ТРЕТЯ РІЧНИЦЯ П'ЯТИДЕННОЇ ВІЙНИ
Восьмого серпня виповнилося п'ять років від часу російсько-грузинської війни 8–12 серпня 2008-го. Лідери обох держав скористалися цим приводом для чергових заяв і взаємних звинувачень.
Додаткове емоційне напруження дає актуальна політична ситуація, яка складається навколо проблем регіону. Конгрес США днями спеціальною резолюцією підтвердив, що Сполучені Штати кваліфікують результати війни трирічної давнини як окупацію Південної Осетії та Абхазії.
Увагу до цього конфлікту привертає й ситуація, що складається навколо інших неврегульованих питань із самопроголошеною незалежністю. Переговори щодо Нагірного Карабаху опинилися у глухому куті, хоч сторони поки визнають, що краще роками вести перемовини, ніж вирішувати суперечку за допомогою війни. У дипломатичному проваллі також проблема визначення законного статусу Придністров'я. Крім того, на півночі Косова знову загострилися сербсько-албанські суперечності. Тобто «скриню Пандори», яку п'ятиденною війною відчинили три роки тому Росія й Грузія, досі не вдається зачинити. Звідти на світ Божий з'являються нові й нові проблеми.
Натомість в обох напіввизнаних державних утвореннях готуються до президентських виборів. Причому політичні пристрасті розпалено до межі. У Південній Осетії чинний президент Едуард Кокойти запевнив, що жодного «спадкоємця» на свою посаду не готує. В Абхазії також розгортається президентська виборча кампанія, зумовлена смертю президента Сергія Багапша. Розгорнулася гостра конкуренція між виконувачем обов'язків президента Олександром Анквабом, Сергієм Шамбою та Рауле Хаджимбою. За кожним із них стоять родинні клани, які сподіваються на перерозподіл влади. Тому старійшини звернулися до трьох провідних кандидатів із проханням не обливати брудом одне одного, не дестабілізувати й без того непросте внутрішньополітичне становище в Абхазії.
Не дивно, що після війни ситуація у регіоні далека від урегулювання. Визнання незалежності Південної Осетії й Абхазії обмежене лише Росією та її латиноамериканськими союзниками — Венесуелою, Нікарагуа і екзотичною державою Вануату. Однак створений Косово та продовжений цими державними утвореннями прецедент силового проголошення незалежності — вибухонебезпечний виклик для сучасної системи міжнародних відносин.
також у паперовій версії читайте:
- У ЦЕНТРІ УВАГИ— ЦЕНТРАЛЬНА АЗІЯ
- МІЖ ЕКОНОМІЧНИМ І ПОЛІТИЧНИМ БАНКРУТСТВОМ
- СЕРЕДЗЕМНОМОРСЬКІ НЕГАРАЗДИ
назад »»»