У ПОЛОНІ ТАЛАНОВИТИХ ХИМЕР
Останніми роками, на жаль, спостерігаємо стійку тенденцію до зменшення кількості вітчизняних мистецьких фестивалів. Надією на її припинення стало відкриття в столиці України І Міжнародного театрального фестивалю «Дім химер».
Він був заснований у серпні цього року за ініціативою художнього керівника Київського академічного Молодого театру Станіслава Мойсеєва, який став президентом нового культурного форуму. Фестиваль відкрився на Софійській площі грандіозною вуличною виставою «Планета Лем» (за мотивами творів письменника-фантаста Станіслава Лема) всесвітньо відомого театру «Бюро подорожей» (Познань, Польща).
«Дім химер» представить програму сучасного польського театрального мистецтва «Польський театр у Києві» та «Український блок», до якої ввійдуть драматургічні читання актуальної української п'єси та вистави за сучасною європейською драмою.
Протягом тижня сцена Київського академічного Молодого театру стане не тільки місцем показу театральних вистав, читань сучасної української драматургії. Тут відбудуться також зустрічі з видатними діячами сучасного польського мистецтва, презентації робіт молодих режисерів, майстер-класи та лекції.
Із назв перелічених фестивальних акцій легко зрозуміти, що партнерами й активними учасниками «Дому химер» є польські культурні інституції. Справді, вони неабияк посприяли його організації. Досить сказати, що новостворений творчий форум фінансований спільно з Міністерством культури і національної спадщини республіки Польща. А проект «Польський театр у Києві», автори якого представили на фестивалі чотири вистави, здійснено в рамках закордонної культурної програми з нагоди головування Польщі у Раді Європейського Союзу.
«ДУ» вже повідомляла про ще один напрям цього проекту, який нині активно реалізується. Це майстер-класи провідних польських митців для молодих українських хореографів, режисерів і драматургів, що триватимуть у Національному центрі театрального мистецтва імені Леся Курбаса до листопада.
Безкорислива допомога сусідньої країни, де театр є важливим елементом громадсько-політичного життя, чинником змін у суспільстві, звісно ж, корисна і зворушлива з морального погляду. А в тому, що нашим служителям Мельпомени є чого повчитися у колег, переконали вистави проекту «Польський театр у Києві», які вже побачили глядачі. Найбільший резонанс мали сценічні роботи Театру Provisorium з Любліна — «Брати Карамазови» та «Фердидурке».
Перший з-поміж названих спектаклів триває дві години сорок хвилин без перерви. Ризик? Безперечно. Аби наважитися, слід бути впевненими у високому рівні постановки. І вона таки виправдала небезпечний крок. Глядачі не мали ні часу, ані можливості нудьгувати, поглядаючи на годинники. Бо їх полонили динамічна режисура, гра акторів, у якій емоційність збалансована з такими складовими акторської техніки, як точність жесту, інтонації, виразні меседжі у сьогодення.
Справжньою сенсацією на фестивалі стала легендарна вистава «Фердидурке», визнана однією з найвизначніших подій Польщі за останні тринадцять років та найкращою сценічною адаптацією твору знаного польського прозаїка Вітольда Гомбровича. «Фердидурке» отримала 17 престижних премій, була представлена на сценах Європи, Нью-Йорка, Лос-Анджелеса.
Спектакль вражає незвичною формою, запозиченою з літературного твору,— він зберігає чітку дисципліну конструкції, розбиваючи її на театральні ритми й знаки. Одним із таких знаків є ущільнення — лавка, на якій бракує місця, тісний контакт тіл, підпорядкування тіла біологічним імпульсам, звужений до меж абсурду сценічний простір. У виставі людина потрапляє в пастку більш буквально, ніж у романі Гомбровича: на кожному кроці герої опиняються в рабстві нав'язаних їм ролей. На думку критиків, «Фердидурке» відкриває новий вид акторства — біологічного, найбільш характерний для персонажів Гомбровича. Спектакль просякнутий комізмом, часом жорстоким і диким...
Жорстокістю змісту й форми відзначається також спільна робота двох театрів — Teatre Centralny (Польща) та Drammen Theater (Норвегія) — «Голод Кнута Гамсуна». У центрі психологічної драми — відомий норвезький письменник. Бачимо правдиву сторінку з його біографії. У літньому віці лауреат Нобелівської премії Кнут Гамсун, звинувачений у співпраці з німецькими окупантами, перебуває у психіатричній клініці. Там з ним проводять експерименти з метою встановити наявність психічного захворювання, яке могло б виправдати захоплення автора нацистською Німеччиною й особисто Гітлером.
Під впливом «терапії» Гамсун починає бачити образи, втілені ним у романі «Голод», і сам стає головною дійовою особою: блукає вулицями, благаючи цього разу опублікувати не його власні фантазії, а статтю, котра пояснює позицію письменника під час нападу Німеччини на Норвегію. Слова Гамсуна, якими він намагається виправдатися, здаються маячнею, блюзнірством. Але як наприкінці 40-х, так і нині, загрозливо звучать його тези про те, що людина не створена для свободи, бо найчастіше не знає, що з нею робити...
Тісне переплетення подій з життя великого Джакомо Пуччіні, історія написання його опери «Турандот» та фрагменти самої опери покладено в основу ультрасучасного дійства «Турандот». Його зіграв перший у світі інтернетний театр — neTТheatre. Молоді, що становила значну частину публіки, побачене явно було до вподоби. Глядачі ж середнього й старшого віку, судячи з їхньої стриманої реакції, чекали чогось більш традиційного.
І це лише початок фестивалю. «Дім химер» триває, про інші його найпомітніші події ми розкажемо в наступному номері.
Тетяна КРОП
також у паперовій версії читайте:
- ДЕРЖАВА ПРОФІНАНСУЄ 37 КІНОПРОЕКТІВ
- У КИЄВІ ПОКАЖУТЬ ФІЛЬМИ ЮРІЯ ІЛЛЄНКА
- МІЖ ЦНОТОЮ ТА ЕРОТИКОЮ
назад »»»