СПЕКОТНЕ БЛИЗЬКОСХІДНЕ ЛІТО
Розбурханий арабськими революціями Близький Схід ніяк не може прийти до тями. У цьому великому регіоні за межами революційних впливів залишилися тільки дві держави — Ізраїль та Саудівська Аравія. Щоправда, навіть у них окреслилися серйозні виклики внутрішній безпеці.
Ізраїльське міністерство закордонних справ днями скасувало літні відпустки для своїх дипломатів. Це пояснюється бажанням завадити запланованому на вересень проголошенню незалежності Палестини. На цьому наполягає навіть адміністрація президента США Барака Обами, яка вважає створення держави Палестина в кордонах станом на червень 1967 року, тобто до шестиденної війни, яка збільшила територію Ізраїлю за рахунок палестинських і сирійських земель, способом стабілізації становища у регіоні.
В унікальному становищі опинилася Саудівська Аравія. Ця велика нафтоносна держава по всьому периметру своїх кордонів оточена нестабільними країнами: Ірак на півночі лишається хрестоматійним прикладом країни, де щоденні теракти стали способом життя; Йорданія продовжує балансувати між прихильниками короля Абдалли ІІ та ісламістами,; Ємен у стані громадянської війни, а його президент Абдулла Салех відбув на лікування до Саудівської Аравії.
Нарешті у сусідньому нафтоносному Бахрейні лише присутність саудівських військ стримує посилення впливу на місцевих шиїтів з боку Ірану. Спроба саудівських жінок спровокувати заворушення, коли вони всупереч офіційній забороні влади відкрито намагалися керувати автомобілями, не вдалася.
Відносну стабілізацію внутрішньополітичного становища у королівстві оглядачі пояснюють дією відразу кількох чинників. По-перше, сили безпеки королівства брутально придушили у зародку опозиційні настрої, по-друге, саудівська монархія, маючи величезні валютні резерви, крім батога, вдало використала й пряник, підкупивши соціальними пільгами потенційних «революціонерів».
Такий прагматичний курс набагато складніше проводити у біднішій Сирії. Другий місяць сирійські військові продовжують застосовувати силу для придушення демонстрацій протесту опозиції. Сирійські ісламісти навіть зробили невдалу спробу прориву кордону з Ізраїлем на спірних Голанських висотах.
У свою чергу, США звинуватили Іран у наданні матеріальної підтримки сирійському президентові Башарові Асаду. Однак спроба Британії та Франції провести через Раду Безпеки ООН резолюцію із засудженням дій влади Сирії наштовхнулася на рішучу протидію Китаю та Росії. Москва і Пекін роздратовані першими результатами майже стоденної операції НАТО у Лівії, адже резолюція Ради Безпеки ООН № 1973 формально не давала права на бомбардування Лівії для усунення від влади Муаммара Каддафі.
На цьому акцентувала і його дочка Айша, яка подала у паризький суд позов проти НАТО та президента Франції Ніколя Саркозі, звинувативши їх у вбивстві свого молодшого брата та його родини. Каддафі запропонував провести вибори до лівійського парламенту та навіть «федералізувати» країну, наділивши широкими правами опозиціонерів із Бенгазі.
Утім, ці пропозиції не були підтримані ані лівійською опозицією, ані Заходом. Через це ситуація в Лівії невизначена, а від того ще небезпечніша для стабільності у Середземномор'ї. Адже не може похвалитися великими демократичними успіхами й влада Єгипту та Тунісу, де революції начебто перемогли.
Владі Тунісу лише на гроші Італії й Євросоюзу вдалося спинити масовий відплив громадян до Європи. Однак внутрішньополітичної стабілізації у країні не досягнуто. Раніше заплановані на липень вибори до парламенту Тунісу перенесено на жовтень. Проте скептики зазначають, що й тоді вони навряд чи відбудуться, адже процес партійного будівництва в країні далекий від завершення. Натомість єгипетські військові лише днями скасували у Каїрі комендантську годину, а парламентські вибори в країні призначено на літо 2012 року.
Загалом так само далеко від стабілізації становища на регіональному рівні. Причому в разі ескалації бойових дій у Лівії та загострення становища у Сирії ситуація може ще більше погіршитися з усіма негативними наслідками для міжнародних відносин.
Андрій МАРТИНОВ
також у паперовій версії читайте:
- ПРО: ВІДСУТНІСТЬ ПРОГРЕСУ
- ВІЛЬНИЙ ШЛЯХ ДО ЗОНИ ВІЛЬНОЇ ТОРГІВЛІ?
назад »»»