МОЛОДЬ НА СУЧАСНОМУ РИНКУ ПРАЦІ: ЯК ЗАСТРАХУВАТИСЯ ВІД БЕЗРОБІТТЯ?
Черговий навчальний рік добігає кінця. У навчальних закладах країни розпочинається період отримання атестатів та дипломів, які мають стати для молодих людей перепусткою у професійне життя. Проте нерідко, зневірившись у самостійному пошуку роботи, вони через місяць-два звертаються до центрів зайнятості за соціальним захистом держави.
Наскільки таку тенденцію можна вважати загрозливою для вітчизняної економіки і що робить держава, аби допомогти молоді? Про це розмова з директором Державного центру зайнятості — керівником виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття Володимиром Галицьким.
— Володимире Михайловичу, проблема молодіжного безробіття не є новою для нашої держави. А як мають змінюватися підходи до її вирішення нині? Чи є вони інноваційними?
— В умовах жорсткої конкуренції на сучасному ринку праці найважливішим пріоритетом соціальної політики держави є збереження трудового потенціалу та соціальний захист населення від безробіття, особливо тих, хто не здатний ще конкурувати на рівних. Сюди, насамперед, належить молодь. Серед незайнятих трудовою діяльністю людей, що є клієнтами Державної служби зайнятості, майже половина — віком до 35 років. У січні–квітні 2011-го на обліку в службі зайнятості таких налічувалося 468 тисяч.
— Дуже тривожний факт.
— Безперечно, однак ми маємо й позитивні зрушення. Зокрема, за останні кілька років кількість працевлаштованих за сприяння Державної служби зайнятості молодих людей невпинно збільшується. У 2009-му їх налічувалося майже 331 тис., а торік — понад 367 тисяч. А за чотири місяці цього року працевлаштовано 126,2 тис. людей, це на 14,8 тис. більше, ніж за відповідний період минулого року.
Наша служба зайнятості використовує різні механізми. Крім надання допомоги з підбору підходящої роботи, молоді люди безплатно отримують профінформаційні та профконсультаційні послуги щодо вибору професії з урахуванням потреб регіонального ринку праці, залучаються до участі в різних семінарах та ярмарках вакансій, навчаються складанню резюме тощо.
До речі, перелік професій, за якими проходять навчання, постійно розширюється і нині становить понад 300 спеціальностей.
З метою оперативного задоволення потреб економіки Державна служба зайнятості створює власну мережу центрів професійного навчання дорослого населення. Таких центрів — десять, вони працюють у Криму, Дніпропетровській, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Рівненській, Харківській, Донецькій, Луганській та Сумській областях.
Окрім того, для молоді на підприємствах, в установах і організаціях бронюються робочі місця, на які торік було працевлаштовано майже 5,4 тис. випускників.
Постановою від 14 липня 2010 року № 577 уряд значно розширив перелік професій, за якими роботодавцям може надаватися дотація для забезпечення молоді першим робочим місцем, — із семи робітничих професій до 24 та з трьох спеціальностей — до 33. Це саме ті професії та спеціальності, за якими випускники найчастіше звертаються до служби зайнятості. Те, як урядова постанова сприяє підвищенню зацікавленості роботодавців у працевлаштуванні молоді, можна простежити за цифрами. Скажімо, у 2010 році на робочих місцях із виплатою дотації працювало понад 36,1 тис. молодих людей, а для забезпечення гарантій зайнятості молоді у нинішньому році в держбюджеті вже закладено 25 млн гривень.
— А що робиться для того, аби ще зі шкільної лави спрямовувати вибір учнів на здобуття такого фаху, який гарантовано буде затребуваний вітчизняним ринком праці?
— Передусім ми робимо акцент на профорієнтаційну роботу серед учнівської молоді. Це своєрідний «запобіжник», який сприятиме зменшенню професійно-кваліфікаційного дисбалансу на ринку праці. Ми працюємо за комплексною профорієнтаційною програмою.
Одна з її складових — профорієнтаційні щоденники для учнів 7–10 класів, наклад яких цьогоріч — два мільйони примірників. «Профорієнтаційний діловий щоденник школяра», що є спільним проектом Державної служби зайнятості і Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, учить підлітків адекватно оцінювати себе, свої здібності і можливості, допомагає шляхом тестування перевірити свою здатність до тієї або іншої професії, сфери діяльності. Інформація у щоденнику викладена доступною мовою, містить елементи розважальних та інтерактивних творчих завдань.
Здавалося б, наші профорієнтаційні інновації спрямовані насамперед на дітей шкільного віку. Та не потрібно забувати, що сучасні школярі — це не лише завтрашні фахівці, а й майбутні працедавці. Тому ми хочемо отримати не лише висококваліфікованих працівників у необхідних для країни галузях, а й покоління соціально відповідальних працедавців.
Окрім того, важливе місце у щоденнику відведено темі легалізації зайнятості, яка є актуальною для українського ринку праці. Тут популярно пояснено, чому слід уникати нелегальної роботи, подано поради, як відрізнити легальну роботу від нелегальної.
Проводити профорієнтаційну роботу з молоддю на якісно новому рівні також дозволяє проект Державної служби зайнятості — програмно-апаратний комплекс «Профорієнтаційний термінал», який запроваджується у навчальних закладах. Він спрямований на підвищення рівня доступності, мобільності, гнучкості та привабливості профорієнтаційних послуг для молоді. У загальноосвітніх навчальних закладах уже встановлено вісім тисяч терміналів. Вони користуються великою популярністю серед учнів.
— Якою є нині ситуація загалом на ринку праці? У ЗМІ повідомляють про збільшення рівня безробіття в Україні. Це справді так?
— Рівень безробіття, визначений за методологією МОП, знизився з 8,8% до 8,1% економічно активного населення. Скорочення рівня безробіття спостерігається в усіх регіонах. Хочу підкреслити, що в Україні цей показник залишається нижчим, ніж у країнах Євросоюзу, де він зріс із 8,9% у 2009-му до 9,6 — у 2010 році та становив, зокрема у Франції — 9,7, Болгарії — 9,9, Португалії — 11, Угорщині — 11,2, Словаччині — 14,5, Естонії — 16,9, Литві — 17,8, Латвії — 19,3, Іспанії — 20,1%.
Тішить і те, що в Україні скорочуються масштаби вимушеної неповної зайнятості. У березні 2011 року чисельність людей, які перебували в адміністративних відпустках з ініціативи адміністрацій, зменшилася вдвічі та становила 51,6 тис., а в режимі скороченого робочого часу працювало 485 тис. людей проти майже 920 тис. за відповідний період минулого року.
Протягом січня–квітня нинішнього року роботодавці зареєстрували у службі зайнятості майже 470 тис. вакансій, з яких 52% вже укомплектовані.
— Тобто все-таки майже половина вакансій залишається незатребуваними. Які ж причини гальмують процес їх заповнення?
— Їх чимало. Укомплектування вакансій ускладнюється через невідповідність професійного рівня безробітних вимогам роботодавців, транспортну недоступність до місця роботи, особливо в сільській місцевості, високу вартість найманого житла. А чи не найвагоміший чинник — низький розмір запропонованої заробітної плати. Майже у третини вакансій він був нижчим від прожиткового мінімуму, і лише у 5% — вищий за середній.
— Що б Ви побажали молоді, яка зараз переймається вибором майбутньої професії?
— Молодим людям, які готуються до початку трудового життя, нехай навіть через кілька років, необхідно зрозуміти, що ринок праці посткризового періоду став жорсткішим. Кількість робочих місць зменшилася, а вимоги працедавців зросли. Крім того, відбувається розвиток багатьох галузей, оновлюється устаткування, дуже швидко змінюються технології. Скажімо, нині на часі всі робітничі професії — токар, слюсар, електрогазозварювальник, водій тощо.
Тому, аби бути конкурентоздатним на ринку праці, вписатися в нього і мати успішну трудову біографію, по-перше, необхідно обрати професію, яка затребувана цим ринком, а, по-друге, стати справжнім професіоналом своєї справи, що передбачає готовність до постійного розвитку та самовдосконалення.
Розмову вела Наталія АНДРУСЕНКО, Укрінформ
також у паперовій версії читайте:
- ПРО ЖИТЛО ДЛЯ ІНВАЛІДІВ ВІЙНИ
- ЗАПИТУВАЛИ — ВІДПОВІДАЄМО
назад »»»