ВОЛОДІЄ «АРКО-ДУЖНИМ ПЕРЕВИСАННЯМ ДО НАРОДІВ»
Зустрічі у рамках літературного проекту «Територія слова» в Національному музеї Тараса Шевченка традиційно пропонують відвідувачам спілкування з митцями молодими й уславленими, яким є що сказати читачам. На останньому в цьому сезоні («Територія слова» бере тайм-аут до осені) творчому вечорі перед присутніми виступив грузинський та український поет, перекладач, дипломат Рауль Чілачава.
Ведучий вечора, вчений секретар Національного музею Т. Шевченка Василь Портяк, представляючи гостя, сказав: «До нас сьогодні завітала людина, яку добре знають читаюча Україна, Грузія, а віднедавна і Латвія. Ця людина, яка народилася в країні з іншими культурними традиціями, прийшла і вросла в нашу культуру так, що її вже без Рауля Чілачави не можна уявити. Коли ми з Раулем Шалвовичем працювали у приймальній комісії Національної спілки письменників, я не раз подумки відзначав, що він розуміє всі тонкощі й нюанси української мови, як людина, котра думає українською. І нині в нього є власна Шевченкіана, свої студії Франка, Тичини, Лесі Українки. Зазвичай митці, які працюють на перехресті культур, неймовірно працьовиті».
Із Василем Портяком важко не погодитися. Рауль Чілачава, справді, за висловом Павла Тичини, володіє «арко-дужним перевисанням до народів». До його літературної українсько-грузинської двомовності вже ніби всі звикли, а він і далі не втомлюється дивувати шанувальників. Ось і на вечорі ми почули, що, працюючи на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла України в Латвії (2005–2010), Рауль Шалвович даремно часу не гаяв, тобто після закінчення офіційного робочого дня не відпочивав. І за п'ять років перебування на латвійській землі не тільки вивчив мову цієї країни (а також литовську), а до того ж встигав і перекладати прибалтійських поетів.
Того вечора письменник презентував столичним читачам понад тридцять книжок, які вийшли друком за десять років, 13 із них видані протягом тих самих п'яти років у Латвії. Це — його авторські твори, переклади та книги з передмовами Чілачави.
Першими гість «Території слова» представив два напрочуд цікаві видання, що побачили світ у видавництвах «Мистецтво» й «Етнос». Перше — знаменита поема Шота Руставелі «Витязь у тигровій шкурі» в перекладі Миколи Бажана зі вступною статтею та післямовою Рауля Шалвовича. Він також написав передмову і до другої книги — «Золоті виноградники» (антологія грузинської поезії у перекладах найкращих поетів України).
Живучи в Ризі, Рауль Чілачава просто не міг лишитися осторонь творчості класика латвійської літератури Яніса Райніса. До того ж він відкрив для себе ім'я Аспазії — також поетеси і дружини видатного письменника. А згодом підготував і видав книгу українських перекладів творів поетичного подружжя. До неї, окрім власних, Чілачава включив найкращі українські переклади шедеврів Райніса, здійснені Максимом Рильським, Леонідом Первомайським, Григорієм Кочуром. Українською заговорили і герої п'єси латвійського класика «Вій, вітерець». З нагоди виходу важливої для двох літератур книги Рауля Чілачаву приймав президент Латвії.
І звісно, грузинський письменник, який своїми перекладами, літературознавчими статтями зробив так багато для популяризації творчості Тараса Шевченка в Грузії, не міг не продовжити цієї діяльності в Латвії. Завдяки його зусиллям була видана книга «Доля» — збірка найкращих перекладів Шевченкових віршів та поем латиською мовою, яку відкриває вступна стаття Рауля Шалвовича. Вона вийшла двома мовами, тож читачі мають можливість читати слово Кобзаря в оригіналі та перекладі. Ця книга привернула до себе велику увагу, її презентували в Ризькому університеті й академічній бібліотеці.
Латиською мовою надруковано й велику антологію української класичної та сучасної поезії «Вітер з України», до якої увійшли твори понад дев'яноста українських авторів, — від Шевченка й до поетів ХХІ ст.
Чілачаву-перекладача неабияк зацікавила й надихнула творча спадщина яскравих латиських поетів-класиків — окрім уже згаданих Яніса Райніса та Аспазії, Олександра Чака та Ояра Вацієтіса. Їхні твори він видав у власних перекладах українською та грузинською мовами.
Коли багатогранний митець презентував свій доробок, я (та й, мабуть, не тільки) чекала, коли ж почую такі модні у нас нарікання на труднощі. А вони так і не пролунали — натомість пан Рауль скромно й лаконічно сповістив, що перелічені ним книги вийшли на спонсорські кошти і за програмою соціально значущих видань.
А якщо ви думаєте, що за перекладацькими, видавничими й дипломатичними справами Чілачаві бракувало часу для власної творчості, то глибоко помиляєтесь. У Латвії світ побачили кілька його книг поезії, прози та публіцистики — «Записки песиміста», «Дострокове відрядження», «Наближення до Латвії. Одкровення посла».
Гість «Території слова» розповів і про найближчі плани. Зокрема, Рауль Шалвович продемонстрував макет двомовної книжки, яка незабаром вийде — «Павло Тичина і Галактіон Табідзе». Цікаво, що вона буде ілюстрована малюнками самих поетів.
І хоч на вечорі в Національному музеї Т. Шевченка багато йшлося про успішно виконану творчу працю, він, однак, не став сухим звітом. Цьому посприяло майстерне читання Раулем Чілачавою віршів «Повій, вітре, на Вкраїну», Шевченкового «Заповіту» та інших творів у власних перекладах грузинською мовою. Навіть не розуміючи її, можна було замилуватися гарною мелодикою слова. Із вуст автора звучала і його грузинська та українська поезія різних років.
Тетяна КРОП
також у паперовій версії читайте:
- ДИТЯЧЕ ВИДАВНИЦТВО «ГРАНІ-Т» ЗАКРИЛИ
- У ЛЬВОВІ ЗЛІПИЛИ СКУЛЬПТУРИ... ІЗ САЛА
- ПЕРЕГЛЯДАЮТЬ ТБ В ІНТЕРНЕТІ 70 ВІДСОТКІВ УКРАЇНЦІВ
- СВІТ ПРИРОДИ Й ЛЮДИНИ В НІЙ
назад »»»