ЧИ БУДЕ ГАРЯЧОЮ
НИНІШНЯ ПОЛІТИЧНА ОСІНЬ?
Серпень — зазвичай місяць політичного затишшя і улюблений час відпусток багатьох українців — цього разу не приніс довгоочікуваної упродовж року тиші. Кінець літа відзначився загостренням протистояння між владою і опозицією. Причина — арешт Юлії Тимошенко. Ця подія певною мірою затьмарила іншу, більш приємну і святкову — 20-річчя Незалежності України. Адже ювілей сам по собі — чудовий привід підбити підсумки, замислитися над майбутнім, спробувати знайти шлях до єдності та консолідації в суспільстві. У нас усе вийшло навпаки — розкол тільки посилився.
Хоч сама дата — 20 років існування країни — вже досягнення, бо держава, попри глибокі соціокультурні протиріччя й низку досі не вирішених економічних проблем, усе ж таки вижила і зберегла свою територіальну цілісність.
На переконання політолога, голови Центру прикладних політичних досліджень «Пента» Володимира Фесенка, мінус в іншому — Україна постійно вагається щодо свого геополітичного шляху.
«За 20 років змінилося кілька форм правління, і жодна модель не стала ідеальною. Україна й досі в пошуку. Проте очевидно одне: є слабкість державних інститутів. Нині, навіть коли, здавалося б, влада зосереджена в одних руках, знову мають місце недоліки суто радянські й пострадянські. Акцент робиться на ролі особистості, керівника в державному будівництві, а самі державні інститути залишаються слабкими. А тому досі не створено повноцінної правової держави, верховенства закону, залишаються проблеми деформації судової системи, корупція»,— зазначив він.
Підсумовуючи історичний шлях держави, українці звикли більше нарікати на зовнішні обставини, шукати ворогів, ніж об'єднуватися і думати, як і що робити далі. Це, на думку політолога, вже стало національною рисою української ментальності.
Отже, внутрішньополітичних подій у серпні, за словами аналітика, на подив було дуже багато. Серед них він відзначив ініціювання процесу об'єднання «Сильної України» з Партією регіонів. Початок об'єднавчих процесів у провладному таборі, на його думку, для багатьох став певним сюрпризом, адже до наступних парламентських виборів ще рік. Об'єднавчі ініціативи сприяли появі певних чуток, що буде далі і хто ще об'єднуватиметься як у провладному, так і в опозиційному таборах. Виникла дискусія, чи будуть зміни у виборчій системі.
Серед внутрішньополітичних питань, пов'язаних з арештом Юлії Тимошенко, політолог відзначив створення опозиційними партіями «Комітету опору диктатурі», що також є певною формою координації та консолідації дій опозиційних сил.
Утім, тут він бачить певне протиріччя. З одного боку, опозиція достатньо консолідовано відреагувала на арешт Тимошенко, а з іншого,— усі побачили слабкість і обмеженість її нинішніх ресурсів. Протистояння не викликало масштабного суспільного збурення, як дехто сподівався, проте розкол громадської думки у ставленні до арешту все ж таки відбувся. Неоднакова реакція і в стані опозиції. Наприклад, та ж «Свобода» хоч і підтримує спільні дії опозиції, бере участь і в «Комітеті опору диктатурі», але не поспішає мобілізовувати своїх прихильників для участі в цих акціях. «На мій погляд, після протестів 24 серпня в опозиціонерів виникла певна розгубленість — що робити далі? Це може також призвести до посилення протиріч в їхніх лавах»,— вважає Володимир Фесенко.
Він звернув увагу і на відсутність помітних рейтингових змін унаслідок арешту Тимошенко, хоч раніше було багато припущень. Опитування Центру Разумкова засвідчило, що електоральні рейтинги залишилися незмінними. Утім, показник повної довіри до Тимошенко трохи зріс. Політолог вважає, що тут скоріше проявилося певне співчуття на адресу Юлії Володимирівни, бо недовіра до опозиції залишається достатньо високою.
Не на користь державі й критичне ставлення Заходу та Росії до арешту лідера опозиції. Міжнародна реакція не тільки на сам арешт, а й на майбутній вирок визначатиме, як розвиватимуться події у відносинах між Україною і Європейським Союзом та Росією. Якщо влада вирішить не конфліктувати, це може сприяти пошуку варіанта м'якого виходу із судового процесу, однак, на переконання Володимира Фесенка, зробити це буде дуже непросто.
Аналізуючи зовнішньополітичну спрямованість України, експерт зазначив, що вона напряму пов'язана із внутрішньополітичними тенденціями. На його думку, російськомовне населення країни зазвичай зорієнтоване на більш тісні та дружні стосунки з Москвою. Захід країни, Київ і частина Центральної України, скоріше, зорієнтовані на європейський вектор зовнішньої політики. Значна частина населення бажає поєднати інтеграцію і з Європою, і з Росією, тобто зовнішня політика тут напряму пов'язана з особливостями етнокультурної ідентифікації. Звідси — практично неминучість політики, яку часто називають політикою багатовекторності.
«У цих умовах Україна вимушена буде шукати оптимальний і динамічний баланс інтересів у відносинах і з Європейським Союзом, і з Росією. Це продиктовано найрізноманітнішими, в тому числі й зовнішньоекономічними факторами, адже реалії такі, що третина товарообігу в нас здійснюється з ЄС, третина — з Росією. І обирати лише одне — грати проти себе. Необхідно шукати баланс інтересів у зовнішньоекономічних стосунках. Формула «концепція національного прагматизму», яка прозвучала в Посланні до Верховної Ради Президента Віктора Януковича, якнайкраще відображає інтереси держави»,— зазначив Володимир Фесенко.
Отже, для України конче необхідно мати вигідні економічні відносини і з Заходом, і зі Сходом. Тож головною тенденцією місяця, що почався, може стати відновлення діалогу на вищому рівні між Україною і Росією. Проте водночас ми бачимо наявність проблем у двосторонніх відносинах і відсутність прориву. Поки що і російська сторона не готова до поступок — вона тисне на Україну. Але й українська сторона не хоче відмовлятися від європейського вибору і своєї позиції щодо Митного союзу.
Утім, будь-який конфлікт з Росією, на переконання політолога, буде контрпродуктивним для українського суспільства і не на користь державі. Тому у відносинах із сусідами слід шукати можливостей розвитку співробітництва.
Підготував Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ, Укрінформ
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- «НАФТОГАЗ» РЕСТРУКТУРИЗУЮТЬ
- У ФОКУСІ ЗАРУБІЖНИХ ЗМІ
назад »»»