ЩОБ ПРОЖИТКОВИЙ МІНІМУМ
БУВ ПРАВИЛЬНИЙ
Згідно зі ст. 5 Закону України «Про державні соціальні гарантії» прожитковий мінімум є базовим соціальним стандартом достатнього рівня життя, тому його величина має визначатися у чіткій відповідності до положень законів України «Про прожитковий мінімум», «Про державні соціальні гарантії». Від його розміру залежать усі соціальні виплати: зарплати, пенсії, різні види соціальної допомоги. Скажімо, в основі організації заробітної плати в нас лежить мінімальна заробітна плата, що базується на прожитковому мінімумі. Про недоліки цього говорили багато експертів. Президент України В. Янукович назвав це «ганебним явищем». Отож виходить: достатній рівень прожиткового мінімуму свідчить про можливий достатній рівень життя.
Кабінет Міністрів України згідно з положеннями попередньої та чинної Генеральної угоди зобов'язаний визначити величину прожиткового мінімуму до розгляду Закону про Державний бюджет на наступний рік разом із своїми соціальними партнерами.
Офіційна величина прожиткового мінімуму на 2011 рік, на думку партнерів уряду, була визначена урядом із порушенням Закону України «Про прожитковий мінімум». При її формуванні не враховано вартість наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів і послуг для основних соціальних і демографічних груп населення. Він був обрахований, виходячи із законодавчо встановленого прожиткового мінімуму в грудні 2010 року, збільшеного на рівень інфляції. Розміри його виявилися вже в січні 2011 р. заниженими на 21 відсоток.
— Варто зазначити,— каже експерт Галина Голеусова,— що від 2000 року не переглядалися набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для визначення розміру прожиткового мінімуму, хоч Закон «Про прожитковий мінімум» вимагає робити це не рідше одного разу на п'ять років. Проект постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження наборів продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг для основних соціальних і демографічних груп населення», підготовлений Мінекономіки в січні 2011 року за результатами науково-громадської експертизи, не враховує реальних змін у структурі споживання населення і насамперед бідного.
Аналіз свідчить, що в усіх групах населення спостерігається позитивна тенденція зниження витрат на продукти харчування і збільшення на непродовольчі товари і послуги (64,9 відсотка становили сукупні витрати на продтовари у 2000 році; у 2009 р. — 50 відсотків).
У структурі прожиткового мінімуму питома вага витрат на продукти харчування, навпаки, збільшилася (для працездатних від 51,1 до 60 відсотків), що зовсім не відповідає реальним змінам у структурі витрат.
Розробники наборів не наблизили методології формування прожиткового мінімуму в Україні до міжнародних стандартів, визначених, зокрема, у ратифікованих Україною ст. 30 Європейської соціальної хартії, Конвенції № 117 МОП «Про основні цілі та норми соціальної політики», ст. 25 Загальної декларації ООН з прав людини.
От і виходить, що при формуванні нових наборів до прожиткового мінімуму не внесено пунктів із багатьох життєво необхідних витрат (будівництво чи купівля житла або його винаймання, оздоровлення, утримання дітей, платні медичні послуги тощо). А це ж закріплено в Законі «Про прожитковий мінімум», а також у міжнародних стандартах.
Всупереч рішенню Конституційного Суду від 22.05.2008 р. уряд безпідставно вилучив із складу прожиткового мінімуму, визначеного для осіб, які, згідно із законом, підлягають обов'язковому державному соціальному страхуванню, суму податку з доходів фізичних осіб, що призвело до штучного заниження величини прожиткового мінімуму на працездатну особу майже на 10 відсотків.
На виконання ст. 24 Закону України «Про державні соціальні стандарти» необхідно запровадити механізм поточного коригування вартісної величини прожиткового мінімуму залежно від коригування цін. Дані моніторингу свідчать, що протягом 2007–2011 років офіційна величина прожиткового мінімуму щомісяця виявлялася заниженою порівняно з фактичним рівнем цін.
Очевидно неправильним є перехід при формуванні прожиткового мінімуму від нормативного методу визначення його величини до нормативно-структурного, який базується на нормативному визначенні складу продовольчого кошика та структурному методі розрахунку вартості непродовольчих товарів і послуг як відсотка до вартості продовольчого кошика.
Усе сказане щодо формування прожиткового мінімуму призвело до того, що нині в Україні мінімальні гарантії оплати праці бюджетної сфери, соціальні виплати застрахованим особам у системі соціального страхування та допомоги малозабезпеченим верствам населення є нижчими від прожиткового мінімуму.
Отже, щоб прожитковий мінімум відповідав реаліям, слід змінити методику його визначення, аби забезпечити максимальну відповідність реальній вартості кошика товарів і послуг, зокрема, переглянути структуру нормативів для обрахування прожиткового мінімуму для всіх категорій населення з урахуванням сучасних умов їхнього проживання; розширити перелік витрат, які враховуються при визначенні вартості набору послуг; удосконалити набір товарів і послуг щодо їхньої відповідності реальним умовам, життєвим потребам людини, медичним стандартам; забезпечити механізм коригування офіційної величини прожиткового мінімуму залежно від даних щомісячного моніторингу фактичного розміру прожиткового мінімуму; виконати згадуване рішення Конституційного Суду, включивши до прожиткового мінімуму розмір ставки податку з доходів фізичних осіб і ввести їх у дію 2012 року; скасувати так званий рівень забезпечення прожиткового мінімуму при визначенні права на надання соціальної допомоги та її розмірів. Замість цього слід використовувати базовий соціальний стандарт — прожитковий мінімум. У нас поки що, розраховуючи суму допомоги, скажімо, одинокій матері (і не тільки їй), беруть отой злополучний «рівень забезпечення ПМ», який становить 50 відсотків від цілого ПМ.
також у паперовій версії читайте:
- ДО САНАТОРІЇВ— БЕЗПЛАТНО
- СУБСИДІЇ АВТОМАТИЧНО?
- ЦЕНТР, ДЕ МОЖНА ОВОЛОДІТИ ОДНІЄЮ З 16 ПРОФЕСІЙ
- ЩОДО ЗАХИСТУ СОЦІАЛЬНИХ ПРАВ ГРОМАДЯН
назад »»»