КРИЗА № 2 СКАСОВУЄТЬСЯ?
Коли почалася криза № 1 у 2008 році, королева Англії спитала у голови центробанку, чому фахівці не передбачили фінансовий обвал. У відповідь почула, що вони знали: буде криза. От тільки не могли визначити, коли вона розпочнеться і що послужить пусковим механізмом. Тож кризи № 2 не може не бути, запевняють аналітики. Нині всі у світі живуть краще, ніж на те заробляють. Навіть вартість ВВП, що виробляється сильною французькою економікою, менша, ніж споживають зараз французи. Аналогічна ситуація у США, Японії, Греції, Італії, Іспанії, Португалії та Україні.
Непомірних позик набрало чимало держав і людей, підприємств, торговельних мереж. Зараз у світі найголовніша проблема — закредитованість. Це піраміда, яка починає розпадатися. Вона не може не падати, зазначають експерти. Проте коли впаде, і світ накриє нова хвиля фінансово-економічної кризи, аналітики не знають. Як і того, що стане пусковим механізмом кризи № 2.
Хоч поки світ може спати більш-менш спокійно. На початку останньої доби перед дефолтом США американським політикам удалося вийти з клінчу. Президент Сполучених Штатів Барак Обама оголосив план компромісу, який має відвести країну, а разом із нею світову економіку від безпрецедентних фінансово-економічних потрясінь. Більшістю голосів Сенат ухвалив рішення про підвищення межі державного боргу. Переговори між главою держави та лідером республіканської меншості в Сенаті й очільником демократичної більшості, у ході яких було досягнуто домовленостей, тривали 11 годин.
Проте світові довелося похвилюватися. Адже спочатку Сенат відхилив ухвалений палатою представників Конгресу США закон про підвищення межі держборгу. Республіканці проголосували «за» підвищені межі боргу, пов'язуючи це зі скороченням витрат на державні програми. Демократи з таким підходом не погодилися. В адміністрації президента констатували, що час було згаяно даремно і закликали Конгрес негайно розпочати працювати разом для досягнення компромісу і уникнення дефолту.
Якби цього не вдалося зробити, то, за оцінками песимістично налаштованих експертів, ситуація, що виникла в американській економіці, могла призвести до повторення депресії 1930-х років і найбільшої кризи у масштабах світу. Головною проблемою в цьому разі, зазначають експерти, є не стільки можливість дефолту в Сполучених Штатах, скільки загальносвітова звичка жити в борг.
Перша частина компромісної угоди передбачає урізання урядових витрат на трильйон доларів упродовж наступних десяти років. Таким чином бюджетні витрати стануть найнижчими від часів президента Ейзенхауера. Угода між Білим домом і Конгресом передбачає ще одне велике урізання бюджетних витрат — на 1,5 трлн дол., рішення мають узаконити до кінця 2011 року. Водночас поріг державного боргу США теж поступово збільшуватиметься — на 2,1 трлн дол.
Президент Обама назвав схвалення законопроекту, який розрядив дефолтну ситуацію у США, що могла перерости на масштабну кризу, головним кроком назустріч тому, щоб Сполучені Штати змогли розпочати жити відповідно до своїх статків. Хоч у компромісному варіанті законопроекту (який став законом) жодна зі сторін не отримала того, що бажала. У документі багато деталей, які не сподобаються ані республіканцям, ані демократам. Президенту Баракові Обамі не вдалося умовити республіканців погодитися на збільшення податків для багатих. Хоч це питання буде пізніше винесено на засідання спеціальної комісії Конгресу. Глава Білого дому заявив, що має намір вимагати підвищення податкового навантаження на найзаможніших громадян і найбільші корпорації для скорочення дефіциту федерального бюджету. У свою чергу, республіканці погодилися на значне збільшення ліміту державних запозичень, ніж вони того хотіли. Ліміт державного боргу Сполучених Штатів буде збільшено на 2,1 трлн дол. (при нинішньому рівні 14,3 трлн), що дасть змогу не повертатися до цього питання щонайменше до початку 2013 року.
МВФ привітав рішення про підвищення ліміту держборгу США. Ця домовленість буде корисна, запевняють його експерти, як для американської економіки, так і світової. Тим часом американські й світові біржі лихоманить, основні показники ділової активності знижуються до рівня найгірших за всю історію біржової торгівлі. Так інвестори реагують на новини з Європи та Сполучених Штатів. На думку деяких учасників ринку, економіка США вступає в нову смугу рецесії. Голова Єврокомісії Жозе Мануель Баррозу заявив про необхідність збільшення обсягів Фонду фінансової стабільності, аби запобігти поширенню банківської кризи. Баррозу закликав до якнайшвидшої переоцінки параметрів фонду через два тижні після того, як вони були узгоджені на саміті країн — членів ЄС. За словами аналітиків, 300 млрд євро, що залишились у фонді після надання фінансової допомоги Греції, Ірландії, Португалії, може не вистачити для допомоги Італії та Іспанії, якщо виникне така необхідність.
Прогнозоване диво
Криза у Сполучених Штатах для експертів стала приводом пригадати, як часто США опинялися у подібній ситуації. Виявляється, надто часто. Те, що у попередні роки американські законодавці та урядовці знаходили компроміс і підвищували для своєї країни боргову планку, багатьом додавало оптимізму. Достатню для ухвалення доленосного рішення про підвищення ліміту держборгу частку песимізму, очевидно, забезпечило усвідомлення того, що жити в борг громадянам і країнам стає все більш небезпечно. Тим паче, якщо це така країна, як США.
Американські проблеми легко можуть стати загальносвітовими. Хоч український прем'єр М. Азаров запевняє, що наразі фінансова ситуація в Україні стабільна як ніколи, відлуння американських негараздів може докотитися і до нас. Адже половина валютних резервів, сформованих у НБУ, — у доларах, 50% зовнішньоторговельних контрактів теж в американській валюті.
Деякі експерти запевняють, що проблема із держборгом Сполучених Штатів надто перебільшена. Долар займає велику частину золотовалютних резервів усіх країн світу. На тлі тривалої інформаційної війни національні банки не почали масово продавати цю валюту. Жодних катастрофічних наслідків для світового фінансового сектора, а також фінансового сектора України не сталося. Водночас аналітики наголошують, що знайдене у США рішення щодо запобігання дефолту — не привід розслаблятися українській владі (оскільки становище нашої економіки значною мірою пов'язане із ситуацією на зовнішніх ринках). А державний борг і рівень доларизації залишаються на високому рівні.
Американська перемога тимчасова і сумнівна, констатують економісти. У короткостроковій перспективі ухвалене рішення про підняття планки держборгу — позитивне для світової економіки. Певна стабільність ненадовго повернеться у світ фінансів. Американські компанії мають великі прибутки, але їхня інвестиційна політика недосконала і непродуктивна, управління фінансами неефективне. Це гальмує національну економіку. За борги урядові заплатять звичайні американці. Урізання бюджетних витрат торкнеться програми медичного страхування — гордості демократів. Кілька сот мільярдів недоотримає Пентагон. А от податки для багатіїв поки не збільшено.
Ситуація у Сполучених Штатах підігрівається штучно замовними коментарями в пресі, запевняють деякі аналітики. Обидві сторони конфлікту були зацікавлені в драматизації сюжету. Глобального ефекту явно досягнуто. Це літо увійде в історію США як спалах міжпартійних суперечностей, що мало не висадили у повітря бюджетний процес, а заразом усі фінанси. Республіканська пропозиція була підвищити ліміт держборгу, але не набагато, так, щоб дожити до наступних виборів. Демократів такий варіант не влаштовував. Якби у 2012-му довелося переживати такі самі непорозуміння, вони припали б на передвиборчі місяці. А це невигідно чинному президентові — він утратив би очки.
Американський процес має здебільшого внутрішній характер, тому нас не має надто цікавити, зауважують деякі експерти. Проте наш народ так нервується, що навіть дехто скидає долари, і в банках стоять черги за золотом, люди прагнуть купити дорогоцінний метал. На такому тлі характерна реакція світових інвесторів — долари, американські акції та облігації все ще надійний товар на фінансових ринках. Замінити їх нічим. Навіть золото не здатне — його бракує. Китай, приміром, уже не продає золото, все споживають всередині країни.
Існують валюти, які називають «тиха гавань». Найкращий тут швейцарський франк. Одначе і там не все так просто — франків у глобальному масштабі малувато. Поки доведеться пожити з доларом. Підвищення ліміту держборгу США — тимчасовий захід, зазначають експерти. Скорочення витрат невелике порівняно з очікуваними витратами. Так що нову пекельну машину уже спорядили, вибухівкою нашпигували і таймер увімкнули. І немає єдиного плану ліквідації держборгу. Змінено тільки швидкість, з якою він зростає.
Боргові уроки
Треба вчитися на помилках інших. Це мають враховувати не тільки окремі люди, а й держави. Саме таку ситуацію маємо зараз. Після того як одразу кілька економік світу, у тому числі така потужна, як американська, продемонстрували, до яких негативних наслідків може призвести звичка жити у борг, інші країни мають зробити все, аби унеможливити повторення подібного сценарію.
В Україні ситуація із зовнішніми запозиченнями поки не критична, але й не така, щоб сприймати її крізь рожеві окуляри. На позичені кошти і сама держава, і її недержавний сектор звикали жити роками. Україна багато брала в борг, нині державні запозичення сягнули 40% ВВП (в Італії та США — понад 100%, у Японії — більш ніж 200%). Не проблема — позичати, а в тому, чи можна скоротити дефіцит держбюджету, наскільки довго доведеться позичати. З урахуванням цього експерти радять будувати економічну політику. На ринках зовнішніх запозичень Україна має шукати найвигідніші умови, постійно скорочувати дефіцит держбюджету й корпоративні борги. Головне, щоб усі витрати фінансували із реально заробленого, а не позиченим.
Наразі дефіцит українського держбюджету становить 3,5% ВВП, у 2012-му його планується зменшити до 2,5% (у США — майже 10%, у Греції — 14, у більшості країн ЄС — 5-6%). Цей дефіцит треба буде фінансувати, і держава виходитиме на ринки капіталу. Проте позичені гроші не слід «проїдати», застерігають експерти, тим паче розкрадати ласими до чужого добра господарниками і чиновниками. Сумнівно, що будь-якому українському урядові вдасться жити і розвивати економіку без зовнішніх запозичень. Такий шлях гальмує розвиток держави, тому важливо ефективно використовувати зовнішні кредити. Поки відсотки по них нижчі, ніж за кошти, які можна позичити всередині країни.
В уряді запевняють, що готові винести уроки і з переддефолтної ситуації у США, і з вітчизняної практики «проїдання» позиченого. Зокрема, прем'єр М. Азаров наголошує, що фінансова ситуація у США, незважаючи на те, що технічного дефолту вдалось уникнути, змушує з підвищеною обережністю ставитися до зовнішніх запозичень. Мета нашої економічної політики, переконує він, у насиченні внутрішнього ринку вітчизняними товарами, які виробляють на вітчизняній техніці за передовими технологіями. Уряд проводитиме політику опори на власні сили, політику інвестиційно-інноваційного розвитку. Глава уряду запевняє, що фінансових потрясінь в Україні не буде і курс національної валюти залишатиметься стабільним.
На жаль, неприємних сюрпризів Україні треба очікувати не лише із Заходу, а й зі Сходу. Про це заговорили російські експерти, оцінюючи можливі наслідки російських обмежувальних заходів щодо доступу українських товарів на ринки країн Митного союзу, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан. Вони спрогнозували, що економічна ситуація в Україні може різко загостритися і у поєднанні з високими цінами на енергоносії може призвести до дефолту України. Це рикошетом вдарить і по Росії. Тож Україні треба готуватися до активної оборони відразу на двох економічних фронтах.
Без зовнішніх інвестицій нашій економіці розвиватися складно через її відсталість, структурний анахронізм, низький технологічний рівень, зазначають експерти. На жаль, українська економіка малоконкурентоспроможна, на світових ринках вона представлена лише традиційною сировинною продукцією. Це не дає певності у надходженні валюти, забезпеченні сталості гривні. Ми пережили кілька стрімких неконтрольованих девальвацій гривні, коли зменшилися статки людей і підприємств. Після цього знизився рівень життя. Три роки ми виходимо з цієї кризи з великими труднощами.
На жаль, на ці труднощі наклалися проблеми будівництва об'єктів для європейського чемпіонату з футболу, які зараз тягнуть гроші з бюджету, що могли б бути спрямовані на підтримку реального сектора економіки. Банки кредитів не дають, а якщо дають, то під високі відсотки. Уряд сподівається, що зможе утримати фінансову ситуацію, не допустити знецінення гривні. Цьогоріч швидко зростає інфляція, у другому півріччі вона знову битиме рекорди, зазначають експерти. До того ж держава має повернути чимало позичених у своїх банків і закордонних фінустанов коштів. Це сильний додатковий вплив на внутрішні ціни.
Уряд робить деякі спроби, аби стабілізувати фінансову ситуацію, НБУ депонує, фактично забирає зайву ліквідність у комерційних банків. Через це не вистачає кредитів для розвитку економіки. У другому кварталі темпи зростання ВВП скоротилися від 5,3 до 3,8%. Якщо українська економіка не зростатиме, а інфляція поширюватиметься, то фінансова система не втримається, і рівень життя буде знижуватися.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»