ЧИ БУДЕ
ЖИТЛО
ДЛЯ
МОЛОДІ?
Нині в нашій державі діє кілька програм підтримки молодих сімей, де йдеться про пільгове придбання житла. Так, майже дев'ять років працює Державна програма забезпечення молоді житлом на 2002–2012 роки (постанова Кабінету Міністрів від 29.07.2002 р. № 1089), яка передбачає бюджетне фінансування пільгових кредитів для молодих сімей.
Від 2010 р. запрацювала також Державна цільова програма будівництва (придбання) доступного житла на 2010–2017 роки (постанова від 11.11.2009р. № 1249) — у ній частково задіяні ті ж заходи, що й раніше, але охоплюються ширші верстви населення.
Держава щороку звітує про їх виконання. На початку квітня повідомлялося, що торік придбали квартири 590 сімей у всіх регіонах України. У поточному році на ці потреби передбачено спрямувати 150 млн грн, що дасть змогу побудувати близько 1500 квартир, але за умови дольової участі громадян. Крім того, для забезпечення безплатним житлом військовослужбовців, депортованих осіб, учених НАНУ, інвалідів Великої Вітчизняної війни І групи, в держбюджеті передбачено виділити 889 млн грн. На кредитування житлового будівництва для молодих сімей заплановано спрямувати 91 млн грн.
А що маємо насправді? Ось висновки аудиту Рахункової палати: «Програму забезпечення молоді житлом на 2002–2012 рр., ініційовану державою і спрямовану на поліпшення житлових умов молодих сімей, можна вважати остаточно зірваною з вини держави. Завдяки роботі Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву протягом 2002–2010 рр. реально заселилося в нове житло 2,8 відсотка молодих сімей, які були на квартирному обліку. На селі одержали житло лише дві сім'ї, а також науково-педагогічні працівники, для яких від 2007 р. діє окрема програма, одержали пільгові кредити за цей період лише 132 особи з-поміж наукових працівників, або 0,5 відсотка черговиків.
Виходячи з фінансового забезпечення держпрограми протягом 2002–2012 рр., передбачалося інвестувати в будівництво житла для молоді майже 6 млрд грн, із них 24 відсотки — за рахунок держбюджету. Однак реальні обсяги коштів, що виділено, занижені майже в 30 разів».
За результатами аудиту виходить, що тільки в 2009–2010 роках низка міністерств і відомств, зокрема Мінсім'ї, молоді і спорту, Мінохорони здоров'я, Мінрегіоналбуду, Державного фонду сприяння кредитуванню будівництва і реконструкції житла для молоді (Молодіжний фонд) витратили щонайменше з грубими бюджетними порушеннями 190,1 млн грн. І це не все.
У звіті Рахункової палати є факти корупції ще серйозніші: явні ознаки змови бюрократії з будівельними компаніями.
Через незадовільне управління коштами, як випливає з висновків аудиту, в Молодіжному фонді та його спостережній раді виявлено за останні два роки факти інвестування як мінімум 140 млн грн кредитних ресурсів у будівництво житла, ступінь готовності якого дорівнював нулю (кредити з невідомих причин не було запущено в діло). Як наслідок, понад тисяча сімей по всій країні вже виплачує кредити, однак житла не має.
З іншого боку, як свідчить Рахункова палата, «у зв'язку зі значними обсягами незавершеного до початку 2011 року будівництва, в яке вже вкладені кредитні й власні кошти молоді на суму понад 227 млн грн, не змогли своєчасно одержати житло чи повернути кошти 1080 молодих сімей».
Коли екс-прем'єр Тимошенко заморозила виділення коштів на пільгове кредитування, громадяни змушені були самостійно погашати зобов'язання перед банками по укладених угодах. Тепер цей борг — 570 млн грн — держава має виплатити, але не раніше 2020 року.
І ще один факт, що викликає обурення. Молодіжний фонд як головний розпорядник державних грошей на пільгові кредити жодного разу за весь період свого існування не провів передбаченої його статутом експертизи ціноутворення квартир, а продовжує виділяти кошти. Тепер Рахункова палата стверджує: «Вартість будівництва, яке інвестується за рахунок кредитів фонду і наданих молодим сім'ям кредитів із бюджету, в більшості випадків перевищує справжню вартість в 1,5 раза. Отже, як наслідок, громадяни одержують житло по завищеній вартості».
Чинна держпрограма на 2002–2012 роки реалізується у двох напрямах: пільгове довгострокове кредитування молодих сімей на будівництво і придбання житла, часткова компенсація відсотків по кредитах комерційних банків для цієї мети. Кредити спочатку надавали терміном до 30 років із застосуванням прогресивної системи пільг, які визначали залежно від народження дітей у сім'ї (з народженням кожної наступної дитини ставка мала знижуватися). Нині скасовано всі переваги для сімей із дітьми — їм підвищено компенсації.
Тим часом фахівці пільгову епотеку називають інструментом підвищення народжуваності, бо абсолютно зрозуміло: пріоритетом № 1 у соціальній політиці держави, якщо вона хоче подолати демографічну кризу, має стати створення інструменту, що стимулює народжуваність, дає доступ до одержання житла реальним сім'ям, що його потребують (водночас є багато випадків, коли пільгові кредити надавалися тим, хто на них не має права як за рівнем достатку, так і тому, що має житло).
Від минулого року під егідою Мінрегіонбуду реалізується програма «Доступне житло», яка передбачає держдопомогу в разі придбання житла з розрахунку 21 кв. м загальної площі на одну людину плюс 10,5 кв. м на сім'ю, але в межах граничної вартості будівництва на 1 кв. м житла (скажімо, для Києва — 7990 грн).
Держава при цьому субсидує 30 відсотків, а решту — 70 відсотків людина сплачує сама. Участь у програмі можуть брати громадяни, що стоять на обліку на поліпшення житла. На квартирний облік можуть стати лише ті, у кого забезпеченість житлом не перевищує 7,5 кв. м на члена сім'ї. При цьому доход сім'ї в розрахунку на одну особу не повинен перевищувати чотириразовий розмір середньомісячної зарплати в регіоні (за даними Держкомстату для Києва — 3555 грн, по країні в лютому — 2338 грн. Але ж для більшості громадян ці 70 відсотків вартості — непідйомна сума).
Третього жовтня минулого року Молодіжний фонд підписав із Ощадбанком угоду про співробітництво в кредитуванні з програми «Доступне житло». Від цього часу банк надає її учасникам кредити на 20 років під 16 відсотків річних (гроші при цьому видають лише під заставу квартири, що є і може перекрити вартість нового будівництва, або під майно поручителя, або тим, хто має 300–400 тисяч грн. Нова квартира заставою не може бути. Чому? Не зрозуміло. Отож цей шлях більше підходить не для тих, хто конче потребує житла, а для інвесторів, тобто спекулянтів, які купують житло, щоб перепродувати його).
Нарешті треба згадати й про перетворену програму Молодіжного фонду, яка в новому режимі запрацювала від початку листопада 2010 року. Як і раніше, в ній можуть брати участь молоді люди до 35 років. Гривневий кредит видається під 10,75 відсотка річних на термін до 30 років, але не довше, ніж досягнення кредитувальником пенсійного віку. Тут, на щастя, заставою може стати й житло, яке буде придбане. І навіть перший внесок може становити до 10 відсотків.
Отже, кредит можна взяти й на 90 відсотків вартості. Хоч, як випливає з матеріалів аудиту Рахункової палати, йдеться не про нову програму, а про трансформацію механізму використання грошей спецфонду держбюджету. Тепер кошти надходять через статутний капітал Молодіжного фонду.
Як бачимо зі звіту Рахункової палати, статистичних даних забезпечення молодих сімей житлом, а також людей, незалежно від віку, за програмою «Доступне житло» в наших умовах — справа вельми складна. Оскільки на будівництві взагалі і на молодіжному, зокрема, гріє руки багато хто. І тут потрібно не тільки вдосконалити правове поле, а й посилити контроль за всіма ланками ланцюга — від того, кому надають кредит, його одержання і до заселення, щоб на горі людей, які не мають даху над головою, не наживалися аферисти, спекулянти, корупціонери.
також у паперовій версії читайте:
- ЗАРПЛАТИ ПІДВИЩАТЬ ДОСТРОКОВО
- РОЗВ'ЯЗАТИ Б НАМ ПРОБЛЕМИ ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ...
назад »»»