ТАЛІБИ ЧЕКАЮТЬ
НА РЕВАНШ
У жовтні 2011-го виповниться десять років від часу введення до Афганістану американських військ, а незабаром військових контингентів усіх країн — членів НАТО.
Починаючи з 2005 р., військове угруповання західних союзників у Афганістані перевищило сто тисяч солдатів, яких налічував радянський «обмежений контингент» у 1979–1989 роках. Так само як у випадку з радянською війною у Афганістані, західним союзникам знадобилося десятиліття, аби зрозуміти, що військового вирішення афганських проблем не існує.
Наприкінці червня Хамід Карзай, президент Афганістану, визнав факт інтенсивних переговорів, які США ведуть із так званими поміркованими талібами. Незабаром Барак Обама офіційно оголосив план виведення американських військ із Афганістану до початку 2013-го. Цей час також кінцевий для перебування в Афганістані решти військового контингенту Північноатлантичного альянсу.
Військові експерти НАТО демонструють впевненість у спроможності нової афганської армії гарантувати стабільність в Афганістані після завершення виведення військ. Міністр оборони США Леон Панетта, перебуваючи у Кабулі, оголосив про перемогу над талібами. Однак останні швидко довели, що бажане далеке від дійсного.
12 липня 2011 року таліби з десятої спроби вбили губернатора провінції Кандагар, зведеного брата чинного президента Афганістану Хаміда Карзая — Валіда. Саме Валід Карзай був однією з найвпливовіших політичних постатей у цій країні. Його потужні владні позиції ґрунтувалися не лише на родинних зв'язках (що особливо важливо для Афганістану), а й на реальному впливі на всі аспекти життя, причому не лише у провінції Кандагар.
Ця провінція — колиска руху «Талібан». Тому таліби знервовано ставилися до спроб брата президента перебрати на себе контроль за вирощуванням і транзитом наркотичної сировини. Боротьба за володіння цим головним експортним товаром Афганістану розглядається як одна з головних версій вбивства Валіда Карзая. Попри декларовані успіхи у боротьбі з наркотичним виробництвом, на ділі до його згортання справа так і не дійшла, адже афганські селяни не мають альтернативних аграрних культур, таких прибуткових, як мак.
Наразі боротьба за наркотичну столицю — Кандагар — у розпалі. Імовірним переможцем у цьому протистоянні можуть стати таліби, які не зважають на військову присутність НАТО, чиї вояки більше стурбовані збереженням власного життя, аби вчасно залишити цю країну. Реальна перспектива реваншу талібів не дає сподівань на замирення Афганістану.
Північні племена (узбеки і таджики) ніколи не визнавали їхнього домінування у владі. Тож повернення Афганістану до громадянської війни впродовж найближчого року ймовірне. Ситуація від 2001-го відрізняється тільки трагічним досвідом десятирічної військової операції НАТО. Цілковито виправдалися попередження військових експертів про недоцільність використання регулярного війська в афганських умовах. Відкритим залишається запитання, чи всі сторони конфлікту засвоїли його уроки? Певніше за все, Афганістан приречений повернутися у всі кола пекла власної історії.
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
[an error occurred while processing this directive]
також у паперовій версії читайте:
- МІЦНІЄ РОСІЙСЬКО-НІМЕЦЬКА ВІСЬ
- МІРАЖІ ЛІВІЙСЬКОЇ ПУСТЕЛІ
- ІРАК: МІЖ ХАОСОМ І РОЗПАДОМ
назад »»»