом гомеопатії.
Так, приміром, гомеопатичний препарат з кави знімає серцебиття у збуджених людей, а препарат з інсуліну допомагає при клінічних проявах, подібних до гіпоглікемії. І якщо від лихоманки ми приймаємо жарознижувальні засоби, а від бактерій — антибіотики, то це призводить лише до блокування реакцій організму на хвороботворний агент. Це прямий шлях до розвитку хронічних захворювань. У гомеопатії лікар не пригноблює, а стимулює внутрішні природні сили організму в боротьбі з хворобою.
— Дем'яне Володимировичу, напевне, такі незвичні ліки й готуються за особливою технологією?
— Вона називається технологією потенціювання. При цьому відбувається багаторазове розведення вихідної речовини. Пробірки спеціальним чином струшуються, інформація про вихідну речовину переходить на молекули розчинника.
— Перенесення інформації? Яким чином?
— На це запитання вчені намагаються відповісти ось уже понад 200 років. Одна з теорій, яка зараз вважається загальновизнаною, заснована на уявленні про зміну структури води під дією інформаційного носія, тобто вихідної речовини.
— Оскільки ця теорія загальновизнана, будемо з нею рахуватися, та поясніть, будь ласка, навіщо потрібні численні розведення вихідної речовини? Адже існують десяті, соті, навіть тисячні розведення.
— Кожному хворому треба підібрати індивідуальні ліки. До речі, малі дози вирішили проблему, що супроводжує медицину на всьому шляху її існування,— проблему побічних ефектів від вживання ліків. Дуже малий вміст діючих речовин у гомеопатичних препаратах, а також їхнє природне походження практично не викликають протипоказань та побічних ефектів. Гомеопатичні ліки можна призначати дітям будь-якого віку, вагітним жінкам, людям похилого віку. Серйозних випадків, коли гомеопатичні ліки викликали важку хворобу або смерть пацієнта, не було за всі більш як 200 років історії гомеопатії.
— Але лікарі і фармакологи, які рекомендують гомеопатичні препарати, попереджають пацієнтів про так зване «гомеопатичне первинне погіршення», яке може проявитися у перші години або дні застосування препарату (незначне посилення больових відчуттів, підвищення температури). З чим це пов'язано?
— З механізмом дії гомеопатичних ліків, які, повторю, не пригнічують симптоми хвороби, а активізують захисні сили організму. Тому таке «погіршення» можна розцінити як сприятливий фактор і як свідчення ефективності підібраного препарату. Зазвичай, це загострення минає через один-два дні, після чого настає поліпшення.
— Як часто слід приймати гомеопатичні ліки?
— Це залежить від стану хворого. При гострому захворюванні ліки приймають частіше — щодня або кілька разів на день. У особливо складній ситуації, при високій температурі можна призначати ліки на кожні 20–30 хвилин до поліпшення стану. Ганеман рекомендував призначати препарати з інтервалом 2, 4, 5 днів і т. д. до отримання ефекту. При хронічних захворюваннях гомеопатичні препарати призначають один раз на тиждень або навіть на місяць. Якщо зникають показання до застосування даного препарату, його відміняють і призначення переглядають. Препарат може використовуватися навіть одноразово. Такий ідеальний варіант при правильному виборі препарату та дози.
— А скільки існує у світі гомеопатичних препаратів?
— Більш як чотири тисячі. Кваліфікований лікар має у своєму професійному арсеналі близько 100 препаратів, висококваліфікований — 200, ас — 400.
— Дем'яне Володимировичу, невже прийняв «зернятко» — і все пройшло?
— За законом учня Ганемана — американського гомеопата Герінга перебіг виліковування відбувається зворотно розвитку захворювання — зверху вниз, зсередини назовні, від більш важливих органів до менш важливих. Спочатку зникають симптоми, які з'явилися найпізніше. І лікар має добиватися того, аби поліпшення насамперед торкнулося найбільш важливих для життєдіяльності органів.
— Я знаю, що гомеопати добирають ліки на основі гомеопатичної конституції пацієнта. Що мається на увазі?
— Поняття «конституції» у гомеопатії відрізняється від загальноприйнятного. Це і тілесна конституція, і якості людини, і особливості обміну речовин, і схильність до тих чи інших патологічних процесів або захворювань. Наприклад, тип Nux vomica — енергійна, ділова людина, яка має сидячу роботу, швидко просувається на службі, дратівлива, чутлива до холоду, любить гостру їжу, приймає багато ліків, страждає на гіперестезію до яскравого світла, шуму, запахів, схильна до підвищення артеріального тиску. Жінки відрізняються чоловічим характером. Представники цього типу темноволосі, смагляві. У разі виникнення у них гіпертонії, виразки, неврозу, хронічного холециститу, аденоми, геморою ефективним буде препарат з чилібуха.
Представники іншого типу — Pulsatilla — м'які, плаксиві, чуттєві, не схильні до гніву, не люблять спеки і задухи, схильні до захворювань статевої сфери, жовчогінних протоків. При розвитку гіпертонії, виразки, неврозу, хронічного холециститу тощо таким хворим показаний препарат з лугового анемона.
— Напевне, суб'єктивні симптоми дуже важливі для правильного вибору гомеопатичних ліків?
— Нерідко саме вони вказують на локалізацію процесу. Особливу роль у встановленні діагнозу відіграють психічні симптоми: замкнутість, прагнення самому вирішувати свої проблеми, неможливість висловити образу через клубок у горлі, потреба розповісти першому стрічному про свої переживання. Не менш важливі для вибору ліків зміни у характері. Якщо, зазвичай, м'яка, врівноважена людина безпричинно стає нетерплячою, дратівливою, вимогливою, слід думати, що вона захворіла. Адже душевні симптоми, зазвичай, з'являються раніше, ніж тілесні.
— Лікарі стикаються з багатьма симптомами, які характерні для різних захворювань...
— Тому серед багатьох ознак треба виділити найбільш суттєві. Зовнішній вигляд, поведінка хворого, характеристика ним своєї особистості, думки про нього родичів дозволяють скласти враження про тип хворого. Причому лікар отримає більше даних про індивідуальність хворого, якщо спиратиметься не на безпосередні його скарги, а на симптоми, ще здавалося б, не пов'язані з хворобою.
Ось приклад. У дев'ятирічної дівчинки з'явилося дуже багато болючих бородавок на долонях і підошвах. Препарати, спрямовані на боротьбу з ними, не допомагали. Через три місяці батьки помітили, що донька їсть багато цукерок, цукру, постійно боїться запізнитися, весь час поспішає. Ці симптоми властиві типу Argentum nitricum. Після призначення нітрату срібла протягом двох тижнів у дівчинки зникли бородавки і головний біль.
— Нині багато літератури на тему «вилікуй себе сам», трапляються й гомеопатичні посібники. Чи можна з їхньою допомогою вилікуватися самотужки?
— Я б не радив цього робити, хоч у наших аптеках можна придбати ліки і без рецепта. Якщо ви хочете вилікуватися, звертайтесь до фахівців, і вони доберуть вам індивідуальний препарат, тоді лікування буде дійсно ефективним.
Розмовляла Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
- ХОЧ КВОЛІСТЬ І НЕ ДІАГНОЗ...
назад »»»