КИТАЙ «ВІДПОВІДАЄ» США
Уже ні для кого не дивна фраза про те, що «все, вироблене у світі, роблять у Китаї». Тому одна з головних причин стрімкого зростання державного боргу США — збільшення торговельного дефіциту з Піднебесною.
Ще десять років тому Пекін перетворився на головного кредитора Вашингтона. Наразі Китаю належить більш як половина боргових зобов'язань Сполучених Штатів. Звичайно, різні американські президентські адміністрації намагалися змінити правила гри. Зрозумілий навіть головний інструмент, за допомогою якого це завдання можна вирішити.
Ідеться про збільшення курсу китайської грошової одиниці юаня до американського долара. Однак Піднебесна послідовно дотримується політики «дешевого» юаня, що дає змогу здешевлювати китайський експорт.
Натомість американські можливості впливу на Пекін здебільшого обмежуються дискусіями на тему захисту прав людини, головним чином у Тибеті та Сінцзян-Уйгурському автономному окрузі. Обидві теми особливо подразливі для Китаю.
Днями Пекін висловив протест Вашингтону за прийом президентом Бараком Обамою тибетського духовного лідера Далай-лами. Цей крок США став особливо символічним, адже тибетські опозиціонери відзначають 60-річчя встановлення китайської влади над Тибетом. Водночас загострюється становище з уйгурами в Сінцзяні. Рік тому китайські війська силою придушили протести уйгурів. Проте до чергових дій їх надихають арабські революції.
Почастішали напади на пости китайської поліції у Сінцзяні. У відповідь жорсткішою стає китайська політика щодо національних меншин. Вона провокує навіть заворушення у донедавна спокійному регіоні Внутрішньої Монголії. Щоправда, там приводами до протестів є не стільки міжнаціональні конфлікти, скільки соціальне невдоволення.
Китайська влада намагається переконати населення, що великі витрати на модернізацію Народно-визвольної армії та глобальну зовнішню політику окуповуються. Зокрема, Піднебесна кредитувала Венесуелу на чотири мільярди доларів, отримавши натомість чимало багатих нафтових родовищ. На таку саму суму китайські фірми отримали контракти на розвиток транспортної й комунікаційної інфраструктури в Ірані. У Пекіні днями також побував прем'єр-міністр Іраку Нурі аль-Малікі, який запевнив Китай у захисті його нафтових інтересів у цій країні.
Зрештою, Піднебесна у відповідь на посилення американського тиску може зайняти жорсткішу позицію стосовно арабських революцій. Зокрема, у пошуках політичної підтримки до Пекіна навідалися представники лівійського полковника Муаммара Каддафі.
Китай активізував свою азійську політику. Днями було відновлено переговори з Японією з питань безпеки. Водночас китайські дипломати домовилися з державами «Асоціації співробітництва країн Південно-Східної Азії» про мирне вирішення конфліктних питань щодо розподілу морських кордонів навколо спірного архіпелагу Спратлі. Однак ці зовнішньополітичні успіхи нівелюються фактом успішного шантажу Пекіна.
Республіка Вануату домоглася від Китаю 34 млн доларів «допомоги». Ці кошти були надані під тиском заяв про можливе визнання незалежності Тайваню. Сплатою цих коштів Пекін довів, що з ним можна торгуватися з приводу спірних питань. Вашингтону просигналізовано, що можливе «анулювання» китайської частини державного боргу США через очікуваний дефолт може бути предметом для перемовин. Інша річ, чи влаштує Вашингтон ціна компромісу, запропонована Пекіном, адже вона може стосуватися не лише відмови від підтримки сепаратистів у Тибеті та Сінцзяні, а й фактичного нівелювання американських гарантій безпеки Тайваню.
також у паперовій версії читайте:
- ФІНАНСИ СПІВАЮТЬ «РОМАНСИ»
- НАФТОВИЙ РИНОК НА РОЗДОРІЖЖІ
- ГОЛОД У КРАЇНАХ АФРИКАНСЬКОГО РОГУ
назад »»»