ЄВРОПЕЙСЬКИЙ ВЕКТОР
Питання розвитку економічних відносин із Європейським Союзом, зокрема щодо створення зони вільної торгівлі (ЗВТ), та з Митним союзом, до якого входять Росія, Білорусь, Казахстан, надзвичайно актуальні й потребують додаткового аналізу з формуванням виваженої позиції України, зазначають експерти. Наша держава водночас може мати зону вільної торгівлі з Європейським Союзом та країнами СНД, розвивати відповідні відносини з Митним союзом, а також утворювати в майбутньому нові зони вільної торгівлі. Це світова практика. Так, ЄС має угоди про вільну торгівлю з 24 країнами. А з трьома — Андоррою, Туреччиною, Сан-Марино — митні союзи.
У межах ЄС існує спільний ринок і спільна митна політика, яка також передбачає спільний митний тариф щодо «третіх» країн. Нині у зовнішньоторговельному обороті України частка держав ЄС становить близько 25%, а країн Митного союзу — майже 33%. Експорт до Російської Федерації в умовах зони вільної торгівлі та експорт до країн ЄС при високому тарифному захисті спільного ринку Євросоюзу мають майже практично однакові частки у загальному обсязі українського експорту товарів.
Тож, з одного боку, ми маємо достатньо відкритий ринок країн Митного союзу на умовах ЗВТ, а з іншого — великий і перспективний ринок країн ЄС, до якого наші виробники мають бажання отримати максимальний доступ і який ще не освоєний. І не лише через його високий тарифний захист.
Для просування на європейський ринок потрібно модернізувати українську економіку та підвищити конкурентоспроможність вітчизняних товарів. Влада має намір створити сприятливі умови для залучення іноземного та національного капіталу. І розраховує, що спрощення митного режиму в межах зони вільної торгівлі з ЄС дасть змогу Україні не тільки розширити ринки збуту товарів і послуг, власний експорт, а й наростити імпорт інноваційної техніки та технологій для прискореної модернізації виробництва. Це має стати передумовою для стабільного, довгострокового зростання економіки.
Тому підготовка економічного обґрунтування змін зовнішньоторговельного режиму та обґрунтування позицій України у переговорному процесі з ЄС набуває особливого значення. Правова основа для таких обґрунтувань — Закон України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», відповідні положення щорічного Послання Президента України до Верховної Ради «Модернізація України — наш стратегічний вибір», а також Указ Президента від 10 грудня 2010 року «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України про виклики і загрози національній безпеці України у 2011 році», яким Кабміну доручено вжити додаткових заходів щодо укладення угод про вільну торгівлю з СНД, Канадою та іншими перспективними торговельними партнерами.
Як визначено у щорічному посланні Президента України, інтеграція у європейський політичний, економічний, правовий та гуманітарний простір — орієнтир для проведення системних реформ, модернізації країни. Послідовне й ефективне використання механізмів співробітництва з ЄС має стати базисом для стійкого економічного розвитку нашої держави, основою стратегії реформування основних сфер суспільства і запровадження європейських стандартів задля підвищення якості життя населення.
Цей процес триватиме і мусить завершитися ухваленням оновленої Стратегії європейської інтеграції нашої держави. Україна робить наголос на тому, що її інтеграція в ЄС відповідає інтересам не лише українського, а й загальноєвропейського розвитку. Українська сторона вже досягла суттєвого прогресу на шляху укладання угоди про асоціацію з ЄС.
Нормалізація відносин
Щодо російського вектора у посланні Президента визначено, що Російська Федерація є одним із глобальних світових гравців, найбільш зацікавлених у розвитку динамічного діалогу з Україною. Для нашої держави нормалізація відносин із Росією стала невід'ємною складовою її європейського вибору. Динамічний розвиток українсько-російського партнерства — необхідна передумова для формування стабільного економічного й безпекового середовища в Європі.
Відновлення повноцінного багаторівневого діалогу стало визначальним кроком на шляху до поетапного формування нової формули стратегічного партнерства України та Росії. Свідченням серйозності намірів обох сторін і закономірним результатом спільної роботи буде підписання декларації про українсько-російське стратегічне партнерство.
Відповідно до зазначених основоположних документів Україна зберігає й посилює вектор євроінтеграції і в водночас розвиває економічні відносини з країнами СНД, зокрема з Росією, іншими державами світу, які визначаються стратегічними та перспективними партнерами нашої держави, запевняють урядовці. Ці найважливіші питання зовнішньої політики знайшли відображення у започаткованих системних соціально-економічних реформах, ініційованих Президентом України.
Інтеграція України до спільного ринку з Євросоюзом шляхом створення поглибленої зони вільної торгівлі у форматі «ЗВТ плюс» сприятиме активізації торговельно-економічної співпраці, наголошують експерти.
Формат «ЗВТ плюс» робить акцент на регуляторному середовищі й передбачає, що скорочення та ліквідація торговельних обмежень стосуватиметься не лише двосторонньої торгівлі товарами, а й згоди сторін лібералізувати додатково такі сфери, як торгівля послугами, режими прямих іноземних інвестицій та державні закупівлі, що забезпечить максимально глибоку економічну інтеграцію, до якої будуть готові сторони. Це означатиме, що закони України та стандарти, які стосуються торговельної сфери, відповідатимуть тим, що діють у ЄС. Наближаючи свої правові норми до правових норм Євросоюзу, Україна водночас інтегруватиметься до його внутрішнього ринку.
За оцінками Єврокомісії, у переговорах з Україною ЄС запропонував найвищий рівень торговельної лібералізації, який коли-небудь було запропоновано країні з-поза меж Європейського Союзу. Передбачається, що укладання угоди приведе до вирішення багатьох проблем і скасування бар'єрів, із якими стикаються українські експортери на ринках держав ЄС.
До зазначених проблем належить високий тарифний захист ринку ЄС, насамперед ринку сільськогосподарських товарів. Основним принципом, яким керується українська делегація на перемовинах із ЄС щодо створення ЗВТ, є максимальне забезпечення інтересів українського бізнесу з точки зору реальних перспектив доступу на ринки Євросоюзу, а не формальне завершення переговорного процесу до якоїсь конкретної дати, запевняють урядовці. Тобто ефективне просування переговорів залежить насамперед від отримання реальних перспектив доступу на ринки товарів, послуг і капіталу.
Від часу започаткування у лютому 2008 року офіційного переговорного процесу щодо створення ЗВТ між Україною та ЄС проведено 16 раундів перемовин. Обговорення йде паралельно за 18 напрямами. Вже досягнуто принципових домовленостей у таких сферах, як сприяння торгівлі та співробітництво в митній сфері, торгівля товарами і захист прав інтелектуальної власності, конкуренція та державна допомога. Попередньо завершено узгодження таких розділів, як транспарентність, адміністративна співпраця в митній сфері, правила походження товарів, врегулювання суперечок, державні закупівлі й технічні бар'єри в торгівлі.
Проте існує низка питань, які представляють особливий інтерес для сторін, що вимагає додаткової концентрації зусиль для пошуку взаємоприйнятних компромісів. Передовсім це тарифна лібералізація торгівлі товарами, торговельні аспекти енергетичного співробітництва, взаємний захист географічних зазначень, торгівля послугами та інструменти торговельного захисту.
Робота триває і в міжраундовий період для прискорення переговорного процесу за взаємної згоди сторін. На урядовому рівні було створено спеціальну робочу групу для консультацій з окремими державами — членами ЄС — з метою досягнення обопільно прийнятних і збалансованих домовленостей щодо майбутньої конфігурації зони вільної торгівлі між сторонами, а також підтримки позицій України на переговорах. Відповідні консультації проведено з представниками профільних міністерств Німеччини, Франції, Польщі, Італії, Австрії, Португалії, Іспанії та Швеції.
У травні відбулася технічна зустріч представників ЄС і України, яка засвідчила відповідальність, з якою сторони ставляться до спільної мети — щонайшвидше завершити перемовини про створення ЗВТ. Як відомо, Україна та ЄС на найвищому рівні погодилися завершити підготовку угоди про асоціацію до кінця цього року, невід'ємною складовою якої мають стати положення про ЗВТ. Обидві сторони налаштовані на остаточне узгодження суперечливих питань, зокрема у торгівлі сільськогосподарською та промисловою продукцією, санітарного та фітосанітарного контролю, у питаннях щодо експортних мит, у галузі енергетики.
Наші урядовці сподіваються, що сторони зможуть зробити це під час наступного офіційного раунду переговорів про ЗВТ, що має пройти у Києві. Навіть коли після тієї зустрічі між ними залишаться розбіжності, вони мають бути узгоджені до початку літніх канікул, тобто нинішнього серпня.
Кабінетом Міністрів реалізується комплекс заходів, спрямованих на успішне завершення переговорів щодо створення зони вільної торгівлі з ЄС, зазначають урядовці. Перспективи розвитку економічних відносин з ЄС і насамперед ефективне функціонування майбутньої зони вільної торгівлі значною мірою залежать від належного ступеня гармонізації законодавства України із законодавством ЄС у відповідних сферах. Тому Кабмін готовий до активізації ефективної співпраці з Верховною Радою.
«Три плюс один»
Україна підтримує та активно розвиває торговельно-економічні відносини зі своїми традиційними партнерами — членами Митного союзу — Росією, Білоруссю, Казахстаном. Українські фахівці уважно стежать за функціонуванням Митного союзу, рівнем задоволення інтересів кожного з його учасників.
Нині як норми, що регулюють діяльність Митного союзу, використовують понад 80 угод. Не всі з них відповідають вимогам СОТ. Уряд робить їх аналіз і розглядає можливість приєднання лише до тих, які відповідають вимогам СОТ і нашим домовленостям, досягнутим у процесі переговорів щодо створення ЗВТ між Україною та ЄС.
Вирішенню проблемних питань, зауважують урядовці, сприятиме і те, що на нещодавній зустрічі президентів України та Росії погоджено продовжити роботу стосовно подальшої співпраці України і учасників Митного союзу у форматі «три плюс один».
Наразі Україна має чинні двосторонні угоди про вільну торгівлю з країнами СНД, зокрема з РФ, Білоруссю та Казахстаном. Відповідно до положень цих угод сторони не застосовують одна щодо іншої мита, податки і збори, що мають еквівалентну дію на експорт та імпорт товарів. Угода також передбачає можливість вилучення з торговельного режиму за узгодженням номенклатури товарів, які оформлюють відповідними протоколами та є невід'ємною частиною угод.
Відповідно до двосторонніх домовленостей вилучення передбачається лише в угодах із Росією (цукор білий — до 1 січня 2013 року) та Казахстаном (алкогольні напої, а також тютюн і промислові замінники тютюну). Україна має доступ до ринків Росії, Білорусі та Казахстану. Зараз у межах СНД ведуться переговори щодо укладання нового Договору про зону вільної торгівлі держав — учасниць СНД. Україна бере активну участь у цьому процесі, який триває від 2008 року. За цей час відбулося 12 раундів перемовин.
Проект нового договору розроблено відповідно до норм і правил СОТ. Підписання договору сприятиме формуванню єдиної сучасної договірної бази, яка дасть змогу повномасштабно лібералізувати торговельні відносини на економічному просторі СНД, ліквідувати бар'єри у взаємній торгівлі, що виникли за роки існування Співдружності й які не завжди виправдані у сучасній економічній ситуації.
При вступі до будь-якого митного союзу Україна як член СОТ має дотримуватися положень угод цієї організації, зокрема Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року, що регулюють утворення таких союзів.
Входження України до Митного союзу можливе лише на умовах СОТ, що означає прийняття країнами — членами Митного союзу — умов України. В іншому випадку на нашу державу чекають значні втрати через відхилення від визначених умов членства України у СОТ, зокрема через порушення своїх зобов'язань, що стосуються рівня зв'язаних тарифів.
Після вступу до Митного союзу Україна буде змушена провести новий процес приєднання до СОТ, але вже разом із Росією, Білоруссю та Казахстаном. Через коригування Україною своїх зобов'язань постане проблема компенсації країнам — членам СОТ, яка оцінюється майже у 5 млрд дол. Крім того, у Митному союзі існують кількісні обмеження у сфері торгівлі послугами, що роблять непривабливою цю сферу для припливу іноземних інвестицій, а зазначене не відповідає стратегічним пріоритетам розвитку економіки України.
До цього часу із СОТ виходили тільки Сирія та Ліван, протестуючи проти вступу Ізраїлю до цієї організації. Однак нині вони намагаються знову вступити до СОТ. Вихід із СОТ мав для цих країн негативні політичні наслідки. Процес повернення до СОТ для них важливий. Тому оптимальний рівень інтеграції, який може запропонувати Україна за таких умов, — це створення зони вільної торгівлі з країнами СНД, зокрема з Митним союзом.
Конкретні кроки України щодо розширення торговельно-економічної взаємодії у рамках зони вільної торгівлі СНД не перешкоджають її європейським прагненням. Тож на означеному етапі, запевняють експерти, найбільші дивіденди нашій державі принесуть послідовні переговори з ЄС щодо укладення угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом (зі створенням ЗВТ на максимально вигідних для України умовах з одночасною участю у реалізації проектів стосовно створення зони вільної торгівлі з СНД).
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»