МИТНИЦЯ ДАЛА «ДОБРО»
Як відомо, реформи — це перехід із нинішнього стану в інший, викликані тим, що вигода від перебування у стані № 2 теоретично перевищує вигоди від нинішнього № 1. Але для проведення реформ необхідна політична воля або воля взагалі. Воля потрібна для того, аби прийняти рішення, що ми відмовляємося від нинішніх вигод (їх не може не бути) заради майбутніх (важливіших, цінніших, значущих, матеріальних, стратегічних, економічних...).
Україна вже давно декларує, що прагне до європеїзації законодавства, в тому числі й митного, що допомагало б економити гроші і не допускало можливості вдаватися до корупційних схем. Нарешті Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект, який вносить зміни до Митного кодексу. Парламентарі проголосували за те, щоб у країні з'явився «інститут уповноваженого оператора економічної діяльності». У законопроекті пропонується скоротити час митного оформлення товарів до чотирьох годин із моменту подачі митної декларації. До того ж працівники митниці мають обрати чітку методику визначення митної вартості, відштовхуючись від вартості товару в контракті.
Згідно із законопроектом діятиме в Україні і пост-аудитконтроль. Це означає, що фахівці митної служби перевірятимуть правильність нарахування митних платежів на ввезені товари після їх митного оформлення. Таке нововведення спричинило чимало дискусій. Компроміс знайшли в тому, що використовуватиметься таке правило тільки за наявності податкової пільги у бізнесмена, який заїхав на територію України.
Такий механізм, вважають експерти, зменшить кількість випадків використання спрощеної системи оподаткування для мінімізації податків на кордоні. Якщо суб'єкт господарювання, який працює за «спрощенкою», без митного контролю на кордоні, згідно із законом, заплатить мито, і працівники митної служби дозволять йому безперешкодно заїхати на територію України, то вони матимуть право впродовж року зайти на його підприємство і перевірити, яку продукцію було ввезено і чи правильно сплачено мито. Це передбачається правилами пост-аудитконтролю. Аби не було свавілля з боку митників при використанні такого нововведення, експерти радять чітко прописати у Кодексі — коли, як і скільки разів проводити такий контроль.
Законопроект спрощує митні процедури і для звичайних громадян. Їм хочуть дозволити ввозити без оподаткування та подачі письмової декларації товари на суму дві тисячі євро. Це вдесятеро більше, ніж зараз. Завозити товари з-за кордону на цю суму можна буде через кожні десять днів. Є намір скоротити від 20% до 10% загальне мито, що нараховується на обсяги товарів, які перевищують норму безмитного ввезення. Якщо ж громадяни ввозять товари на суму понад десять тисяч євро, то їх треба декларувати і сплачувати повні ставки мита.
До речі, в ЄС без оподаткування громадяни можуть провозити через кордон товари на суму до п'яти тисяч євро. Для України дві тисячі євро — невелика сума. Але нововведення, передбачені в законопроекті, спростять життя багатьом нашим співгромадянам, які придбали за кордоном, приміром, недорогу техніку. А підприємців, напевне, порадує те, що в законопроекті передбачено відповідальність митників. Якщо через їхні неправомірні дії під час перевірки підприємству завдано матеріальну шкоду, то її сума відшкодовуватиметься за рахунок коштів держбюджету.
У парламентському Комітеті з питань фінансової та банківської діяльності, податкової та митної політики запевняють, що законопроект погоджено з Держмитслужбою і відповідними нормами Податкового кодексу. Щоправда, з митницею було нелегко погодити пункти, які стосувалися переліку документів для розмитнення; формування митної вартості; відповідальності митників за протиправні дії; поняття контрабанди та помилки при оформленні товарів. Новий Митний кодекс парламентарі сподіваються ухвалити до кінця літа, щоб він почав діяти з наступного року.
Не все так гладко
Утім, до законопроекту є чимало зауважень, зокрема, і від суднобудівників, які скаржаться на те, що документ не врахував їхніх пропозицій. Зокрема, і щодо звільнення від сплати мита до 1 січня 2016 року товарів критичного імпорту (таких, що не виробляються у нас), які завозять в Україну підприємства суднобудівної галузі для будівництва, ремонту, модернізації морських, річкових суден та інших плавзасобів. Цю пропозицію розробники законопроекту проігнорували, до того ж виключили з Митного кодексу пункт про спеціальний режим тимчасового ввезення. Цей режим на певний час звільняв підприємства галузі від оподаткування, якщо вони, приміром, ремонтували іноземні судна.
Деякі експерти вважають, що можна було б і далі жити за старим Митним кодексом, тільки не ігнорувати його важливих норм. Зокрема, ст. 63, в якій ідеться про те, що митні органи за власною ініціативою або за ініціативою правоохоронних органів мають право вимагати від осіб, котрі здійснюють перевезення товарів чи транзит через кордон України, їх огляду. У такому разі витрати на проведення подібних операцій відшкодовує орган, за ініціативою якого ця процедура проводилась. Якщо внаслідок перевірок було виявлено порушення законодавства, то витрати за їх проведення відшкодовує власник товару чи транзитних засобів.
Це хороший економічний механізм, зазначають експерти, який встановлює правильні правила для стримування прагнень чиновників вдаватися до численних перевірок, адже митні огляди — досить дороге задоволення (вартують від 400 дол.). До того ж під час їх проведення можливе пошкодження вантажів, їх втрата, а підприємці гублять дорогоцінний час, тому що їхній автотранспорт довго простоює в черзі.
Митники та інші ініціатори перевірок не платять за це, а, отже, порушують вимоги ст. 63 Митного кодексу. Аргументи щодо того, що в бюджеті немає грошей на такі відшкодування,— неправильні. У державному кошторисі не повинно бути коштів на огульні перевірки 90% контейнерів, що перебувають на митниці. У бюджеті експерти радять передбачати гроші на підтвердження коректності роботи аналітичної системи ризиків. Якщо митна служба перевірятиме 10% контейнерів і в 9% знайде контрабанду, то штрафи від перевірок покриють зайвий відсоток, який перевірили випадково. Це стимулюватиме працівників митної служби до якіснішої роботи.
Нині митна служба приймає на себе «вогонь» перевірок, ініційованих СБУ, податковою службою, УБОЗом. Оскільки вона залишається крайньою, то змушена виправдовуватися, що з 90% контейнерів оглянула не всі. Виконання вимог ст. 63 є лакмусовим папірцем на наявність політичної волі щодо виконання вимог Митного кодексу.
Порти та інші суб'єкти господарювання навіть готові цілий місяць не виставляти митній службі ніяких претензій за невмотивовані перевірки і таким чином оцінити економічні збитки для митниці та отримати моральне задоволення від того, що офіційно митна служба не порушує ст. 63 Митного кодексу.
Митна служба не хоче контролювати всіх. Це надто складно і навіть неможливо в сучасних умовах. Закон вимагає тотального контролю, виправдовуються митники. Доцільно перевіряти обраних на основі системи аналізу ризиків, решту — періодично.
Другим лакмусовим папірцем експерти називають ст. 71 чинного Митного кодексу, в якій зазначається, що митне оформлення товарів, транспортних засобів здійснюється митними органами в зоні діяльності резидента. У випадках, визначених Кабміном, митне оформлення в іншому митному органі може проводитися за письмовою згодою. Ця стаття порушує чимало міжнародних зобов'язань, європейські митні вимоги, зауважують експерти. А декларантів митники бояться відпускати, бо ті оформлятимуть товари там, де дешевше. Отже, в Україні діють різні митні тарифи, немає єдиного на один і той же товар, тож суб'єкти господарювання можуть зекономити на платежах у бюджет, зазвичай, завдяки корупції.
Якщо таку статтю Митного кодексу не скасували до цього часу, це означає, що комусь вона дуже потрібна. Її можна було б змінити і не писати нову «митну біблію», зазначають експерти. Комусь вигідна і закритість бази індикативних цін. Проте досить легко вона розкривається за допомогою корупційних механізмів. Митники кажуть, що це їхній внутрішній документ. У результаті імпортери змушені везти товари наосліп, не знаючи, скільки за них доведеться заплатити на кордоні.
Імпортери скаржаться, що працівники митної служби всіх їх огульно називають контрабандистами і погрожують «знищити». Про це говорили шість років тому, говорять і нині. І всі залишаються на своїх місцях — «контрабандисти» і митники. Треба більше поважати один одного і думати насамперед про інтереси держави, а вже потім — про приватні.
Неправильно вважати, що митна служба є «держава в державі» і робить, що хоче, зауважують експерти. Очільник митної служби не є особою, що повністю визначає політику цього органу. Тому марно чекати від митної служби відповіді на запитання, чому вона нині «вбиває» імпорт. Митна служба отримала таку команду, спричинену дефіцитом торговельного балансу. Чи іншими причинами. Це неважливо. Запитувати, що будемо робити, коли «вб'ємо» імпортерів, і в Україні зникне чимало харчів і товарів, теж немає сенсу. Митна служба не повинна про це думати, вона займається виконанням вимог Митного кодексу і вказівок зверху.
Імпортери хочуть, аби митна служба не була безсловесним органом, що виконує доручення, які на неї покладено. Вони хочуть, щоб митна служба могла чесно сказати: в Україні дефіцит торговельного балансу, тому ми «вбиваємо» імпорт. Імпортери, виходьте з цього бізнесу! Поки цього не сказано, імпортерів обурюють формулювання митників на кшталт «у рамках чинного законодавства», яке прикриває будь-яке свавілля. Тож взаєморозуміння між імпортерами та митниками поки немає. Можливо, допоможуть його встановити нові митні правила. Важливо забезпечити умови, які сприятимуть розвитку економічної діяльності і забезпечать захист державних інтересів.
А як у них?
У Росії між митною службою і бізнесом партнерські стосунки панують уже багато років. Щоправда, ступінь такого партнерства часто змінюється і залежить від стадії реформ, у яких митна служба перебуває постійно, починаючи з 90-х років. Останній їх етап почався торік, коли Росія, Білорусь і Казахстан вирішили об'єднатися у Митний союз.
У російській митній службі працює 60 тис. фахівців, діє понад 100 тис. митниць. Якщо наша митниця приносить до бюджету 56 млрд грн, то російська — 143–144 млрд доларів. Для кожної російської митниці передбачено план надходжень до держбюджету. Є план і для кожного митника. Середньозважена митна ставка — понад 12% (в Україні — 4,7%). Російська митна служба збирає 52% доходів держбюджету і є чемпіоном з цього виду у світі та Європі. Український рекорд — 35%.
У російської митної служби ті ж проблеми, що і в нашої. Та «кріпосне право», прислухавшись до бізнесу, який вимагав внести зміни до Митного кодексу, сусіди торік скасували. Відтоді товари можна оформляти на будь-якій митниці. А ось проблема індикативних цін залишається. У кожної митниці — своя база таких цін.
Певних зрушень підприємцям таки вдалося домогтися. Відтепер не можна використовувати індикативні бази для прийняття цих цін за основу визначення митної вартості. І не можна на них посилатися при оскарженні в суді. Суд не приймає за митну вартість скориговану митним органом величину, що міститься в індикативних базах. Завдання митної служби і бізнесу — довести, що індикативна ціна (вказана в інвойсі імпортером) відповідає чи не відповідає ринковій. Це крок уперед. У російській митній службі визнають, що понад 90% товарів імпортують за митною вартістю. Митна служба завжди програє суди. Однак не кожна справа з коригування цін доходить до суду.
Митні реформи в Росії проходять постійно. Нині головним їхнім стимулом є Митний союз між Росією, Білоруссю, Казахстаном. Тож митне законодавство змінюється, ускладнюється, укрупнюється, передбачено три рівні міжнародних угод, нові законодавчо-нормативні акти. Митний кодекс затверджено тристоронньою угодою учасників Митного союзу. Більш як 20 угод і рішень прийнято його комісією. Національний закон про митне регулювання набрав чинності у грудні 2010-го. Без свого митного кодексу Росія жила півроку, бо проект, запропонований митниками, не задовольняв бізнес. І все літо точилася боротьба за нову його редакцію.
За ініціативою бізнесменів до кодексу було внесено статтю щодо відповідальності митних органів за порушення законодавства. Якщо митники затримали випуск товарів без об'єктивних причин, першого разу їх мали позбавити премії, після другого суттєвого порушення — звільнити. Таке формулювання пройшло у першому парламентському читанні. До третього не дійшло. Щоправда, до законопроекту увійшло чимало інших позитивних пропозицій бізнесу.
Від 2000 року в Росії працює експертна рада при парламенті, до якої входять представники влади і бізнесу. Рада активно обговорює і вносить пропозиції до федерального митного законодавства. При міністерстві економіки і зовнішньоекономічної діяльності створено тристоронній орган Митного союзу, у якому працюють російські, казахські, білоруські фахівці. При федеральній митній службі діє громадська консультативна рада, подібні органи створено і в регіональних митних управліннях, які прислуховуються до порад бізнесових асоціацій.
Олена КОСЕНКО
також у паперовій версії читайте:
назад »»»