УЧИТИСЯ НА ПОМИЛКАХ ІНШИХ
Здійснення реформ і суворе заощадження коштів допоможе Україні мінімізувати наслідки можливої другої хвилі світової фінансової кризи, вважають експерти. Потрібно реструктуризувати, реформувати економіку. Реформи — найкраще щеплення проти кризи, хороший інструмент для мінімізації її наслідків. Економіка, яка ґрунтується на високому рівні запозичень, передовсім державних,— нестійка. Тож, очевидно, країни переглядатимуть свої підходи до бюджетної політики.
Міністри фінансів «великої двадцятки» заявили про готовність вжити усіх необхідних заходів для забезпечення стабільності ринків. Вони оприлюднили заяву, в якій обіцяють протягом найближчих тижнів підтримувати контакти, аби забезпечити фінансову стабільність і ліквідність ринків. Нові механізми для забезпечення стабільності єврозони запрацюють у вересні. Зараз завершується узгодження технічних деталей антикризової програми ЄС.
Тим часом через зниження кредитного рейтингу Сполучених Штатів світові фінансові ринки знову почало лихоманити. Не допоміг навіть виступ президента Барака Обами, під час якого він запевнив американців та інвесторів у високому потенціалі економіки та її можливостей швидкого відновлення. Він також висловив надію, що зниження рейтингу США змусить законодавців ще раз замислитися над тим, наскільки важливі домовленості про більш значне скорочення дефіциту держбюджету і формування для цього спеціального комітету Конгресу, який має до листопада цього року надати рекомендації для подальшого скорочення витрат на 1,5 трлн дол.
Президент Обама також заявив, що незалежно від того, що кажуть кредитні агенції, Америка завжди була і буде країною з найвищим кредитним рейтингом. Аналітики згодні з тим, що кредитоспроможність США не викликає сумнівів. Доказом цього є, як і раніше, високий попит на державні облігації США. Водночас аналітики були розчаровані відсутністю конкретики у заяві президента Б. Обами. В результаті тільки за один день восьмого серпня індекс Доу Джонса на фондовому ринку Сполучених Штатів знизився на понад 600 пунктів, як у грудні 2008 року, коли світова криза була у розпалі.
На думку аналітиків, зменшення рейтингу стало каталізатором, а не причиною обвалу провідних фінансових індексів. Трейдери продають акції, побоюючись нової рецесії та поглиблення боргової кризи у Європі. Втім, деякі аналітики вважають, що падіння ринків відбувається через надмірну драматизацію подій. Багато інвесторів використовує ситуацію, щоб купити акції за низькою ціною.
Фінансова лихоманка — не причина, а наслідок економічних проблем, роз'яснюють експерти. Вона є індикатором уповільнення розвитку світової економіки після кризи 2008-го. Тож, зазначають вони, вважати це початком нової кризи не варто. Те, що відбувається нині, проходить за іншим сценарієм, ніж у 2008-му. Тому є шанс, що ринкам усе-таки вдасться викрутитися. Навіть якщо цього не трапиться, є резерви валюти, щоб урятувати ситуацію.
Ситуація за океаном і в Європі за найгіршого розгортання подій може збити світові ціни на метал. Це вже буде ударом по Україні, яка досі залежить від експортного виторгу металургів. Водночас є й вигоди, бо можуть знизитися ціни на нафту і газ та, навпаки, зрости ціни на зерно. Україна цьогоріч матиме хороший врожай і опиниться в унікальній ситуації, коли ціни на зерно зростатимуть і його буде достатньо, аби очікувати від продажу збіжжя значних доходів.
Головне — не панікувати, радять експерти. А отже, створювати кризу власноруч. Якщо більшість кинеться знімати гроші з банківських депозитів і здавати чи купувати валюту, то криза настане неодмінно без якогось впливу зовні.
А як у нас?
Серйозних передумов для дефолту у США, державах ЄС і Україні немає, запевняють в Адміністрації Президента України. Для більшої упевненості у завтрашньому дні обіцяють до початку вересня знайти компроміс із МВФ для продовження кредитування, незважаючи на відмову від підвищення цін на газ для населення. І не бачать причин для українців позбуватися доларів або євро.
Український уряд завершує роботу над проектом бюджету-2012, який, за словами прем'єра М. Азарова, має створити захисну дамбу проти імовірних ризиків на світових ринках. Бюджет на наступний рік має бути економний, а його дефіцит — мінімальний. М. Азаров наголошує, що фінансових потрясінь в Україні не буде. Уряд разом із НБУ контролює ситуацію. Громадяни і бізнес можуть цілковито розраховувати на фінансову стабільність у країні й стабільність національної валюти. У нас є ресурси та економічний потенціал, який забезпечить міцність гривні навіть на етапі виходу з кризи.
Певним підтвердженням того, що вітчизняна економіка, як кажуть, стає на ноги є динаміка аграрного виробництва. За оцінками Мінагропроду, цьогоріч в Україні буде зібрано майже 47,5 млн т зерна, що на 8 млн т більше, ніж того року. До того ж 60% збіжжя буде продовольчим. Цього більш як достатньо для покриття внутрішніх потреб. Аби перестрахуватися, Аграрний фонд планує зробити рекордні запаси продовольства. Цьогоріч на фінансування АФ спрямовано понад сім мільярдів гривень. Закупівельні ціни на продовольчу пшеницю — 1600 грн за тонну — в уряді вважають оптимальними. Глава уряду доручив Мінагропроду щоденно моніторити ситуацію на ринку аграрної продукції й попереджати сезонні, а головне — спекулятивні коливання цін.
Ранні зернові та бобові вже обмолочено практично в усіх регіонах країни, загалом зібрано понад 33 млн т збіжжя. Найбільше зерна намолочено в Одеській (2,6 млн т), Миколаївській, Херсонській, Харківській, Вінницькій областях — по 2,2 млн т, мільйонний рубіж перетнули у Київській, Хмельницькій, Черкаській областях. Середня урожайність становить 34,2 ц/га.
Відновлюється й виробництво. Про це свідчить збільшення на 8,5% виробництва промислової продукції в першому півріччі. Лідирують машинобудівна та металургійна галузі (у першому кварталі індекс промислового виробництва був 8,9, торік — 8,7%, індекс споживчих цін — 5,9, торік — 3,3%). Інвестиції в основний капітал за шість місяців збільшилися на 12%, обсяги експорту в грошовому вимірі зросли на 44%. Світовий банк двічі змінював прогноз щодо динаміки ВВП в Україні в бік його зростання. Держбюджет за півроку перевиконано на 11 млрд грн.
Помірний оптимізм викликає і ситуація у вітчизняній банківській системі. Валові валютні резерви НБУ наприкінці березня становили 37,58 млрд дол., за півріччя вони зросли на три мільярди доларів. Нині ліцензію на банківські операції мають 178 банків. У стадії ліквідації перебуває 19 фінустанов (18 — за рішенням НБУ, одна — за рішенням суду). Обсяг активів банківської системи досяг 1019,8 млрд грн., приріст від початку року — 77,73 млрд. Це зростання відбулося за рахунок росту вкладень у цінні папери (+ 21,5 млрд грн, або 25,8%) і наданих кредитів на 37 млрд грн (4,9%).
За півріччя зобов'язання банків зросли на 67,6 до 872 млрд грн. При цьому кошти клієнтів приросли на 51,3 млрд грн. Власний капітал банківської системи повагомішав на 10,1 до 147,8 млрд грн, а статутний капітал — на 13,4 млрд грн (9,19%). Облікова ставка НБУ від початку року не змінилася і дорівнює 7,75%. Кредитні ставки банків у нацвалюті зменшилися від 15 до 14% річних. Обсяг кредитів, наданих суб'єктам господарювання, зріс на 7,9%, а фізособам зменшився на 2,1%. У структурі зобов'язань фінустанов зменшилися кошти Нацбанку (від 250 до 207 млрд грн). Це — позитив. Банки почали віддавати гроші, які отримали від НБУ під час кризи.
За даними НБУ, 80% українських банків закінчили перше півріччя з прибутком, їхній сукупний дохід перевищив три мільярди гривень. Натомість у збитках 33 фінустанови. Їхній сукупний чистий збиток перевищив чотири мільярди гривень, половину цієї суми акумулювали три фінустанови. За інформацією податківців, вітчизняні банки у січні–червні перерахували до держбюджету на чверть податків більше (майже 2,5 млрд грн), ніж у аналогічному торішньому періоді. Зокрема, податку на прибуток було зібрано у 1,5 раза більше, ніж торік — майже 810 млн грн.
Порівняно з минулим роком у нинішньому другому кварталі кількість перевірок банків скоротилася на третину, у третьому кварталі зменшиться на 43%. Це відбулося за рахунок застосування ризикоорієнтованої системи моніторингу. Для контролю відбирають тільки фінустанови, які викликають підозру щодо мінімізації податкових зобов'язань. Тому банківські установи адекватно оцінюють зусилля податківців стосовно підвищення лояльності до добросовісних платників податків і добровільно відмовляються від сумнівних схем.
Системні ризики
Ситуація у банківській системі поліпшилася за рахунок списання «поганих» кредитів, які у минулі три роки давали негативні показники прибутковості, зауважують експерти. Ситуацію змінив Податковий кодекс, збільшивши обсяги оподаткування банківської діяльності.
Заборгованість за кредитами населення стабілізувалася, кажуть в Асоціації українських банків (АУБ), і кредити видають за рахунок погашених. Торік обсяги прострочених кредитів збільшилися на 15 млрд грн, цього року зменшилися на 86 млрд грн. Від травня зростають короткотермінові кредити, це свідчить про відновлення кредитування переважно під «оборотку» (+ 17 млрд грн). Довгострокові позики теж почали (хоч і повільно) зростати. Однак позитивна динаміка вже спостерігається.
Експерти застерігають, що зараз не краща ситуація для збільшення обсягів кредитних портфелів. Зараз банкам треба обережніше ставитися до активних операцій (зменшити їх до мінімуму чи розміщувати кошти на депозитних рахунках у НБУ), але не ризикувати. Деякі банки, можливо, захочуть погратися в спекулятивні операції. Скупити валюту, аби перевести в неї гривневі кошти і за рахунок цього виграти, коли курс гривні почне «завалюватися» в результаті погіршення ситуації на зовнішніх ринках. Говорити, що нині банки мають великі можливості для нарощування активних операцій і прибутків, експерти не наважуються. Можливо, невдовзі у фінустанов будуть проблеми, як зменшити свої ризиковані активні операції й захистити вклади.
Банківські проблеми — це не тільки проблеми фінустанов, вважають в АУБ, а проблеми уряду, Президента. Нещодавно було ухвалено закон про заборону валютного кредитування для споживчих цілей. Це добре. Погано те, що його ухвалено з трирічним запізненням. Ще у лютому 2008-го АУБ зверталася до Нацбанку з пропозицією зупинити кредитування фізосіб і почати кредитувати економіку. Цього не було зроблено, і суспільство дорого заплатило за масштабне споживче, особливо валютне, кредитування. Тепер влада ухвалила половинчасте рішення, адже юрособи, які не мають валютної виручки, можуть отримувати валютні кредити.
Водночас, як вважають в АУБ, Нацбанк трохи передав куті меду у запропонованому механізмі визначення та регулювання діяльності спеціалізованих банків споживчого кредитування. Як нагадують в АУБ, за загальноприйнятим визначенням «спеціалізований банк — це банк, який спеціалізується у визначеній царині банківської діяльності». Відповідно до чинного нормативу адекватності регулятивного капіталу на одну одиницю капіталу банки мають право створити десять одиниць активів. За цих умов критерій набуття банком статусу спеціалізованого банку споживчого кредитування за наявності у нього портфеля споживчих кредитів у розмірі 10% (100% статутного капіталу) загальної суми активів явно недостатній, зауважують в АУБ.
Для спеціалізованого банку споживчого кредитування подвоюються мінімальні значення таких важливих у регулюванні банків нормативів, як адекватність регулятивного капіталу та миттєва ліквідність. В асоціації наголошують, що на практиці це призведе до того, що маючи у своєму кредитному портфелі далеко не превалюючий обсяг споживчих кредитів, банк змушений буде майже повністю припинити активну банківську діяльність (у тому числі й кредитування суб'єктів господарювання та залучення вкладів), оскільки значення нормативу адекватності для нього буде підвищено удвічі.
За оцінками АУБ, тільки у І-ІІ групах 40% банків може бути наданий статус спеціалізованого банку споживчого кредитування. Для уникнення набуття такого статусу цим банкам доведеться до першого січня 2012 року збільшити розмір свого статутного капіталу майже на 60 млрд грн, що у 1,5 раза перевищує наявний розмір їхнього статутного капіталу. В АУБ наголошують, що це завдання важко реалізувати в умовах ще незавершеної кризи в Україні та на тлі поглиблення бюджетних і банківських проблем у європейських державах і США.
Як зазначають в АУБ, у випадку ненарощення цими банками у встановлені терміни розміру статутного капіталу їхню діяльність буде суттєво обмежено, що створить невиправдані конкурентні переваги для інших банків. Це — порушення ринкових принципів розвитку економіки. Підтримуючи мету нових регулюючих заходів Нацбанку, обмеження споживчого кредитування імпорту, АУБ зауважує, що механізми такого регулювання мають бути більш гнучкими і не стояти на заваді кредитування виробництва в Україні.
АУБ пропонує замість спеціалізованого іпотечного банку та спеціалізованого банку споживчого кредитування запровадити єдину спеціалізацію — спеціалізований банк із кредитування фізичних осіб, визначивши, що це банк, у якого понад 50% активів є кредитами, наданими фізичним особам. Як тимчасовий захід, спрямований на збалансування показників платіжного балансу України, запровадити додатковий коефіцієнт ризику на розмір споживчих кредитів, що перевищує 100% основного капіталу.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»