АКТИВ ВАРТІСТЮ 50 МІЛЬЯРДІВ ДОЛАРІВ
Усупереч Конституції в Україні законодавчо обмежено права селян — власників земельних ділянок — розпоряджатися цим майном. Мораторій на продаж землі став ширмою для «тіньових» оборудок у цій сфері. Завдання держави — захистити власника і залучити величезний актив, який поки що використовується неефективно.
Напівлегальний переділ
Право власності на землю гарантує Конституція (ст. 14). Згідно із Законом України «Про власність» власник має право робити зі своїм майном усе, що заманеться (якщо це не суперечить закону), зокрема, продавати його, закладати, дарувати, здавати в оренду, використовувати для господарської діяльності. Однак попри ці норми селяни не можуть скористатися своїм правом власності. Водночас процвітає «тіньовий» ринок землі, недоступний для простих громадян, удосконалюються схеми незаконного отримання ділянок за безцінь.
Земельна реформа триває в Україні з 1990 року. За цей час 6,91 млн. селян безоплатно одержали право на земельну частку (пай). Державні акти на право власності на земельну ділянку отримали понад шість мільйонів осіб.
Однак процес гальмує мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який парламент перманентно продовжує. Згідно з останнім вердиктом народних обранців заборона має тривати до 1 січня 2012-го.
Постійне її продовження — це свідчення неспроможності держави захистити право власності на землю, переконаний експерт Української Гельсінської спілки з прав людини Максим Щербатюк. Прихильники мораторію зазначають: до запровадження ринку землі потрібно ухвалити низку законів, без яких у цій сфері неминучий хаос.
Певні кроки у цьому напрямі держава робить: підготовлено відповідні законопроекти, напрацьовано програми реформ. Проте ці спроби недостатні, щоб подолати опір чиновницької армії й створити чітку і зрозумілу систему реєстрації майнових прав. Протистояння між тими, хто не хоче втрачати свої активи, і поборниками напівлегального переділу власності триває. Хоч прихильником прозорого ринку землі є й глава держави. Зокрема, у щорічному посланні до Верховної Ради «Модернізація України — наш стратегічний вибір» вказано на пріоритетність реформування земельних відносин.
Тим часом колосальний актив (згідно з оцінкою Інституту аграрної економіки УААН загальна вартість земельних угідь нашої країни становить 50 млрд дол.) використовується неналежно. Чи приймуть нас до Євросоюзу з такою забороною на право власності?
Минає 11-й рік від того часу, як у нашій державі почали створювати систему ведення земельного кадастру (обліку кількості та якості земель) і реєстрації прав нерухомості. Щоб упоратися з цим нагальним завданням, 2004-го країна взяла у Світового банку 195,13 млн дол. позики. Планувалося провести картографування території всіх областей, виготовити кадастрові карти, створити єдину національну систему земельного кадастру і завершити видачу державних актів на право власності на земельні ділянки. Однак відсутність необхідної підзаконної нормативно-правової бази гальмувала цей процес. Тож за п'ять років було використано лише 25 млн дол. Тому Світовий банк позаторік скоротив програму і зменшив позику. Представник цієї міжнародної фінансової організації Гевін Адлінгтон ще в грудні 2009-го заявив: за існуючих темпів завершення запланованих робіт можливе лише в 2014-2015 рр. Слід зазначити, що відтоді якогось прориву у цій сфері не сталося.
Для того аби запрацював прозорий і ефективний ринок землі, слід ухвалити чимало законів: «Про земельний кадастр», «Про консолідацію земель», «Про державний земельний (іпотечний) банк», «Про державну інвентаризацію земель», «Про державну земельну службу», «Про зонування земель», «Про управління землями державної власності», «Про державну підтримку збереження та відтворення родючості ґрунтів», «Про економічне стимулювання раціонального використання земель сільськогосподарського призначення».
Армагеддону чекати не варто
Що відбудеться, коли мораторій скасують завтра? Нічого, аргументовано заявляють експерти. Такого ж висновку можна дійти на підставі свіжих соціологічних опитувань. Так, згідно із дослідженням, проведеним спеціалістами Державного агентства земельних ресурсів України, продавати свої паї хочуть 8,7% власників, 35,5% бажають здавати їх в оренду, 21,5% — передавати у спадок, 4,1% — дарувати, 22,5% — обробляти самостійно, решта не визначилася. Отож прогнозованого деякими «захисниками інтересів народу» армагеддону чекати не варто.
Такої ж думки дотримується Володимир Жмуцький, провідний експерт Центру Разумкова. Він зазначає, що структура користування землею останнім часом стабілізувалася і після скасування мораторію не зміниться, хоч би який варіант закону про ринок землі було ухвалено. Причина — відсутність у господарів грошей і бажання купувати землю, на якій вони працюють. Водночас експерт вважає, що цільове призначення землі слід зберегти років на двадцять з огляду на світову продовольчу кризу. Потрібно визначити фактичну ціну землі шляхом аукціонів, переконаний президент Українського клубу аграрного бізнесу Алекс Ліссітса.
Які «принади» мораторію, крім згадуваного порушення права на власність? Експерти Держземагентства наводять їх низку. Це, зокрема, неможливість поліпшити умови використання сільськогосподарських земель через нераціональні розміри володінь, черезсмужжя, вкраплення дрібних ділянок інших власників у землі господарств. Більша частина земель продовжує перебувати у власності найменш економічно активної частини населення — літніх людей, які не мають фізичних можливостей ефективно займатися землеробською працею. Ще один мінус — землю сільськогосподарського призначення отримують у спадщину особи, котрі живуть у містах і не збираються трудитися на землі, яка тим часом вибуває з користування. Гальмується також створення процесів великотоварних господарств, а це знижує конкурентоспроможність українського сільського господарства на світовому ринку. Цей перелік можна продовжувати.
Значення скасування мораторію переоцінити неможливо. Не в останню чергу це дало б нашій державі, яка нині змушена імпортувати продовольство, реальний шанс вийти на закордонні ринки. Знизилися б відсоткові ставки за кредитами завдяки тому, що земля могла б стати заставою. Селяни, які бажають займатися бізнесом поза сільським господарством, могли б заставити чи продати свої ділянки, щоб отримати стартовий капітал.
Ніна КЛИМКОВСЬКА
також у паперовій версії читайте:
- ПАМ'ЯТНИК ПРОТИ НАСИЛЬСТВА
- ЗМІНИ У ШЛЮБНОМУ ВІЦІ
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»