ПОТЕНЦІАЛ І НОМІНАЛ
ЩО СТРИМУЄ РОЗВИТОК САНАТОРНО-КУРОРТНОЇ ГАЛУЗІ
У тому, що Україна може і повинна розвивати курортну індустрію на європейському рівні, переконаний керівник загальнонаціонального проекту «Курорти і санаторії України» Володимир Соколов.
Річ у тім, що наша держава володіє найбільшим у Європі потенціалом лікувальних природних ресурсів, завдяки яким може обслуговувати до 50 мільйонів відпочивальників на рік, але використовується він менш ніж на десять відсотків. У більш ніж трьох тисяч санаторно-курортних і оздоровчих установ України, розрахованих на 460 тисяч місць, щороку оздоровлюється близько чотирьох мільйонів осіб, із яких 400 тисяч — іноземці. На літній період припадає 56 відсотків цього навантаження.
За словами Володимира Соколова, Угорщина і Польща вдало скопіювали радянську модель санаторно-курортного лікування, і тепер у цих країнах відпочиває «вся Західна Європа», у тому числі українці, загалом 17 мільйонів на рік. Найпопулярнішими серед наших громадян традиційно є курорти Туреччини, Болгарії, Греції, котрі за невеликі ціни надають пристойний сервіс, якого у нас, на жаль, немає.
На думку фахівця, санаторно-курортній службі України треба прагнути не лише виходити на нові ринки, а й відновлювати та розширювати присутність на «старих» — Росії, Білорусі й інших держав СНД.
На думку заступника керівника Державної служби туризму і курортів Дмитра Заруби, Україну більше асоціюють з пляжним відпочинком улітку і лижним у Карпатах взимку. Хоч насправді ми — унікальна країна, в якій зібрано практично всі природні лікувальні ресурси — грязелікування і водолікування. У нас є мінеральні джерела, аналогів яким немає в Європі. «Єдине питання — відсутність необхідної інфраструктури. Саме це стримує розвиток курортної сфери»,— вважає він.
Найбільшу кількість санаторних закладів України розташовано в Криму — приблизно 17 відсотків (556), в Одеській області — 13 відсотків (420), на Донеччині — 11 відсотків (367) і в Херсонській області приблизно вісім відсотків (235). Більшість іноземців традиційно відпочиває в Криму. 75 відсотків із них — наші сусіди з Російської Федерації, на другому місці — з Білорусі й Молдови. Все більше відпочивальників приїздить з Німеччини, Польщі, Угорщини.
Нещодавно було ухвалено закон про курортну територію міст Слов'янськ і Хмільник. На черзі Миргород і Скадовськ. У перспективі — Сатанів, Трускавець, Моршин, Східниця, Куяльник.
Начальник відділу курортів і рекреаційної сфери Державної служби туризму і курортів Валентина Левченко, відповідаючи на запитання, для чого потрібні державні закони про окремі курортні міста, пояснила: «Без підтримки з боку держави не обійтися. Статус «курорт державного значення» унеможливлює рейдерські захоплення земель на території цього курорту. Їх не мають права приватизувати, викупити, захопити. Крім того, закон про курорт державного значення зобов'язує дотримуватися санітарних зон навколо. Це зобов'язує вирішувати питання екології, забороняє створювати поблизу курортів сміттєзвалища тощо».
Стосовно цінової політики, то, на думку Валентини Левченко, вона цілком прийнятна. Скажімо, в курортних закладах Миргорода плата за добу разом із лікуванням, харчуванням і проживанням становить від 257 гривень. Номери «люкс» коштують значно дорожче.
Міський голова Хмільника Василь Грушко запевняє, що в санаторіях місцевого підпорядкування ціни можуть бути ще нижчі. Водночас радонова вода тут унікальна, і є Центр радонової терапії. «Подібні родовища існують тільки в Грузії в Цхалтубо і в Німеччині в Баден-Бадені. Якщо в Баден-Бадені запаси радону вичерпуються, то в Хмільнику їх вистачить на сотні років. Лікувальна ефективність тут — 98 відсотків. Якщо порівняти ціни Баден-Бадена і Хмільника, останні на порядок нижчі».
За словами мера, нещодавно Південно-Західна залізниця зробила місту приємний подарунок: найближчим часом відкриється спеціальний курортний маршрут. Вартість квитка від столиці до Хмільника коштуватиме не більш ніж 20 грн.
Заступник голови міськради Миргорода Світлана Ширшова, оцінюючи перспективу надання містові статусу курорту державного значення, зазначила, що нагальна потреба в цьому виникла давно. Сучасний Миргород — це вісім санаторіїв, які одночасно можуть прийняти на оздоровлення більш як п'ять тисяч людей.
На території міста експлуатується 12 свердловин мінеральної води. «За оцінками міжнародних експертів, запаси мінеральних вод миргородського родовища є найбільш захищеними від екологічних зовнішніх втручань»,— запевняє заступник генерального директора лікувальних закладів «Миргородкурорту» Наталія Бутенко.— Санаторно-курортний комплекс пропонує відпочивальникам понад двісті різних процедур і обстежень з використанням найсучасніших методик і медичного обладнання. Крім профільних гастроентерологічних відділень, відкрито 13 реабілітаційних відділень різних напрямів.
Тут успішно лікують цукровий діабет. Відкрито Всеукраїнський центр реабілітації та лікування цієї недуги у дітей і підлітків. Прикро, що Фонд соціального страхування тимчасової втрати непрацездатності цього року не викупив жодної дитячої путівки у відділення. Аналогічна ситуація з відділенням із оздоровлення вагітних жінок. І сюди путівки не викуплено».
За останніми опитуваннями, достатньо коштів на лікування і відпочинок лише у третини українців. «І все-таки орієнтування має бути на відповідність ціни рівню ефективності оздоровлення»,— переконана Наталія Бутенко.
Олександр КОЗЛОВСЬКИЙ
також у паперовій версії читайте:
- БЕЗПЕЧНА ДОРОГА — ФАТА МОРГАНА?
- ДИСКУСІЯ НАВКОЛО ВІКНА
назад »»»