МЕТАЛ СИМВОЛІЗУЄ МУЖНІСТЬ...
У харківській галереї «АВЕК» відкрилася виставка «Назустріч Країні Вранішнього Сонця: культура та мистецтво доби Мейдзі», організована Міжнародним благодійним фондом Олександра Фельдмана. В експозиції представлено кращі зразки художнього литва та металопластики Японії другої половини ХІХ — початку ХХ ст. із зібрання The Feldman Collection.
Як зазначив голова Фонду Олександр Фельдман, новий виставковий проект не тільки продовжує традицію ознайомлення української громадськості з культурним надбанням Японії, а й є виявленням співчуття та дружньої підтримки мужньому народові, котрий навесні цього року постраждав від руйнівного стихійного лиха. «Впевнений, що знайомство з творами мистецтва, які вперше представлені на цій виставці, не лише розкриють перед глядачами нові грані японської культури, а й сприятимуть подальшому зближенню наших народів, розширенню діалогу між культурами»,— наголосив Олександр Фельдман.
Під час урочистої презентації організатори та гості виставки запустили різнокольорових паперових журавликів на знак дружби і солідарності з японським народом. Легендарний паперовий журавлик, що є однією з найвідоміших фігурок у японському мистецтві орігамі, знаний у світі також як символ миру, надії, доброти й співчуття.
На виставці представлено понад 70 творів японських майстрів. В Україні вперше експонується таке розмаїття художніх виробів із металу, що репрезентують кращі досягнення мистецтва Країни Вранішнього Сонця доби Мейдзі (1868–1912). Вибір предмету виставки невипадковий. За своїм декоративним і символічним значенням метал посідає особливе місце в традиційній культурі Японії. Він символізує мужність, стійкість, терпіння, силу духу — саме ці риси національного характеру японці яскраво демонструють в часи важких випробувань.
Як зазначають фахівці, доба Мейдзі стала часом останнього розквіту національного ремісництва. Після тривалої самоізоляції Японія відкрилася світові й переживала глибокі внутрішні зміни. Скасування самурайства та заборона носіння мечів викинули за борт історії не тільки воїнів-феодалів, а й численних майстрів металу, що виготовляли зброю. Однак випробування дали поштовх для самовдосконалення та нового розквіту. Майстри металу звернулися до металопластики і потім із гучним успіхом експонували свої роботи на Заході, а самурайські принципи та цінності стали основою загальнонаціонального виховання. І зараз, попри удари стихії й виклики техногенної епохи, японський народ демонструє світові зразки національного духу, закладені в добу Мейдзі.
Основу експозиції становлять твори малої пластики — невеличкі за розміром скульптури (окімоно) з бронзи та срібла. Загальну увагу привертає перлина виставки — «Мати, що годує немовля» майстра Удагава Кадзуо, відома також як «Японська мадонна». Варіант цієї скульптури, вирізаний з кістки, вже експонувався у Харкові на виставці «У затінку сакури» (2008). Тепер харків'яни та гості міста можуть бачити модель, яку Кадзуо виготовив із бронзи спеціально для Всесвітньої виставки 1904 року в Сент-Луїсі (США) та згодом експонував у Лондоні у 1910 році. Бронзовий варіант японської мадонни — не точна копія різьбленої. Він не тільки відрізняється деякими нюансами, а й завдяки матеріалу набуває іншого звучання: попри юність та ніжність молода мати виглядає сильною жінкою.
Відвідувачі виставки мають змогу ознайомитися також із творчістю видатного японського скульптора-анімаліста Масацуне Кімура (1827–1890), неперевершених майстрів металопластики кінця ХІХ — початку ХХ ст. Ічіока Шиун і Такагава Моріцугу. Уперше широко представлені роботи відомої компанії Міяо, яка наприкінці ХІХ ст. спеціалізувалася на декоративній пластиці для оздоблення європейських інтер'єрів. Звідси й висока якість експортної продукції, академічний вишкіл у пластичному моделюванні форми, підвищені декоративні ефекти, утворені поєднанням темної бронзи із орнаментуванням сусальним золотом.
Жанрово-сюжетне розмаїття (від міфологічних персонажів до побутових сценок і анімалістики), бездоганність виконання, ретельність у передачі деталей, пластична виразність — усе це приковує погляд, зачаровує, створює відчуття контакту з японською культурою. Твори малої пластики ефектно доповнюють кинджали в розкішно декорованих срібних і бронзових оправах, різноманітні за формами й технікою виконання гарди мечів (цуби) із заліза, міді та мідних сплавів, вишукані трубки для куріння (кісеру) зі срібла. Щоразу дивує віртуозне вміння майстрів утілювати в невеличких цубах, кісеру та ще менших за розміром декоративних деталях оправи холодної зброї різноманітні, часто складні сюжети.
Виставковий проект передбачає знайомство глядачів і з іншими формами японської культури. На весь час роботи виставки розроблено насичену програму інтерактивних заходів — майстер-класів із чайної церемонії, бойових мистецтв, орігамі, ікебани, каліграфії, традиційних прикрас, мистецтва вдягання кімоно, а також кураторських лекцій та спеціальних екскурсій для сліпих дітей з тактильним «оглядом» відібраних експонатів. Усе це, як вважають організатори виставки, сприятиме формуванню цілісного образу Японії, розвитку міжкультурного діалогу та реалізації просвітницької функції мистецтва.
Крім того, для створення відповідної атмосфери, посилення у відвідувачів виставки відчуття причетності до культури Країни Вранішнього Сонця внутрішній двір галереї «АВЕК» декоровано з використанням японських мотивів.
Виставка триватиме до першого жовтня.
Підготувала Тетяна КРОП
також у паперовій версії читайте:
- У ЛЬВОВІ ЗНОВУ ФОРУМ ВИДАВЦІВ
- НАЗВАНО ПЕРЕМОЖЦІВ ОДЕСЬКОГО КІНОФЕСТИВАЛЮ
- У ЛАСТІВЧИНОМУ ГНІЗДІ СТВОРЯТЬ МУЗЕЙ
- ІМЕНІ... КОТОРОГО?
назад »»»