НОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ
СЕЗОН
Заощадивши на загальноукраїнському святкуванні 20-річчя Незалежності, чинна влада сяк-так компенсувала прогалину, організувавши в день відкриття чергової парламентської сесії урочисте засідання Верховної Ради. Ідея хоч і не нова, проте цілком зрозуміла й виправдана — саме у парламенті народжувався Акт проголошення Незалежності.
Верховна Рада упродовж тривалого часу (власне, починаючи з 1991 року) з року в рік давала старт новому політичному сезонові. Формально те саме сталося минулого вівторка, однак, як устигли помітити колеги-журналісти, від чинного складу ВР ніхто не очікує несподіванок. Тож політичний сезон 2011–2012 рр. не обіцяє бути цікавим у своїй парламентській частині.
Хай там як, а Верховна Рада навіть тепер іноді стає місцем, до якого прикуто більшу частину суспільної уваги. Наприклад, у моменти найгарячіших сутичок, котрі, щоправда, трапляються усе рідше. Вочевидь, тому, що парламент перестав бути місцем для дискусій — тут лише «штампують» рішення, котрі ухвалюють за межами законодавчого органу. Парламентарям зі стажем, як, зрештою, і парламентським журналістам, усвідомлювати цей факт непросто, але це не підлягає сумнівам.
Утім, у нечасті моменти, коли Верховну Раду відвідує Президент, певне пожвавлення усе-таки спостерігається. Річ не в тім, що опозиція, чиї лави рідішають на очах, зустрічає Віктора Януковича криками «Ганьба!». У своїх промовах, виголошених у Верховній Раді, глава держави, трапляється, дає посил як своїм прибічникам, так і опонентам: на який лад налаштовувати політичний камертон найближчим часом.
Минулого разу, коли В. Янукович завітав до ВР, аби виголосити своє щорічне послання, стало зрозуміло, що в Україні готуватимуть ще одну редакцію Основного закону. До слова, її так досі готують і, дасть Бог, готуватимуть ще довго. Адже реформаторські потуги чинної влади на всіх без винятку фронтах не витримують навіть найміцніші та найвитриваліші.
Нині від Віктора Януковича очікували більшої ясності щодо потенційного ухвалення нового закону про вибори народних депутатів. Адже до наступних парламентських виборів залишилося трохи більш як рік. Одначе Президент не втішив конкретикою тих, хто його слухав.
Цього разу він обмежився загальними фразами: «Ухвалення закону про вибори народних депутатів стане іспитом на зрілість українського парламентаризму. Національне виборче законодавство має стимулювати розвиток парламентаризму, партійної системи, реального місцевого самоврядування».
Натомість В. Янукович чимало уваги приділив питанням розвитку підприємництва і подальшим приватизаційним будням. Щодо підприємництва, то Президент у черговий раз припустився обмовки, котра, за великим рахунком, не є обмовкою. «Нині спотворюються умови для розвитку підприємництва»,— урочисто сказав він, вочевидь, маючи на увазі, що такі умови створюються. Точніше, мали б створюватися, виходячи з його передвиборчих обіцянок.
Стосовно приватизації, то тут усе чітко. «Вважаю приватизацію одним із головних засобів підвищення ефективності національної економіки,— сповістив присутнім Президент.— У зв'язку з цим потрібно зосередитися на завершенні приватизаційного процесу в Україні».
Отже, треба розуміти, що після ухвалення нової державної програми приватизації (до чого глава держави теж закликав парламентарів) Україну чекає повний розпродаж майна, що ще залишалося в державній власності.
Подібні сентенції, сказані на урочистому засіданні з приводу державного ювілею, виглядали надто мілкими. Особливо на тлі представницьки заповненої зали Верховної Ради — від усіх ключових осіб сьогодення до екс-президентів. До речі, колишніх президентів на урочисте засідання прийшло тільки двоє — Леонід Кравчук і Леонід Кучма. Третій президент — Віктор Ющенко — зібрання проігнорував. Так, ніби в сучасній українській історії «випав» п'ятирічний термін його перебування при владі.
Та урочистим засіданням робота парламенту не обмежилася. Як і було обіцяно адептами пенсійної реформи, уже в перший день після канікул було внесено зміни у без того «свіжоспечений» закон. Серед іншого, депутати проголосували поправку, яка передбачає не проводити перерахунок пенсій із застосуванням показників середньої зарплати за 2006–2008 рр. і застосування такого показника за 2009 рік, бо ця норма не узгоджується з іншими нормами закону про пенсійне страхування.
Представники опозиції твердять, що Президент не підписав цей закон раніше, бо передбачав перерахунок пенсій для десяти мільйонів українців. Тому Міжнародний валютний фонд відмовився від перемовин з Україною. Нині дорогу до відновлення переговорів нібито відкрито. Проте це тема для інших роздумів.
Руслан ІВАНІВ
також у паперовій версії читайте:
- «ГАЗОВАТ» КОМУ ВИГІДНІ НИНІШНІ ПЕРИПЕТІЇ В УКРАЇНСЬКО-РОСІЙСЬКИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ ВІДНОСИНАХ
назад »»»