ЯК СТВОРИТИ КОМФОРТНІ УМОВИ ДЛЯ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ?
У нас період реформ. За однією йде інша. Ми ще не оговталися від пенсійної, а вже чекає реформа у сфері житлово-комунального господарства. Хочеться вірити, що вона буде на краще для людей. Посадовці обіцяють, що Житловий кодекс Верховна Рада ухвалить восени.
Із чого розпочати розповідь про реформу? Очевидно, з того, що наробило багато галасу — різні тарифи і необхідність їх вирівнювання та створення відповідної структури, яка б за це відповідала. Базовою складовою цієї реформи стане, як вважає влада, Національна комісія регулювання ринку комунальних послуг, яка буде ефективним інструментом контролю якості послуг.
Тим-то Президент своїм указом нещодавно, власне, й створив її. Він вимагає, аби комунальні тарифи були справедливі, а люди знали, за що платять. При цьому має бути забезпечено відповідну якість комунальних послуг. Окремо глава держави звернув увагу нової комісії, яку очолив Валерій Саратов, на необхідність передбачити в державному бюджеті-2012 низку позицій щодо поліпшення ситуації в ЖКГ, говорячи про концепцію державної політики в цій сфері. Більше того, Президент доручив Кабміну до першого серпня підготувати єдину методику розрахунку формування тарифів на житлово-комунальні послуги.
Відповідні настанови дано новопризначеному міністрові регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Анатолію Близнюку (необхідність забезпечення житлом інвалідів, будівництво доступного житла для молоді, необхідність заощаджувати ресурси, бо це непорядок, що лічильниками води забезпечено 40 відсотків помешкань, а тепла — 23 відсотки). Протягом 2011-2012 років треба довести ці показники до ста відсотків.
Указ підписано, завдання роздано, комісію створено. А які конкретно її функції?
Згідно з указом Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг установлюватиме тарифи на комунальні послуги відповідно до порядків формування таких тарифів і процедур їх установлення, затверджених комісією регулювання електроенергетики (НКРЕ). Це — до ухвалення новоствореною комісією нормативно-правових актів із питань формування та встановлення тарифів на комунальні послуги.
Нацкомісія контролюватиме дотримання суб'єктами господарювання умов і правил певних видів діяльності у сфері теплопостачання та централізованого водопостачання і водовідведення, передбачених ліцензіями, виданими в установленому порядку до утворення комісії, а також форм звітності, затверджених НКРЕ, до ухвалення нормативно-правових актів із питань статистичної звітності.
Кабінет Міністрів за місячний термін має забезпечити розробку проекту положення про Національну комісію регулювання ринку комунальних послуг, затвердити граничну чисельність працівників комісії з урахуванням зменшення граничної чисельності працівників НКРЕ, розв'язати питання матеріально-технічного забезпечення діяльності комісії.
Тепер іде робота із утілення цих постулатів у життя урядовою групою з проведення реформи та владою.
Як повідомляє прес-служба першого віце-прем'єр-міністра Андрія Клюєва, на селекторній нараді з участю представників міністерств, відомств і керівників усіх регіонів А. Клюєв доручив главам облдержадміністрацій при роботі над проектами місцевих бюджетів звернути особливу увагу на фінансування ЖКГ. Він має намір особисто перевіряти наявність на місцях чітких планів із модернізації цього сектора економіки на наступний рік.
А. Клюєв доручив керівникам усіх регіонів до кінця серпня втілити в життя документи, які було напрацьовано урядовою робочою групою з проведення реформи в житлово-комунальному господарстві — рішення Кабміну й законодавчі акти, ухвалені Верховною Радою. На думку урядовця, з реформи ЖКГ починається модернізація країни, створення комфортних умов для життя людей.
Усе перераховане вище важливе й потрібне, але людей лякає, що влада хоче мало не силоміць загнати нас в об'єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), мовляв, станом на травень їх (об'єднань) в Україні було створено 12 тисяч, але цього замало (це передбачає, до речі, й проект Житлового кодексу).
Цим шляхом влада хоче перекласти проблеми з експлуатації та утримання житла на населення. Відомо, що фактично кожен четвертий городянин живе в квартирі з низькими експлуатаційними якостями й незадовільним технічним станом, яка вичерпала експлуатаційний ресурс. Це для держави важка ноша. А для людей?
Звичайно, можна запустити в ЖКГ так звані управляючі компанії як посередники між ОСББ і обслуговуючими компаніями, що надають послуги. Загалом якісні послуги не можуть бути дешевими. Навіть якщо вдатися до запровадження обслуговуючих компаній, які надаватимуть послуги ОСББ на договірній основі без посередників.
Як зазначають експерти, всі ці завдання можна розв'язати лише тоді, коли під діяльність ОСББ буде підведено міцну матеріальну базу, а його члени зможуть платити надавачам послуг за нормальними тарифами, до яких входять інвестиційна і бізнесова складова. Де взяти реальні джерела фінансування ОСББ? Тому і в Києві планували цього року створити триста ОСББ, а створили 30. Люди не хочуть брати на себе будинки без капремонту.
Екс-міністр ЖКГ, а нині голова фонду підтримки регіональних ініціатив Олексій Кучеренко, зауважує, що процес створення ОСББ повинен супроводжуватися формуванням державного фонду для фінансової підтримки об'єднань при першому капітальному ремонті будинків, бо це, на його думку, тепло- і енергомодернізація, термомодернізація, яка приведе до скорочення тепловитрат цього будинку. Тож, на його переконання, саме програма модернізації житлового фонду повинна стати національним пріоритетом України.
Думка слушна, хоч питання про ресурси фінансування ОСББ залишається, як на мене, відкритим. Існує багато інших думок. Є й такі, що пропонують, так би мовити, другий платний етап приватизації ЖКГ. Раніше люди приватизували квадратні метри, а тепер отримають у власність підвали, горища, підсобні та відбудовані приміщення, прибудинкову територію. Проте за гроші (більше того, хоч відповідні документи ще не ухвалено, в Києві, приміром, ОСББ надають землю на правах платної оренди, причому лише на п'ять років. Світовий досвід свідчить, що це робиться безплатно і на тривалу перспективу).
Отож думок чимало. Слушних і не дуже, а то й суперечливих. Аби щось путнє зробити, треба сім разів відміряти (вивчити), а потім уже відрізати (запроваджувати певні вивчені й виважені постулати в закон). Без вирішення основних проблем щодо підведення під реформу ЖКГ міцної матеріальної бази годі й сподіватися на успіх.
Ми спинилися на глобальних питаннях реформування житлово-комунального господарства — створення Національної комісії, ОСББ, контроль за тарифами. Проте для проведення будь-якої реформи потрібний час і ресурси. А в кожного з нас із ЖЕКами, іншими організаціями, причетними до комуналки, щодня виникають проблеми, які заважають комфортності життя.
Скажімо, надавачі послуг і їхні споживачі перебувають не в однаковому становищі. Нині суд подання ЖЕКу, скажімо, за несплату за комуналку, за законом, має розглянути і винести вердикт протягом трьох днів, навіть не спитавши споживача, чому той має борг (хворів, не одержував зарплати тощо). А скаргу споживача на ЖЕК — у звичайному порядку для судової системи, тобто довго.
Народний депутат Арсеній Яценюк уніс законопроект про зміни до Цивільно-процесуального кодексу України, спрямований на те, щоб зрівняти у правах ЖЕКи та споживачів їхніх послуг. Профільний комітет Верховної Ради підтримав пропозицію Яценюка. Тепер слід чекати, поки його розгляне парламент.
Що нас чекає, поки невідомо. Люди зі страхом чекають реформи. Буде вона на благо людей чи навпаки? Що дасть? Що забере? Чи не позбавить вона нас даху над головою?
також у паперовій версії читайте:
- ЧИ ЗІГРІЄ ТЕНДЕНЦІЯ?
- ПОДАТКОВА СОЦІАЛЬНА ПІЛЬГА
- СЕЗОННА РОБОТА
назад »»»