ПРИМАРА ДЕФОЛТУ
Німецька економіка вперше за останні три роки демонструє стабільне зростання. Однак це не означає, що скорочується рекордний дефіцит державного бюджету.
Причини цього явища є комплексними: високий рівень соціальних зобов'язань держави, потреба підтримання на плаву спільної європейської грошової одиниці, обережність у проведенні пенсійної реформи, зосередження ресурсів на переході до професійної армії, збільшення інвестування у виробництво електричних автомобілів із одночасною підготовкою до закриття атомних станцій, що стимулює зростання ціни на бензин та газ і збільшує інфляційні очікування. Власне, ці проблеми залишаються предметом актуальної німецької внутрішньої політики.
Водночас у травні в політичному житті Федеративної Республіки Німеччини намітилося кілька цікавих тенденцій, які заслуговують на визначення таких, що відбулися вперше у політичній історії цієї країни. Зокрема, у федеральній землі Баден-Вюртемберг коаліцію соціал-демократів та Партії зелених уперше очолив представник місцевих зелених Вінфрід Кречманн. Рік тому саме зелені очолили громадські протести, пов'язані з наміром федерального уряду збудувати новий залізничний вокзал у Штутгарті, спилявши дерева парку. Тепер перший представник Партії зелених став прем'єр-міністром економічно потужної федеральної землі. Причому ця тенденція віддзеркалюється не лише на регіональному рівні, а й федеральному. Адже Партія зелених, за даними соціологічних опитувань, майже наздогнала соціал-демократів. Нині ці партії є більш популярними, ніж правляча християнсько-ліберальна коаліція на чолі з бундесканцлером Ангелою Меркель.
Звичайно, правляча коаліція по-можливості намагається реагувати на такі настрої німців. Після катастрофи на японській атомній станції «Фукусіма», попри критику з боку бізнесу, уряд погодився підготувати план закриття застарілих реакторів на двох десятках німецьких атомних станцій. Християнські демократи відносно спокійно пережили скандал із плагіатом дисертації, який здійснив уже колишній міністр оборони Карл-Теодор цу Гуттенберг. Новий міністр оборони — Томас де Мезьєр уточнив план скорочення чисельності бундесверу по мірі переходу до професійного принципу комплектування німецького війська.
Також відбулася ротація кадрів на чолі «молодшого» партнера правлячої на федеральному рівні коаліції Партії вільних демократів, на чолі яких став Філіп Реслер. Водночас він очолив міністерство економіки та був призначений на посаду віце-канцлера замість колишнього лідера лібералів Гвідо Вестервеллє, який поки що зберіг за собою крісло міністра закордонних справ. Цікаво, що Філіп Реслер народився у Південному В'єтнамі, а 1975 року, після захоплення Сайгона в'єтнамськими комуністами, маленький сирота був перевезений до ФРН. Тут його всиновила родина Реслерів. Тепер вільні демократи сподіваються, що новий лідер партії допоможе повернути популярність лібералам, аби вони залишилися при владі на федеральному рівні.
Водночас опозиційні соціал-демократи збираються визначитися з кандидатурою на посаду федерального канцлера на початку 2013 року. Таких претендентів чимало, причому як від «правого», так і від «лівого» крила партії. Перемога однієї з цих фракцій визначить перспективи можливої участі або неучасті посткомуністичної «Лівої партії» у можливій червоно-зеленій коаліції після виборів 2013 року. Звичайно, не збирається складати зброю й Ангела Меркель, яка сподівається утримати кермо влади у власних руках.
Однак внутрішньополітичні маневри в Німеччині можуть позначитися на тенденціях розвитку Європейського союзу, адже у німецькому суспільстві непопулярною є ідея, коли «німці платять за все», виправдовуючи тим самим статус країни як локомотив європейської інтеграції. Починають домінувати настрої, що «потяг» європейської інтеграції, який локомотиву тягти не під силу, потрібно переформувати. Принаймні чіпляти нові «вагони» до цього потягу, тобто підтримувати процес розширення Євросоюзу, влада ФРН, зважаючи на суспільні настрої, навряд чи буде готова. Головним стає завдання збереження стабільності європейського монетарного союзу, ризик краху якого може кинути виклик німецькій стабільності та коштуватиме влади будь-якій коаліції.
також у паперовій версії читайте:
- «ВЕЛИКА ВІСІМКА» ВИРІШУЄ ФІНАНСОВІ ПРОБЛЕМИ
- Вибори у кризових умовах
назад »»»