ПОТРІБНІ
ПРАЦІВНИКИ МІЛІЦІЇ,
А НЕ ЮРИСТИ
ШИРОКОГО ПРОФІЛЮ
«Керівники практичних органів, куди прибувають випускники вишів правоохоронного відомства, нарікають на їхній низький професіоналізм, тому реформам бути...» — резюмують у Департаменті кадрового забезпечення МВС.
На цю тему ми говоримо з першим заступником міністра внутрішніх справ України генерал-лейтенантом міліції Сергієм Попковим.
— Сергію Єгоровичу, реформа відомчої системи освіти МВС стартувала наприкінці минулого року. Що вас принципово не влаштовує в системі підготовки міліцейських кадрів?
— Проблем із підготовкою кадрів для МВС і справді чимало. Керівники органів на місцях передовсім нарікають на низький рівень професійної підготовки молодих спеціалістів. Причиною такого стану є відсутність у молодих людей навичок практичної роботи й недостатній життєвий досвід, вони допускають грубі порушення процесуальних норм, прорахунки в оперативній роботі. А ще невміння діяти в екстремальних ситуаціях стало причиною непоправних трагічних наслідків. Упродовж лише минулого року під час виконання службових обов'язків 20 працівників міліції загинули й 189 стали інвалідами. Ми не можемо з цим миритися.
Уже впродовж перших п'яти років служби чимало молодих людей звільняється з органів внутрішніх справ. Причина — для багатьох романтика міліцейської роботи поволі розсіюється, а буденне виконання службових обов'язків переобтяжує й не влаштовує.
— Тож які зміни плануються в системі відомчої освіти?
— Наразі система наших відомчих навчальних закладів є дещо «роздутою»: до її складу входять 13 вищих навчальних закладів, у 12 з яких готують спеціалістів для МВС і в одному освіту отримують майбутні офіцери, які служитимуть у внутрішніх військах.
Ми дійшли висновку, що така кількість навчальних закладів, і, що не менш важливо,— така кількість випускників, а це щороку 3,5 тисячі спеціалістів, яких випускають міліцейські виші, не потрібна. Недоцільними є й затрати на їх підготовку.
Потрібно сконцентрувати зусилля педагогічних колективів системи освіти МВС на підготовці суто працівників міліції, а не юристів широкого профілю, як це було донедавна. Про що йдеться?
Підготовка фахівців за напрямом «Правознавство», на нашу думку, не забезпечує набуття молодими людьми достатніх професійних навичок, необхідних для якісного виконання завдань з охорони громадського порядку і протидії злочинності. Аби отримати після навчання міліціонера-професіонала, а не міліціонера-теоретика, представники МВС спільно з Міносвіти і науки, молоді та спорту підготували проект постанови Кабінету Міністрів про доповнення переліку напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня — «бакалавр», більш адаптованим до завдань правоохоронного відомства напрямом підготовки «Правоохоронна діяльність». У деяких країнах Європи це називається «Поліцейською справою».
Головна ж відмінність цієї спеціальності полягає в тому, що майже половина навчального часу тут присвячуватиметься здобуттю курсантами стійких практичних навичок міліцейської роботи. Я переконаний: суспільство зацікавлене отримати професіонала відразу після випуску з вишу МВС, а не чекати, поки працівник міліції набуде необхідного досвіду роботи.
— Тож набір на навчання до деяких вищих навчальних закладів МВС здійснюватиметься за експериментальною навчальною програмою. Що це означає?
— Це означає, що вже заплановане проведення експерименту з організації набору та подальшого навчання за програмою підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» за схемою «курсант — військовослужбовець — курсант». У зв'язку з цим змінюються обов'язкові вимоги до абітурієнтів: їхній вік станом на початок навчального року має бути не менш ніж 17 з половиною років. Навчальні плани за експериментальною програмою розроблятимуть таким чином, щоб на І курсі курсант отримав максимум прикладних знань із правоохоронної діяльності. На ІІ курсі, коли йому виповниться 18 років і він зможе прийняти присягу, курсант проходитиме практику патрульної служби у складі спеціальних моторизованих військових частин міліції внутрішніх військ МВС України. Разом із цим молоді люди вивчатимуть і теоретичні дисципліни юриспруденції. Це має неабияке значення, адже лише в цьому разі кожен із тих, хто планує стати правоохоронцем, зможе оцінити, наскільки вмотивованим є його бажання навчатися в міліцейському ВНЗ надалі й потім обрати міліцейську роботу з усіма її труднощами.
Плануємо досягти ще однієї мети, а саме позбавити правоохоронне відомство тих кандидатів, які вбачають у ньому можливість, так би мовити, «пересидіти» строкову службу в армії, а потім кинути службу в міліції, навіть незважаючи на той факт, що держава витрачає чимало коштів на підготовку такого «фахівця», фактично викинувши їх на вітер.
Дещо пізніше, на старших курсах, курсант знову повертається до навчальних аудиторій, де отримуватиме відповідну міліцейську спеціалізацію (слідча робота, оперативна діяльність тощо).
Водночас нагадаю: міліцейські вищі навчальні заклади, що не будуть задіяні у проведенні експерименту, набиратимуть на навчання кандидатів як серед рядового та молодшого начальницького складу міліції, так і з-поміж юнаків, звільнених із лав Збройних Сил України.
Розмову вели Іван КУЛЕХА, Микола ГУЛЕВИЧ
також у паперовій версії читайте:
- ЧАС ЛІТНІЙ І ЗИМОВИЙ. ЧИ ВАРТА ШКУРКА ВИЧИНКИ?
- КАЛУШ ЗВІЛЬНИТЬСЯ ВІД «ПРИСМАКУ» ХІМІЇ
- ЩО ЇСТИМЕМО ЧЕРЕЗ 60 РОКІВ?
назад »»»