СТАВКИ ЗРОБЛЕНО
Нещодавно ухвалений Верховною Радою довгоочікуваний Закон «Про судовий збір» викликав і позитивні, і різко критичні коментарі. Його імплементація поліпшить фінансове становище вітчизняної Феміди і водночас унеможливить доступ до суду вразливих верств населення.
Щоб не стояли на паперті
При побіжному ознайомленні з текстом закону вимальовується тенденція: платити мають значно більше, платити мають усі. Принаймні тепер ніхто не дорікне, що, звертаючись до суду у справах на мільйони, позивачі сплачують до його каси копійчане мито. Та й за одиницю виміру ставок судового збору обрано мінімальну заробітну плату, яка з року в рік зростає. Раніше для обчислення цього платежу використовували неоподатковуваний мінімум — 17 грн — величину, сталу протягом 15 років. Прив'язка до мінімальної зарплати дозволяє автоматично, без внесення змін до законодавства, коригувати величину збору по мірі зростання доходів громадян.
В умовах хронічного недофінансування судової системи збільшення згаданих ставок є особливо важливим, адже ці кошти згідно зі згаданим законом зараховуватимуть до спеціального фонду держбюджету і спрямовуватимуть на нагальні потреби суду (створення і забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційної системи, веб-порталу судової влади, комп'ютерних локальних мереж, сучасних систем фіксування судового процесу, придбання та обслуговування комп'ютерної і копіювальної техніки, впровадження електронного підпису).
Нестача коштів на ці потреби автоматично викликає підозри в корупції. Тож для служителів Феміди, які потерпають навіть від браку фінансів на канцелярське приладдя, ухвалення згаданого закону є безумовним благом. Як заявив один із суддів, це дуже принизливо — стояти на паперті з простягнутою рукою і просити милостиню в держави. Нагадаємо: нині кошти від сплати держмита йдуть у загальний фонд державної скарбниці, а не безпосередньо на утримання судової системи.
Поліпшення фінансового стану вітчизняної Феміди позитивно позначиться на її незалежності, ефективності та якості правосуддя, зазначають експерти. Ухвалення цього закону є також необхідною умовою вдосконалення української системи судочинства, приведення її у відповідність до європейських стандартів.
Зашморг для ЗМІ
Водночас новий закон може мати руйнівні наслідки для засобів масової інформації, застерігає заступник Голови Верховної Ради Микола Томенко. Він нагадує, що з 2003 року діяв закон, який захищав ЗМІ від позовів на невиправдано високу суму. Згідно з ним при подачі заяви про відшкодування моральної (немайнової) шкоди на суму понад 10000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян позивач оплачував 10% ціни позову. Закон про судовий збір, запровадивши нові ставки, скасував цю норму. Тепер ніщо не заважатиме, подавши надумані позови про захист честі та гідності, планомірно знищувати вільну пресу. Класичним прикладом такого кілерства стало закриття газети «Всеукраинские ведомости» наприкінці 90-х років минулого століття.
Однак чи мали автори цього нормотворчого акта на меті задушити свободу слова мільйонними позовами, невідомо. Утім, якщо це — його побічний ефект, котрий виник випадково, він зайвий раз свідчить про якість вітчизняної законотворчості. Запроваджуючи нові ставки, разом з водою вихлюпнули дитину. До того ж текст закону про судовий збір з'явився ще 30 грудня минулого року і навіть свого часу був відправлений на повторне перше читання. Тож можна було організувати цілу кампанію на захист свободи слова, зазначає голова спілки «Правозахист для тебе» Олександр Сушаниченко, як це було успішно зроблено при намаганні ухвалити закон про свободу масових зібрань, котрий суперечив вимогам Конституції.
Поправки неминучі
Суттєве (в рази) збільшення судового збору поставило питання про доступність правосуддя. Екс-міністр юстиції, нині президент Інституту правової політики Микола Оніщук розцінює це як наступ на гарантоване Конституцією право на судовий захист. Адже збільшення розміру судового збору відбувається на тлі зростання податкового тягаря та подорожчання життя.
Можливо, щоб пом'якшити удар по малозабезпечених верствах населення, варто повернутися до права бідності, пропонує експерт спілки «Справедливість і закон» Валентин Дорожанчук. Колись цей інститут існував і на теренах Російської імперії. Згідно з ним особи, які не мали достатніх коштів, звільнялися від судових витрат. У кожному конкретному випадку це вирішував суд. Цим правом могли користуватися позивач, відповідач і треті особи у справі.
Необхідною умовою для його отримання було те, що справа мала бути правомірною. Отож той, хто хотів скористатися такою можливістю, мав надати суду докази, на яких базується його претензія чи захист.
Це право — особисте, воно не поширювалося на спадкоємців. Більше того, заможний спадкоємець навіть був зобов'язаний відшкодувати судові витрати, які були в спадкодавця. Суму, витрачену з державної скарбниці, а також мито, якщо справа вирішувалася на користь особи, наділеної правом бідності, вираховували з відповідача.
Хай там як, а збільшивши ставки, необхідно гарантувати вразливим верствам населення право на судовий захист. Про це слід було подбати ще на етапі підготовки згаданого законопроекту, щоб він не позбавив їх доступу до суду.
Критичні зауваження зробило й парламентське Головне юридичне управління. Зокрема, воно вказує на незрозумілість підходу, котрий визначає перелік заяв, за подання яких судовий збір не справляється. Наприклад: за подання заяви про встановлення «факту смерті особи, яка пропала безвісти», не потрібно сплачувати, а за подання заяви «про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою» — навпаки. Така норма не гарантує рівності громадян перед законом, проголошеної в ст.24 Конституції.
Ще один прояв суперечності принципу рівності — судовий збір не стягується при поданні заяви про розірвання шлюбу з особою, засудженою до позбавлення волі на строк не менше, як три роки. Чим зумовлена така вибірковість, зрозуміти важко. Тож фахівці Головного юридичного управління нагадують про правову позицію Конституційного Суду: «Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах». Щоб цього досягти, поправки до згаданого закону неминучі, наголошують експерти.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ЗАПИТУВАЛИ— ВІДПОВІДАЄМО
- ЗА ПІВРОКУ В МІЛІЦІЇ ЗАГИНУЛО 26 ОСІБ
- БІЖЕНЦІВ ЗАЛИШИЛИ ПІД ВАРТОЮ
назад »»»