НЕЛЕГКА ДОЛЯ ПЕНСІЙНОЇ РЕФОРМИ
Як відомо, Закон «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», ухвалений парламентом у ніч із сьомого на восьме липня, все ще не надходив на підпис Президентові. Це залишає його критикам невелику надію на президентське вето. А всіх нас змушує готуватися до проблем, які можуть виникнути після того, як закон запрацює.
За процедурою цей документ мав потрапити до президентського офісу впродовж десяти днів після ухвалення Верховною Радою, аби глава держави міг його опрацювати і винести свій вердикт у форматі підпису чи вето. Після того як за закон проголосувало 248 із 328 зареєстрованих у сесійній залі карток нардепів, його було передано до Комітету ВР з питань пенсіонерів, ветеранів, інвалідів, підписаний його керівником. І переданий до юруправління ВР, яке розставило всі крапки над «і» та пояснило, що закон не може бути підписаний Головою ВР через наявність проекту постанови про скасування рішення парламенту від восьмого липня про ухвалення Закону «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» через порушення процедури його ухвалення.
Відповідний документ був зареєстрований народним депутатом фракції «БЮТ — Батьківщина» Ольгою Бондар і членом фракції НУНС Юрієм Кармазіним. Проект постанови має розглянути Регламентний комітет Верховної Ради і зробити висновки, які має оцінити парламент, коли повернеться з канікул. Виходить, початок пенсійної реформи відкладається на осінь. Принаймні Ю. Кармазін запевняє, що тримає це питання на контролі.
Він звернувся до Голови ВР із проханням усунути порушення норм регламенту та Конституції під час ухвалення закону. А поки утриматися від підписання закону та його направлення на підпис Президентові. Ю. Кармазін попередив керівництво Верховної Ради, що закон не може бути підписаний без додаткового голосування з технічних поправок, оскільки це вважатиметься фальсифікацією. І пообіцяв звернутися до прокуратури, якщо цього не буде зроблено. До речі, ця навколопенсійна історія дає можливість урядовцям і парламентарям оцінити закон з точки зору не лише процедури ухвалення, а й змісту, ще раз обговорити і уточнити його положення.
Уперше в історії України депутатам від опозиції вдалося зафіксувати те, що закон було ухвалено неприпустимо невеликою кількістю присутніх у сесійній залі парламентарів. Як відомо, законодавство визначає, що депутат має голосувати власною карткою з власного робочого місця. Українські громадяни делегували своїх обранців депутатами у Верховну Раду, аби ті представляли їхні інтереси, працювали у сесійній залі в режимі дебатів, готували законопроекти, а не байдикували чи вирішували свої справи і отримували за це чималі зарплати за рахунок наших податків.
Якщо буде встановлено, що більшість депутатів не голосувала за пенсійний закон, то наслідки для нього експертам прогнозувати важко. Виходить, що нелегітимною була більшість рішень, які ухвалила Верховна Рада. Про це експерти попереджали неодноразово. Можливо, така загроза змусить нардепів виконувати свої повноваження сумлінніше, а уряд, який розробляє важливі для країни та її громадян законопроекти, робити їх зрозумілішими для людей, відкрито й широко обговорювати в суспільстві. Більшість наших громадян не знає, що їх чекає в результаті пенсійної реформи.
Чи буде інтрига?
Для Президента не буде легким завданням вирішити долю пенсійного закону, зазначають аналітики. Деякі експерти запевняють, що інтриги навколо того, підпише чи не підпише закон глава держави, небагато. Принаймні з огляду на те, що саме Президент активно заохочував депутатів у липні дати старт пенсійній реформі. Якщо проводити аналогію з минулорічним ухваленням Податкового кодексу, громадського супротиву було замало, аби владу змусити замислитися. Приміром, біля Адміністрації Президента можна було побачити хіба що кілька десятків представників профспілок, які від імені пенсіонерів просили Президента накласти вето на пенсійний закон. Та й МВФ не зрозуміє кроку назад після кроку вперед.
Головним провайдером утілення у життя цього закону, зауважують експерти, виступає не міністр соцзахисту С. Тігіпко (хоч він доповідав положення закону, роз'яснював їх через ЗМІ), а Президент. За наполяганням глави держави депутатська більшість активно проголосувала за закон у першому читанні, потім у другому і в цілому. Тож питання про підписання закону принципово не стоїть. Президент зацікавлений у тому, аби закон почав діяти, і він підпише його. Оскільки це позитивно впливатиме на переговори України з МВФ та іншими міжнародними фінансовими інституціями. Інтрига може бути лише тоді, коли Президент не буде впевнений, що МВФ вчасно затвердить рішення про виділення чергового фінансового траншу для України. Якщо такі месиджі будуть почуті Банковою, можливо, виникне інтрига.
Проте відомо, що є політична воля Президента, який хотів би зберегти фінансову стабільність в Україні. Для цього необхідно продовжити співпрацю з МВФ. Тому закиди опозиції можуть не взяти до уваги. Зважаючи на загальну апатію, яка панує нині в українському суспільстві, активних протестів проти пенсійного закону не буде, кажуть експерти. Влада вдало обрала момент для голосування за цей закон. Питання риторичне — чи підпише закон Президент. Звичайно, підпише, запевняють аналітики. І восени пенсійне законодавство з категорії можливого, певніше за все, почне перетворюватися на категорію реального. А з ним і чимало новацій, які на практиці доведеться осягати громадянам. І проблем, спричинених не в останню чергу оновленим пенсійним законодавством.
Для жінок пенсійний вік має зрости протягом десяти років від 55 до 60 років. Зростає також вік для отримання державної соціальної допомоги для жінок від 58 до 63 років. Серед чоловіків тільки держслужбовці виходитимуть на пенсію у 62 роки, пенсійний вік для них збільшуватиметься впродовж чотирьох років. Крім того, передбачено збільшення необхідного трудового стажу для одержання пенсії за віком для інвалідів і необхідної вислуги років для військовослужбовців. З-поміж інших не надто популярних заходів — збільшення мінімального стажу, потрібного для виходу на пенсію, на десять років (ця норма поширюється на чоловіків і жінок), обмеження максимального розміру пенсій на рівні десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних. До того ж у держслужбовців зменшується розмір пенсій. Для їх обчислення братимуть за основу не 90% зарплати, як нині, а 80 відсотків.
Запроваджується два компенсаційні механізми. Перший стосується жінок, бо вони мають виходити на пенсію пізніше, для них пенсія зросте на 25% (по 2,5% за кожні додаткові півроку роботи). Для бюджетників передбачається одноразова виплата при виході на пенсію десяти призначених пенсій. Щоправда, у перші роки дії закону українки зможуть добровільно обирати, йти на пенсію за новим чи старим законом. Якщо у 55 років, то тільки за певних умов. Коли жінка має 30 років стажу та зобов'язується ніде не працювати. Якщо жінка — вчитель, медик, має п'ятеро дітей, виховує дитину-інваліда чи сама інвалід, то може виходити на пенсію у 55 років.
Підводні камені
Закон ухвалено, але можуть виникнути труднощі з його застосуванням, застерігають експерти. Є імовірність, що знайдуться депутати, які звернуться до Конституційного Суду з приводу деяких суперечливих норм. Є й ризик зростання безробіття. Збільшуючи пенсійний вік, закон збільшує кількість претендентів на одне робоче місце. Україна виходить з кризи повільно і різкого зростання кількості робочих місць не буде.
Потрібні гарантії того, аби людям, які змушені виходити на пенсію пізніше, було забезпечене збереження робочого місця. Інакше держава, заощадивши на пенсіях, змушена буде більше грошей витрачати на допомогу по безробіттю. Є й ризик протестів, хоч українці терплячіші, ніж більшість європейських націй (варто згадати, які протести викликало збільшення пенсійного віку у французів).
Найбільше обурює людей несправедливість, адже надвеликі пенсії у нинішніх пенсіонерів залишаються. Верховна Рада залишила без змін і схему нарахування пенсій для нардепів. Тож у влади є шанс продемонструвати, що вона «за» соціальну справедливість, у тому числі у соціальних виплатах і може обмежити пільги для високопосадовців, заможних верств населення. Не секрет, що часто пільгами користуються не ті, хто має на них заслужене право. Нещодавні дослідження засвідчили, що 16% тих, хто отримує чорнобильські виплати, не мають на них права.
Противники пенсійної реформи вважають, що у разі її запровадження рівень життя українців погіршиться. Дві сесії міських рад (Івано-Франківська та Львівська) звернулися до Президента з проханням ветувати закон. Того ж вимагали і представники профспілок. Влада аргументує необхідність пенсійної реформи низкою причин. Мовляв, дефіцит Пенсійного фонду з року в рік зростає. Торік сягнув 34 млрд грн. Тим часом населення старішає, кількість громадян, які платять страхові внески до ПФ, майже зрівнялася із тими, хто пішов на заслужений відпочинок. Окрім того, на проведенні пенсійної реформи наполягає МВФ — це одна з умов відновлення кредитування України. Аби держава почала жити за новим пенсійним законом, не вистачає лише підпису Президента.
Експерти сходяться на думці, що ухвалення закону про пенсійну реформу є лише одним кроком до великої реформи. За цим мають бути закони, пов'язані з накопичувальною системою. І не тільки. Коментуючи ухвалення пенсійного закону, С. Тігіпко запевняв, що законодавчі зміни позитивно позначаться на пенсійному забезпеченні людей з мінімальними доходами. Жодного зниження виплат для непривілейованих пенсіонерів, про що заявляють критики закону, не буде. С. Тігіпко планує внести на розгляд уряду питання про осучаснення пенсій, де передбачається їхнє підвищення мінімум на 100 грн.
Основною ідеєю пенсійної реформи є поступова відмова від солідарної пенсійної системи на користь накопичувальної. З огляду на низьку народжуваність та старіння населення — це вимушений крок, говорять експерти. Солідарна система була успішною фінансовою пірамідою, коли наростаюча кількість молодих людей в умовах розширеного виробництва передавала частину грошей звуженій частині людей похилого віку з інтервалом 40 років. Як тільки розширеного виробництва не стало, піраміда перестала працювати. Солідарна система — це податок із працюючих, а накопичувальна — не податок, а механізм накопичення людьми своїх грошей на старість.
Чимало експертів і громадян не вірить у надійність накопичувальної системи. Де гарантія, що такі пенсійні фонди існуватимуть 30 років і зберігатимуть гроші. В Америці та Європі ПФ банкрутували разом із підприємствами під час кризи. Накопичувальні рахунки — абсурдна ідея.
Влада ж обіцяє, що ефект від пенсійних нововведень люди незабаром відчують. С. Тігіпко прогнозує, що дефіцит ПФ до кінця поточного року зменшиться на 18 млрд грн. А підвищення пенсійного віку для жінок і чоловіків-держслужбовців сприятиме збільшенню на 180 тис. працівників щорічно. Наступний крок до поліпшення стану ПФ і економіки — легалізація зарплат. Її влада обіцяє провести вже у вересні.
Пенсійний закон, зауважують опоненти, узаконює аморально високі пенсії чиновників. Відповідно до його норм більшість пенсіонерів отримуватиме пенсію 764 грн, а колишні депутати та міністри удесятеро більші. Люди не сприймають запропонований урядом пенсійний закон. І в першу чергу ті, хто вже на пенсії, бо їм нічого від нього не перепало. Люди розраховували, що мінімальна пенсія збільшиться хоч би на 200 грн, тобто до тисячі. Було багато обіцянок напередодні президентських виборів. Ще більше незадоволених збільшенням пенсійного віку. Адже зараз можна більш-менш пристойно жити, отримуючи пенсію і зарплату. Пенсіонери продовжують працювати не тому, що їм хочеться, що вони не стомились, а щоб вижити.
Деякі експерти говорять, що Україна просувається вгору в інвестиційних рейтингах міжнародних агенцій. Головна причина цього — відновлення економіки, зокрема через непопулярні заходи (ухвалення Податкового кодексу, пенсійного закону), через те, що в країні немає серйозних соціальних проблем. Треба рухатися вперед у реформуванні країни, а суспільство поступово звикатиме до нових пенсійних реалій.
Пенсійну реформу, зауважують її опоненти, треба проводити не на вимогу МВФ, не за рахунок пенсіонерів. Україна не повинна все робити на вимогу МВФ. Пенсійний закон — це неповага до людей старшого покоління. Люди працювали все життя, а отримують пенсію 764 грн. Водночас у привілейованих пенсіонерів вона буде у десять разів більшою. Такого немає у жодній державі світу. У багатій Німеччині різниця становить три-чотири рази, а у бідній Україні — десять. Це — свідчення дискримінації й аморальності.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»