СПЕКА І ДИХАЛЬНІ ШЛЯХИ
Повернення до торішніх липнево-серпневих температурних аномалій, які обіцяє Гідрометцентр і цього року, примушує серйозніше ставитися до середовища, в якому ми живемо, особливо мешканцям міст.
Чим, власне, загрожує нашим дихальним шляхам очікувана надмірна спека та як убезпечити себе від її наслідків ми вирішили запитати у доцента кафедри оториноларингології Національного медичного університету імені О. Богомольця, кандидата медичних наук Юрія Шевчука.
— За даними медичної статистики, в Україні після торішнього смогу збільшилася кількість ринологічних захворювань (порожнини носа). Чи не суперспека стала тому причиною?
— Звичайно, вдихання токсичних речовин в умовах високої температури безслідно пройти не могло. Навантаження на порожнину носа різко зросло. Звідси синусити, гайморити, риніти різної форми. Найчастіше хронічний риніт виникає через агресивність середовища, і ніс із його захисними функціями просто не може впоратися із ситуацією. Адже він є своєрідним фільтром для повітря, яким ми дихаємо. Усе більше людей хворіє на алергічний риніт, адже на агресивне середовище імунна система вимушена реагувати. Вона часто дає збої, не може впоратися із підвищеним навантаженням. Відзначено, що алергічні захворювання все частіше розвиваються навіть у дітей, у яких немає генетичної схильності до таких хвороб.
— Тобто головна небезпека смогу — виникнення захворювань порожнини носа?
— На жаль, не лише ринологічні патології зумовлює літня спека. У повітрі, що оточує нас, присутні спори різних мікроорганізмів, побутовий пил, віруси і бактерії. А оскільки слизова оболонка носа не може впоратися з ними, близько 50 відсотків цих дрібних часточок потрапляє в легені. Адже саме від рівня забрудненості повітря безпосередньо залежить 30 відсотків усіх випадків захворювання на пневмонію, третина від загальної кількості хворих ГРВІ й понад 20 відсотків випадків бронхіальної астми.
— Вважається, що бронхіальна астма має генетично зумовлену природу?
— Крім генетичної схильності, для «запуску» захворювання потрібні додаткові, так би мовити, чинники. Одним із них є, зрозуміло, несприятливе для органів дихання навколишнє середовище. Тож слід пам'ятати, що загальний опір організму в надмірно спекотну погоду істотно знижується, адже забагато сил йому доводиться витрачати на підтримку природної терморегуляції.
— Тоді, напевне, у цей час краще сидіти вдома чи на роботі?
— Це теж не вихід. Навіть у повітрі офісу міститься близько 100 хімічних сполук, насамперед фенол, свинець і ртуть. Слизова оболонка носа також ушкоджується пилом від копіювальних апаратів. А в килимових покриттях ховаються плісневі гриби та інші мікроорганізми. Що вже говорити про автомобілі. Нещодавно проведене українськими гігієністами дослідження засвідчило, що забруднення повітря в салоні авто становить до 100 міліграмів на кубометр повітря. Для порівняння: у житловій зоні маємо лише міліграм на кубометр. Повітря в Києві, як і в будь-якому іншому великому місті України, є гідною ілюстрацією таблиці Менделєєва: в ньому містяться фенол, діоксид азоту, оксид вуглецю, аміак і формальдегід. Усе це змішується з вихлопними газами, атмосферними викидами підприємств, автозаправних станцій, із пилом та реагентами, і отримуємо газовий коктейль, яким день за днем дихають жителі міст.
— Що ж з усім цим робити?
— Окрім загальновідомих правил здорового способу життя (заміські прогулянки, повноцінний сон і харчування), слід цілеспрямовано позбавляти організм від токсинів. «Прочистити» природний фільтр допомагають перш за все цитрусові — лимони, апельсиновий фреш, волоські горіхи з медом. Не варто нехтувати й підтримкою достатнього рівня рідини в організмі, адже ми на 78 відсотків складаємося з води. Тут не обійтися без мінеральної води, якої слід випивати на добу не менше двох літрів, проте вона має бути без газу. Корисний цього спекотного періоду і зелений чай, адже він не лише чудово тамує спрагу, а й зміцнює слизову оболонку носа. Допоможуть упоратися із проблемою і молочні продукти. Ферменти і кислоти, що містяться у складі молока, виводять продути розпаду вихлопних газів.
Окремо слід звернути увагу на процедуру промивання порожнини носа. Знаменитий радянський мікробіолог Гамалея радив промивати ніс сольовим (столова ложка на склянку води) або мильним розчином. Багато лікарів вважає за необхідне ввести цю процедуру в ужиток, так само, як колись було введено правило «мийте руки перед їдою». Лише потрібно враховувати, що при частих кровотечах із носа, отитів і деяких інших ЛОР-захворюваннях ця процедура протипоказана. Тому насамперед порадьтеся з отоларингологом про це.
також у паперовій версії читайте:
- ДІАГНОЗ ПІДКАЖУТЬ РУКИ
- УСІМ БРАКУЄ ЗЕЛЕНІ
- РАНКОВИЙ ГІСТЬ НА ІМ'Я ФІТНЕС
- ТРИВАЛІ ПЕРЕЇЗДИ: ЯК УБЕРЕГТИ НОГИ
назад »»»